WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Вплив інтенсивних занять складнокоординаційними видами спорту на стан репродуктивної функції спортсменок - Реферат

Вплив інтенсивних занять складнокоординаційними видами спорту на стан репродуктивної функції спортсменок - Реферат


Реферат на тему:
Вплив інтенсивних занять складнокоординаційними видами спорту на стан репродуктивної функції спортсменок
Відомо, що в більшості видах спорту систематичними заняттями починають займатися з дошкільного та молодшого шкільного віку. При цьому інтенсивність тренувального процесу та об'єм фізичного навантаження значно зросли, а етап базової підготовки припадає на початок пубертатного періоду. Це впливає на фізичний і біологічний розвиток організму юних спортсменок. Незважаючи на прагнення медиків оптимізувати тренувальний процес шляхом дозування та розподілу фізичних навантажень, частота порушень репродуктивної функції серед спортсменок зустрічається в декілька разів частіше, ніж у популяції.
У зв'язку з вищевикладеним, важливим стає вивчення динаміки показників статевого розвитку та морфологічних параметрів тіла юних спортсменок, які займаються складнокоординаційними видами спорту. Визначення цих показників має створити умови для корекції навчально-тренувального процесу і раціонального проведення лікарського контролю з метою запобігання розвитку патології репродуктивної системи у дорослому віці.
Нами було обстежено 80 спортсменок віком від 10 до 17 років і 35 одноліток, які не займались спортом і склали контрольну групу. Спортсменки займались художньою гімнастикою, стрибками на батуті та бадмінтоном, усі тренувались від 15 до 20 годин та тиждень. Вивчали фізичний розвиток, темпи біологічного розвитку та склад маси тіла усіх обстежених спортсменок.
Результати та їх обговорення
На початковому етапі тренувань у обстежених спортсменок показники біологічного розвитку відповідали нормальним показникам паспортного віку. У віці 11 - 12 років (стаж тренувань до 5 років) у 51 % спортсменок, які займались художньою гімнастикою, у 28,5% батутисток і 18,5% бадмінтоністок розвиток вторинних статевих ознак затримувався (ЗСР I ступеню). У віці 13-14 років у всіх гімнасток визначалась загальна спрямованість до ретардації вторинних статевих ознак: у 14,3% виявлено I ступень, а у 85,7% - II ступень ЗСР. Серед батутисток цього віку у 34,5% визначалась ЗСР I ступеню, у 17,6% - ЗСР II ступеню. У бадмінтоністок виявлено збільшення ЗСР I ступеню до 33,5%. При стажі тренувань до 10 років, у віці 15 - 17 років, у спортсменок спостерігалась подальша затримка темпів статевого розвитку. Серед гімнасток у 23,4% був III, у 25,8% - II та у 14,5% - I ступень ЗСР. 19,7% батутисток мали ЗСР III ступеню, 18,5% - II, 12,3% - I ступень. У 33,3% бадмінтоністок виявлено II ступень, а у 22,1% - I ступень ЗСР.
Середній вік появи менархе у дівчаток, які не займались спортом, становив 12,2 + 0,8 років, у спортсменок, які займались художньою гімнастикою - 13,8 + 1,28 років, стрибками на батуті - 13,2 + 1,24 років, бадмінтоном - 12,9 + 0,9 років. При цьому у 74,5% гімнасток, 45,7% батутистом та у 36,3% бадмінтоністок менархе з'явилось на фоні слабкого розвитку вторинних статевих ознак, а менструальний цикл (МЦ) у більшості із них довго не установлювався. Середня тривалість МЦ в цілому у спортсменок склала 29,4 + 1,6 дня, що фактично не відрізнялось від даних у не спортсменок - 29,7 + 1,2 дня. У зв'язку з тим, що на початку занять спортом біологічний розвиток у спортсменок був однаковим, зазначені відмінності у віці менархе можуть бути пов'язані зі специфікою тренувань.
Важливим показником, що характеризує темпи біологічного дозрівання, є послідовність появи вторинних статевих ознак. У наших дослідженнях у більшості спортсменок на початкових етапах тренувань розвиток вторинних статевих ознак починався у тому ж віці, що і у не спортсменок. Через 4 - 5 років регулярних тренувань у 32,7% гімнасток, 11,4% батутисток та 8,6% бадмінтоністок вторинні статеві ознаки не відповідали фізіологічним термінам їх появи. К 15 - 17 рокам відмічається тенденція до зниження кількості спортсменок с порушенням послідовності та темпів формування вторинних статевих ознак.
Протягом усього періоду спостережень у спортсменок, які займались художньою гімнастикою, відзначались низькі показники маси і довжини тіла у порівнянні з дівчатами, які спортом не займались. В цілому, з 11 до 17 років маса тіла у спортсменок, які займались художньою гімнастикою, зросла на 14,24 кг, у батутисток - на 18,27 кг, у бадмінтоністок - на 17,46 кг. Найбільш виражені періоди збільшення маси і довжини тіла у гімнасток - 11-12 років, у батутисток - 13-14 років, у спортсменок-бадмінтоністок - 11-12 років і на I році після менархе. У гімнасток визначено зниження жирового компоненту маси тіла нижче 17% протягом усього пубертатного періоду, що значною мірою впливає на порушення стероїдоутворюючої функції. У процесі занять спортом у батутисток жировий компонент маси тіла знизився від 19,66+1,37 у віці 10 років до 16,76+2,15 у віці 14-16 років, а у бадмінтоністок з 18,55+2,57 у віці 10 років до 16,89+1,74 у віці 13-15 років.
Нами були визначені наступні показники: відношення довжини нижньої кінцівки до росту (НК/Р), відношення міжакроміального діаметра до міжтрохантеріального діаметра (А/Т), відношення суми розмірів таза до росту ( Т/Р). Ці показники характеризують взаємозв'язок між будовою тіла та продукцією гормонів
В наших дослідженнях показник НК/Р, був збільшеним у 27,3% спортсменок, які займались художньою гімнастикою, та у 12,5% батутисток через 5-7 років регулярних тренувань, що свідчить про гальмування естрогеноутворуючої функції. Відношення міжакроміального діаметра до міжтрохантеріального розміру таза (А/Т), у дівчаток, які не займались спортом з віком зменшувалось: з 1,35 - 1,40 в 11 років до 1,09 - 1,17 в 16 - 17 років. У 18,3% гімнасток при стажі занять 5-6 років цей показник знаходився в межах 1,45 - 1,53, що наблизилось до "критичної зони" 1,50, коли визначається затримка статевого розвитку, гіперандрогенія, пубертатно-юнацький диспітуітаризм. У процесі занять спортом спостерігалось зростання кількості спортсменок із затримкою розвитку кісткових розмірів таза. Через 8 - 10 років після початку тренувань у 71,4% гімнасток, у 59,7% батутисток і 42,9% бадмінтоністок виявлялось відставання розвитку зовнішніх розмірів тазу.
У подальшому спортсменки, які займались складнокоординаційними видами спорту відставали від одноліток, які не займались спортом, за наведеними показниками.
Висновки:
1. 1. У обстежених нами спортсменок, які займались художньою гімнастикою, стрибками на батуті, бадмінтоном, виявлена затримка темпів біологічного розвитку та запізнення початку менархе на фоні інтенсивних фізичних навантажень в пубертатному періоді. Частіше ці зміни зустрічались серед спортсменок, які займались художньою гімнастикою.
2. 2. У більшості спортсменок відмічалось збільшення показників А/Т, НК/Р та зменшення розмірів тазу, що вказує на наявність гормонального дисбалансу. Жировий компонент маси тіла спортсменок, які займались художньою гімнастикою, залишався низьким протягом усього пубертатного періоду, незважаючи на те, що з віком відмічалося збільшенняпоказників росту і маси тіла.
3. 3. В обстежених нами видах спорту необхідна корекція навчально-тренувального процесу, з урахуванням темпів біологічного розвитку, що дозволить зменшити негативний вплив фізичних перенавантажень на організм юних спортсменок і в майбутньому зберегти їх репродуктивне здоров'я.
Loading...

 
 

Цікаве