WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Природний заповідник "Розточчя" - Реферат

Природний заповідник "Розточчя" - Реферат


Реферат з туризму
Природний заповідник "Розточчя"
На головному європейському вододілі у межах території України і Польщі розташований унікальний у фізико географічному відношенні район Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі в Чорне море або у Сян і Буг і море Балтійське. Район Українського Розточчя це крайній північно західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15 20 км завширшки) на 60 км у північно західному напрямку до кордону з Польщею і на її терені до м. Красніка.
Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси, представлені сосновими. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах гряд з більш важкими за механічним складом церново слабопідзолистими грунтами, а хвойні на зовнішніх пагор, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново підзолисті і слабопідзолисті глинисто піщані грунти. Класи земноводних і плазунів представлені 17 видами. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів звичайного і гребінчастого, а з безхвостих жаб ставкову та озерну, кумку чер воночереву, в період нересту, крім того, жаб гостроморду і трав'яну та ропуху сіру. В лісах заповідника і на чагарникових луках досить численною є квакша звичайна. З інших видів особливо часто трапляються ящірки прудка й живородна, вуж і гадюка звичайна, веретільниця, мідянка звичайна. Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об'єднують лісові, водні та лучно болотні екосистеми, на території заповідника є ряд дослідницьких об'єктів, таких як лісо типологічний профіль А. П'ясецького, географічні культури сосни звичайної, моніторингові та фенологічні пункти і стаціонари, де науковці заповідника та Українського державного лісотехнічного університету вивчають стан та зміни природного середовища. У заповіднику проводиться активна еколого освітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками.
На головному європейському вододілі у межах території України і Польщі розташований унікальний у фізико географічному відношенні район Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі в Чорне море або у Сян і Буг і море Балтійське. Район Українського Розточчя це крайній північно західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15 20 км завширшки) на 60 км у північно західному напрямку до кордону з Польщею і на її терені до м. Красніка.
Мальовничі ландшафти, численні водойми, унікальний за різноманіттям рослинний і тваринний світи з давніх давен приваблювали вчених. Тут працювали В. Бессер (1809 1820), А. Завадський (1824 1836), Б. Блоцький (1870 1908), Й. Пачоський (1910), В. Шафер (1923 1935), М. Кочвара (1925 1939), Я. Мондальський (1930 1938); пізніше проводили дослідження Ю. Шеляг Сосонко, К. Ма линовський, С. Стойко, М. Горшенін, С. Шевченко та багато інших науковців України, які дійшли до одностайної думки природа Розточчя заслуговує особливої уваги. Тому в 1974 році було організовано державний заказник місцевого значення "Страдчанський ліс", в 1978 заповідне урочище "Королева гора", які й стали базою для створення заповідника. У 1984 році за рішенням Уряду України організовано природний заповідник "Розточчя" площею 2084 га. Він складається з двох лісництв Верещицьке і Ставчанське. Протяжність його території з півночі на південь становить 8 км, із заходу на схід 12 км.
Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380 390 м, найбільша 395 м (Гострий Горб). Відносна висота над дном долини 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені.
Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця, Ставчанка, розташований каскад штучних ставів, найбільшим з яких є живописне озеро природного походження Янівський став площею 207 га, яке, на жаль, перетворено на ставок для розведення риби.
Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут тереважають вітри західного і південно західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що, у свою чергу, іризводить до високої вологості повітря і значної суми опадів (673 мм іа рік). Максимум опадів спостерігається в літній період. Середньорічпа температура повітря + 7,6 °С, січня 3 °С і липня + 17,5 °С. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника 212 днів з якою і з частими відлигами зимою.
Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своєрідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рос пинності. Тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза та липи, що ростуть разом, а на Розточчі гакі ліси ще збереглися. За площею в заповіднику переважає лісова рослинність 92 %, а лучна, болотна, прибережно водна займає 8 % території.
Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси, представлені сосновими. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах гряд з більш важкими за механічним складом церново слабопідзолистими грунтами, а хвойні на зовнішніх пагор, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново підзолисті і слабопідзолисті глинисто піщані грунти.
Букові ліси, найцікавіші з флористичної точки зору, займають високі пагорби з близьким до поверхні заляганням крейди. За цих умов у верхній і середній частинах крутих схилів вони представлені чистими насадженнями з переважанням осоки волосистої. На плоских вершинах пагорбів поширений буковий ліс підмаренниковий, який у середній частині пологих схилів змінюється буковим лісом конвалієвим. Менш поширений буковий ліс папоротевий. У всіх асоціаціях бук лісовий відзначається добрим ростом і високою зімкнутістю крон. У віці 90 років він досягає висоти 24 27 м і має І ІІ бонітет. Крім того, до складу деревостану в незначній кількості входять дуб черещатий, явір і сосна звичайна, деколи в букових лісах трапляється ялиця біла. В трав'яному ярусі переважають неморальні і зустрічаються рідкісні для

 
 

Цікаве

Загрузка...