WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Національний природний парк „Сколівські Бескиди” - Реферат

Національний природний парк „Сколівські Бескиди” - Реферат


Реферат з туризму
Національний природний парк
"Сколівські Бескиди"
?
Зміст
Вступ. Орографічні особливості території....................................................3
Особливості річкової системи території.......................................................5
Тваринний світ Українських Карпат.............................................................6
Рослинний світ.................................................................................................
Основні аспекти рекреаційно-наукового дослідження парку....................11
Висновок.........................................................................................................14
Використані джерела інформації..................................................................15
Вступ. Орографічні особливості території
Українська частина Східних Карпат, на якій розташовано Національний природний парк "Сколівські Бескиди", як і вся Карпатська дуга, відноситься до Альпійської геосинклинальної області. Вони входять до складу північної гілки Альпійського складчастого поясу. Складні складчасто-покривні структури, що їх утворюють, виникли головним чином в результаті кайнозойської (альпійської) складчастості. В Карпатських горах виділяють дві основні тектонічні зони - Зовнішніх флішових Карпат та Внутрішніх вапняково-кристалічно-вулканічних Карпат, які облямовані Передкарпатським крайовим та Закарпатським внутрішнім прогинами. Українські Карпати - це переважно Зовнішні Карпати, оскільки друга зона тут глибоко опущена і прихована під неогеновими відкладами. В межах України тільки Мармароську зону частина вітчизняних геоморфологів відносить до Внутрішніх Карпат. Природною межею між Зовнішніми Карпатами і Закарпатським прогином є Пенінська зона. В геологічній будові території переважають товщі крейдового та палеогенового флішу - пісковики, алевроліти і аргіліти; трапляються виходи юрських вапняків (Пенінська або Стрімчакова зона) та палеозойських кристалічних сланців (Мармароська зона). Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднять (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішевих порід проти денудації - причина типових для Карпат зглажених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід гірських масивів зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків.
Мармароський - це гірський масив у східній частині Карпат. У межах України (значна частина знаходиться у Румунії) він охоплює Чернівецьку, Івано-Франківську і Закарпатську область. Даний масив охоплює Рахівські і Чивчинські гори. Висота досягає до 1936 метрів (г. Поп-Іван (Мармароський)). Крім цієї вершини є: Ненєска (1820 м), Жербан (1795 м), Петрос (1784 м), Чивчин (1769 м), тощо. Масив розчленований долинами річок. Нижня частина вкрита хвойними і мішаними лісами. Вище значну площу займають полонини. Для Мармароського масиву характерна різноманітність флори, яка занесена до Червоної книги України: роман карпатський, тонконіг середній, білотка альпійська (едельвейс), звоники карпатські,тирлич.
Горгани - це тереторія Українських Карпат, як охоплює Івано-Франківську та Закарпатську область. Горгани поділяються на: крайові (низькогірні), зовнішні (скибові), внутрішні (привододільні). Рельєф Горган характеризується крутими асиметричними схилами і гострими хребтами гір. На вершині яких знаходяться кам'яні осипи. На річках у Горганах розміщені: пороги і водоспади. Також є невеличкі озера. На території Горган розміщений Горганівський заказник. Горгани завжди залишаються для туристів місцем Карпатської краси і їх первісного вигляду.
Бескиди поділяються на: Бескиди Західні, Бескиди Східні. Східні Бескиди розташовані на території Львівської області. Це система паралельних хребтів, Які розчленовані широкими долинами рік (Дністра, Стрию та Опору) і улоговинами. Переважають букові ліси та луки. Східні Бескиди поділяються ще на: Верхньодністровські Бескиди Сколівські Бескиди А загалом це район туризму і курортів (Трускавець та Східниця). Є поклади нафти, кам'яної солі, джерела мінеральних вод. У Верхньодністровських Бескидах переважає низькогірний рельєф, який розчленований притоками річок Дністра, Стрию, тощо. Вкриті мішаними лісами. Частина Східних Бескид у межиріччі річок Стрию і Опору у межах Львівської та Івано-Франківської областей називається Сколівськими Бескидами. Як і всі Бескиди мають паралельні асиметричні хребти із такими вершинами, як: Парашка, Високий Верх, Магура, тощо. Домінуючими видами у рослинному світі є смерека, луки (субальпійські луки).
Особливості річкової системи території
Якщо звернутися до цифр, то у Карпатах налічується біля 28,2 тисяч річок. В давнину річки Карпат використовували для сплаву лісу, зараз цього не роблять це заборонено. Навіть на міжгірщині є єдиний музей лісосплаву, який можна знайти на повороті по дорозі на Синевирське. Також Теребле-Річська гідроелектростанція. Яка визначається складністю проектування і підземними тунелями через гору.
Найбільші річки у Карпатах: Дністер і Тиса. Менші річки - це праві притоки Дністра і ліві Тиси. Є річки які утворилися із-за розломів у землі це: верх Дністра, Латориці, Тересва, Тиса, Стрий, Прут, Сірету, Уж, Білий і Чорний Черемош. Початок річок починаються в глибині гір, на великих висотах. Річки Карпат мають гірський характер. Долини є вузькі і глибокі, схили - стрімкі. Часто зустрічаються пороги і водоспади. Глибина річок Карпат невелика: 0,8-1,5 м. Течія - 3-5 м/сек. У живленні карпатських річок бере участь дощ, сезонні сніги, грунтові та підземні води. Роль цих джерел для різних річок неоднакова. При збільшенні висоти водозбору відбувається перерозподіл
Loading...

 
 

Цікаве