WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Особливості поточної і довготривалої туристичної політики держави - Реферат

Особливості поточної і довготривалої туристичної політики держави - Реферат

і надає зібрану базу даних про дослідження ринку, здійснює рекламну кампанію і заходи паблік рилейшнз (торгові виставки, конференції, ділові зустрічі для журналістів і фахівців туризму й ін.). Ключем до успіху "Мезон де ля Франс" послужило вміння постійно зондувати ринок і на основі отриманої інформації застосовувати різну політику просування на різних ринках, які генерують.
У 90-х роках пріоритетними ринками для Франції по обсягу і потенціалу були Японія, США, Німеччина і Великобританія, надходження від який склали половину всіх надходжень країни від міжнародного туризму. Інші європейські держави - Італія, Іспанія і Скандинавські країни, а останнім часом і Росія є для Франції зростаючими ринками.
Приклад "Мезон де ля Франс" наочно показує, як багаторазово можна збільшувати ефект від державних інвестицій, якщо їх уміло доповнювати інвестиціями приватного сектора.
Політику просування туристського продукту Іспанії на закордонні ринки здійснює Інститут туризму Іспанії, що підкоряється департаменту індустрії, торгівлі і туризму. Головною його метою є посилення позиції Іспанії на світовому ринку туризму.
Іспанія займає перше місце у світі по річному бюджеті для проведення політики просування за рубежем, що у 2003 р. склав приблизно 77,7 млн дол., з них більш 70% було надано урядом країни (табл. 1). Тісне співробітництво з приватним сектором здійснюється через його впровадження в організацію й облік висунутих їм ініціатив, особливо по просуванню специфічних і екологічних продуктів.
Таблиця 1. Бюджети національних туристських адміністрацій, що витрачаються на просування туристського продукту, у 1991-2003 р., млрд дол.
Країни 1991 р. 1999 р. 2003 р.
Іспанія 78,905 85,105 77,692
Франція 63,098 71,698 69,248
Великобританія 55,271 60,242 -
Австралія 48,805 51,106 77,49
Мексика 20,543 33,495 36,17
Південна Корея 28,596 31,917 40,931
Сінгапур 31,829 - -
Нідерланди 26,15 30,984 29,967
Багамські острови 30,981 - -
Португалія 25,698 30,484 36,283
Ірландія 27,121 28,029 25,038
Швейцарія 29,149 28,023 29,637
Пуерто-Рико 29,193 27,798 33,011
Туреччина 14,537 27,6 31,581
Малайзія 22,21 25,52 -
Марокко 20,211 21,307 -
Канада 24,52 21,009 18,72
Гонконг 16,653 19,735 22,902
Італія 16,121 17,851 18,371
Німеччина 16,126 16,837 16,542
Греція 29,056 15,193 -
Австрія 15,116 14,496 -
Бермудські острови 13,985 14,12 14,366
Ямайка - - 14,061
США 12,0 12,6 12,6
Нова Зеландія 9,505 - -
Аруба 9,381 - -
Туніс 8,649 9,378 10,601
Віргінськ острова 9,3 - -
Японія 7,546 8,763 19,565
Джерело: Budgets and Marketing Plans of National Tourism Administrations//WTO. - Madrid, 1995.
Країни, які розвиваються, так само як і індустріально розвинуті, мають багато загального в політиці міжнародного туризму. Вони є основними туристськими центрами-рецепторами у світі, і міжнародний туризм для них - одне з основних джерел одержання іноземної валюти. Туристські прибуття складають приблизно одну чверть від світового рівня, а надходження від туризму - десяту частину доходів від експорту. Багато країн, що розвиваються, відстають у застосуванні нових технологій, інвестицій і підготовці кадрів. І тут відповідальність за вихід зі сформованого положення лягає на державу, тому що приватний сектор дуже слабшав, і це, як правило, стає причиною того, що держава влазить у борги. Деякі уряди країн, що розвиваються, практикують політику висновку договорів про франчайзингу і управлінні з великими міжнародними готельними ланцюгами для використання їхньої торгової марки, технологій, системи керування і маркетингової мережі.
Поряд із загальними рисами країни, що розвиваються, істотно розрізняються рівнем розвитку туризму і відповідно політикою міжнародного туризму. Наприклад, у міжнародному туризмі велике значення нових індустріальних країн Південно-Східної Азії і Мексики, а зі слаборозвинених країн велику частину міжнародних туристів приймають тільки Китай і Індія.
Просування свого туристського продукту у великі туристоутворюючі країни ЄС, а також у США і Японію вимагає значних фінансових ресурсів, а для країн, що розвиваються, як правило, ще більше. Тому вони змушені проводити політику регіональної кооперації для забезпечення заходів щодо просування і збуту своїх туристських продуктів. Однак, щоб спільне просування не стало причиною втрати їхньої своєрідності і власного іміджу, важливо, щоб дії по просуванню туризму, що базуються на регіональній кооперації, висвітлювали індивідуально кожен туристський центр. Одним з наочних прикладів такого виду кооперації є РАТА, що включає більшість туристських центрів Східної і Південно-Східної Азії і Тихоокеанського регіону. Сьогодні країни Індійського океану за прикладом РАТА також намагаються створити свою регіональну асоціацію, у яку повинні ввійти Австралія, Індія, Пакистан, Малайзія, Сінгапур. За допомогою такої кооперації ці країни зможуть проводити просувну діяльність не тільки на своїх традиційних ринках, але і в усьому світі. Малі групи країн, що розвиваються, що знаходяться в однакових географічних зонах, також організують регіональні кооперації, наприклад, ті ж острови Індійського океану створили Комісію Індійського океану для спільної участі в ярмарках і виставках.
Країни, що розвиваються, одного регіону, кооперуючи, створюють змішані туристські продукти, при цьому зберігаючи свої індивідуальні риси. Також відомі проекти між країнами Індійського океану і Східної Африки; Мексики з країнами Центральної Америки й ін. Однак цей вид туризму, що поєднує різні туристські центри, не так вуж і дешевий через великі витрати на транспорт між цими центрами і тому націлений в основному на заможних клієнтів.
Країни з різними рівнями розвитку створюють також спільні проекти. Приклад таких угод - кооперація між ЄС і країнами Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону. EFRD також допомагає країнам, роблячи їм фінансову допомогу при продажі їхніх туристських продуктів на європейському ринку. Програми міжрегіональної кооперації між країнами з різним рівнем розвитку допомагають країнам, що розвиваються, упроваджувати нові технології для підвищення конкурентноздатності їхнього туристського продукту і відповідності його споживчим вимогам. З цією метою ВТО застосовувала специфічні міжнародні програми, наприклад "Інтеррег" і "Регус".
З обліком вищесказаного туристська політика в країнах, що розвиваються, в основному повинна бути спрямована на зниження ризику економічної залежності, що може викликати неконтрольований ріст міжнародного туризму. Органи, відповідальні за розвиток туризму в країнах, що розвиваються, повинніусе більше співробітничати з міжнародними організаціями.
Країни, що розвиваються, просовуються на туристоутворюючі ринки часто індивідуально, якщо вони мають достатні фінансові ресурси, чи разом з іншими країнами. Якщо країни не мають транснаціональних компаній чи представництв за рубежем, то вони можуть досягти порівняно високих результатів, об'єднавши свої національні туристські компанії з транспортними компаніями.
Використана література
" Папырин Г.А. Экономика туризма. - М., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве