WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → ХІІІ та ХIV Зимові олімпійські ігри - Реферат

ХІІІ та ХIV Зимові олімпійські ігри - Реферат


Реферат на тему:
"ХІІІ та ХIV Зимові олімпійські ігри"
ПЛАН
ВСТУП
1. XIII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ, ЛЕЙК-ПЛЕСИД, США
13-24 ЛЮТОГО 1980 РОКУ
2. XIV ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ, САРАЄВО, ЮГОСЛАВІЯ
8-23 ЛЮТОГО 1984 РОКУ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Вперше питання про проведення окремо Зимових Олімпійських ігор обговорювалося на сесії МОК у Будапешті (1911 р.), однак представники скандинавських країн, побоюючись за успіх традиційних Північних ігор, що проходять у Стокгольмі, і змагань у норвезькому Холменколлені, були категорично проти подібних ініціатив. До того ж два зимових види спорту хокей і фігурне катання до 1924 року вже були олімпійськими видами спорту, оскільки включалися в програму літніх Ігор у Лондоні (1908) і Антверпені (1920).
При сприянні МОК і зокрема все того ж невтомного П'єра де Кубертена в 1924 у Франції пройшов "Тиждень зимового спорту, присвячений майбутнім Іграм VIII Олімпіади в Парижі", якому через рік був привласнений офіційний статус Перших Зимових Олімпійських ігор.
З тих пір аж до 1992 року біла Олімпіада йшла в ногу з літньою, пропустивши разом з нею 1940 і 1944 роки. За рішенням МОК з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літньої Олімпіади.
XIII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ
Лейк-Плесид, США
13-24 лютого 1980 року
На жаль, уряд США не надав належної допомоги Лейк-Плесиду в підготовці до зимових Ігор. Реконструкція спортивних споруд не була закінчена, а під житло в олімпійському селі був використаний новий будинок в'язниці.
Виникли труднощі із транспортом, проблеми з передачею кореспонденції. У той же час адміністрація президента Картера витратила багато коштів на розгорнуту в Лейк-Плесиді кампанію по бойкоту Ігор Московської Олімпіади. На 82 сесії МОК держсекретар США С. Венс при сприянні Американського олімпійського комітету наполягав на позбавленні Москви права проведення Ігор.
Усі ці неприємні моменти не надто вплинули на спортивну сторону зимових Ігор. Змагання, у яких взяло участь 1283 спортсмена з 49 країн, пройшли у винятково напруженій боротьбі.
Програма Ігор включала 38 змагань: біатлон - гонки на 10 і 20 км, естафету 4х7,5 км; бобслей, чоловіки - двійка і четвірка; лижний спорт, чоловіки - гонки на 15, 30 і 50 км, естафета 4 х 10 км, стрибки з трампліна 70 і 90 м; лижне двоєборство; жінки - гонки на 5 і 10 км, естафета 4 х 5 км; гірськолижний спорт, чоловіки і жінки - швидкісний спуск, слалом і гігантський слалом; санний спорт, чоловіки і жінки на 1-місцевих і чоловіка на 2-місцевих санях; швидкісний біг на кониках, чоловіка - 500, 1000, 1500 і 10 000 м, жінки - 500, 1000, 1500 і 3000 м; фігурне катання на кониках, чоловіки і жінки, в одиночному і парному катанні, спортивних танцях на льоді; хокей із шайбою.
Дійсною сенсацією змагань лижників стали золоті медалі дебютанта Ігор спортсмена зі СРСР Н.Зімятова. Попередні Іграм змагання на Кубок світу переконливо свідчили про те, що переможцями змагань у лижних гонках повинні були стати спортсмени Швеції і Норвегії. Однак перша золота медаль Лейк-Плесіда була завойована Н.Зімятовим, який переміг гонці на 30 км. Через кілька днів, він завоював другу золоту медаль - на 50-кілометровій дистанції. Третю золоту медаль Н.Зімятов одержав за перемогу в складі команди, яка виграла естафету 4 х 10 км.
Драматично склалася боротьба в гонці на 15 км, у якій швед Томас Вассберг всього на соту частину секунди випередив фінна Йохо Мієто.
Несподіваною була перемога хокеїстів США. Складена з кращих гравців університетів і коледжів і добре підготовлена команда дуже впевнено провела турнір і заслужено була нагороджена золотими медалями. Ще однією сенсацією з'явилися дві золоті і дві срібні медалі, завойовані спортсменами Ліхтенштейну. Власницею золотих медалей у гірськолижному спорті стала X.Венцель у слаломі і гігантському слаломі. А. Тихонов, СРСР, виступав на зимових Олімпійських іграх четвертий раз і завоював четверту золоту медаль. Третю золоту медаль одержала І.Родніна за перемогу в парному катанні.
Чудова майстерність американського ковзаняра Е. Хейдена, який завоював усі 5 золотих медалей, дозволило збірної США зайняти загальне третє місце в неофіційному заліку. Досягнення Хейдена вражає не стільки тим, що спортсмен завоював рекордне для одних Ігор кількість медалей, а насамперед перемогами, на здавалося б зовсім несумісних дистанціях - від "чистого" спринту до типово стаєрської. Високих результатів Хейден досяг і у велосипедному спорті - у 1985 році він став чемпіоном США серед професіоналів, а в 1986 році - брав участь у гонці Тур де Франс. Спортсмен відмовився від привабливих пропозицій у комерційній діяльності і обрав кар'єру лікаря.
Спортсмени НДР не обмежилися успішним виступом у видах спорту, у яких вони вже стали визнаними лідерами. У Лейк-Плесиді вони зуміли завоювати золоті медалі в лижній гонці на 10 км серед жінок - Б. Пец, в одиночному катанні на кониках серед жінок - А. Печ, у швидкісному бігу на ковзанах серед жінок на дистанції 500 м - К. Енке.
53-літній спортсмен зі Швеції Карл-Ерік Еріксон зумів зайняти лише 19-і місце в змаганнях двомісних бобслеїв і 21-і - чотиримісних. Однак він став першим спортсменом, який прийняв участь у шести зимових Олімпійських іграх.
У неофіційному командному заліку перше місце зайняла команда НДР завоювавши 154,5 очки і 24 медалі - 10 золотих, 7 срібних, 7 бронзових. Друге місце дісталося спортсменам СРСР із 147,5 очками і 22 медалями - 10 золотих, 6 срібних, 6 бронзових. На третьому місці виявилася команда США, завоювавши 99 очків і 12 медалей - 6 золотих, 4 срібних, 2 бронзових.
XIV ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ
Сараєво, Югославія
8-23 лютого 1984 року
У боротьбу за 39 комплектів олімпійських медалей вступили 1581 спортсмен, у тому числі 368 жінок з 49 країн.
У лижних гонках традиційну перевагу мали скандинавські спортсмени: команда Фінляндії одержала 8 медалей - 3 золоті, 1 срібну, 4 бронзових; Швеції 5 медалей - 3 золотих, 1 срібну, 1 бронзову.
У спортсменів СРСР також виявилося 5 медалей - 1 золота і 4 срібних.
Героїнею Олімпіади була визнана фінська спортсменка М.-Л. Хямялайнен, що перемогла на всіх трьох індивідуальних дистанціях і яка виборола за участь в естафеті.
Серед чоловіків найбільшого успіху досяг швед Гунде Сван, що переміг у гонці на 15 км, а також завоював другу золоту медаль в естафеті і призові місця в гонках на 30 і 50 км. Золоті медалі дісталися представникам чотирьох країн: Фінляндії - 3, Швеції - 3, СРСР - 1, Норвегії - 1.
Змагання ковзанярів також відрізнялися гострим суперництвом. Медалі різного ґатунку дісталися представникам шести країн. Однак явно домінували спортсмени НДР завоювавши 11 медалей, при основному внеску жіночої команди - перемога на всіх чотирьох дистанціях - повний східнонімецький п'єдестал пошани на дистанції 3000 м. Найкращих результатів у змаганнях ковзанярів К. Енке з НДР - 2 золоті і 2 срібні медалі,і канадець Гаетан Бушу - дві золоті й одна бронзова. Двох золотих медалей: Фокичев на дистанції 500 м і И. Малков на дистанції 10 000 м і дев'яти медалей у цілому домоглися ковзанярі СРСР. Незвичайним була відсутність у числі призерів представників Нідерландів. Переможцями в бігу на ковзанах стали спортсмени з чотирьох країн: НДР - 4 золоті медалі, СРСР - 2, Канади - 2, Швеції - 1.
У стрибках на лижах із трампліна золоті і срібні медалі дісталися двом спортсменам: Йенсу Вейсфлогу з НДР - перемога на 70-метровому і другому місці на 90-метровому трампліні, і Матті Нюкянену з Фінляндії - перемога на 90-метровому і другому місці на 70-метровому трампліні.
У гірськолижному спорті зненацька гострими суперниками спортсменам альпійських держав стали американці, відзначені найбільшою кількості медалей - 5, відповідно 3 золотих і 2 срібних. У. Джонсон переміг у швидкісному спуску на лижах серед чоловіків, Ф. Марі - у слаломі, у слаломі-гіганті американки Д. Армстронг і К. Купер зайняли перші два місця на п'єдесталі пошани. Золоті олімпійські медалі завоювали представники трьох країн: США - 3, Швейцарії - 2, Італії - 2.
У біатлоні явну перевагу показали представники Норвегії і ФРН, що одержали по три медалі, по одній кожного гатунку. Норвежець Е. Квалфосс переміг у гонці на 10 км, П. Ангерер із ФРН - у гонці на 20 км, а в естафеті першої була команда СРСР.
Ніхто не зміг протистояти бобслеїстам із НДР, які завоювали перші два місця, як у двійці, так і в четвірці. Особливо відрізнилися Вольфганг Хоппе і Дітмар Шауерхаммер, які стали дворазовими олімпійськими чемпіонами.
У фігурному катанні усі чотири золоті медалі дісталися представникам різних країн - Катарині Вітт, НДР, Скоттові Хемілтону, США, - в одиночному катанні, Джоан Торвілл і Кристоферу Діну з Великобританії - у танцях на льоді, Олені Валової й Олегу Васильєву, СРСР - у парному катанні.
Спортсмени СРСР традиційно перемогли в парному катанні, однак унікальне дарування видатної англійської танцювальної пари відсунуло представників СРСР на друге і третє місця.
У змаганнях саночників найбільшої кількості медалей - 4, відповідно 1 золота, 1 срібна, 2 бронзових, також домоглися представники НДР. У збірної СРСР 3 медалі - 2 срібні і 1 бронзова, по одній медалі - золотий, у спортсменів Італії і ФРН.
У лижному двоєборстві п'єдестал пошани був "скандинавським", а переміг Том Сандберг, Норвегія.
У фінальному матчі хокейного турніру збірна команда СРСР у завзятій боротьбі здобула перемогу з результатом 2:0, над спортсменами Чехословаччини.
У неофіційному командному заліку першими були спортсмени СРСР завоювавши 167 очок. Друге місце зайняла команда НДР завоювавши 165 очок. На третьому місці виявилися успішно виступили фінські спортсмени.
Спортсмени СРСР одержали найбільшу кількість медалей - 25, відповідно 6 золотих, 10 срібних, 9 бронзових, у команди НДР виявилося на одну медаль менше - 24, відповідно 9 золотих, 9 срібних, 6 бронзових. Однак команда НДР удостоїлася найбільшої кількості золотих медалей. Команда Фінляндії одержала 13 медалей - 4 золотих, 3 срібних, 6 бронзових.
Використана література
1. Енциклопедія спорту. - М., 1999.
2. Історія Зимових Олімпійських Ігор. - М., 2000.
3. Зимові та літні олімпіади: в цифрах і фактах. - М., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве