WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Про деякі проблеми розвитку туристсько - краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах - Реферат

Про деякі проблеми розвитку туристсько - краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах - Реферат


Реферат
на тему:
Про деякі проблеми розвитку туристсько - краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах
Постановка проблеми. Нині в Україні значна увага приділяється розвитку сфери туризму. Її все частіше розглядають як сферу економічної діяльності, здатної давати прибутки, впливати на економічний стан міст, областей, регіонів. На фоні активного розвитку туризму як сфери бізнесу несправедливо позбавлені уваги не менш важливі інші його грані. Знизилася увага до туризму як сфери педагогічної, виховної діяльності, патріотичного виховання молоді, активного відпочинку, корисного проведення дозвілля громадян України. Необхідність розвитку спортивно-оздоровчого туризму вимагає нового відношення до цього питання.
Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Запорізького державного університету.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних установах є однієї з основних. У Положенні "Про організацію туристської, краєзнавчої і екскурсійної роботи" , затвердженому ще наказом Міносвіти СРСР надається перелік, що складається з 18 форм такої роботи, у який всі екскурсії, прогулянки, походи, багатоденні подорожі і експедиції, гуртки, секції, клуби, вікторини, конкурси, змагання з використанням краєзнавчих матеріалів на заняттях фізичної культури. Цей перелік можна поповнити ще і такими формами, як туристський табір, учбово-тренувальний збір, семінари, консультації, огляди готовності. Але і тепер його не можна вважати повним і остаточним: можливі і ще якісь форми, поки не напрацьовані практикою, але які народяться в майбутньому.
Різноманітні форми діяльності забезпечують комплексний характер туристично-краєзнавчої діяльності у навчанні, вихованні й оздоровленні студентів, в ній закладені широкі можливості для творчої самодіяльності - спортивної, науковий, художньої, технічної, соціальної і педагогічної [1].
Але не всі частини цілого ( що складають у вищому навчальному закладі туристично-краєзнавчу діяльності) рівнозначні між собою, є більш важливі, основні, а є менш важливі , неспецифічні. Як найбільш важливі ми виділяємо групу із шести елементів: походи, прогулянки, екскурсії, експедиції, зльоти, змагання [1,2]. Саме цей ряд складає основне ядро змісту туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах.
Сутністю туристської діяльності, тієї самою суттєвою формою її, тим зерном, без якого немає туризму, є похід. Взагалі усякі походи у всій їхній власній різманітності: ближні і дальні, одноденні і багатоденні, категорійні. Дійсно, без походів туризму немає і бути не може. Існуюче в деяких педагогів думка, що замість походів можна проводити екскурсії, які цілком замінять походи і приведуть до такого ж результату помилково [2,3]. Тільки похід, будучи самою комплексною формою туристсько-краєзнавчою діяльністю, що обов'язково містить у собі і краєзнавство, екскурсії в тому числі (без екскурсій, спостережень похід і немислимий), дозволяє одночасно досягати всіх цілей, які взагалі ставляться перед туристсько-краєзнавчою діяльністю.
Якщо в вищих навчальних закладах проводиться багато екскурсій, поїздок, реалізується краєзнавчий принцип викладання основ наук, влаштовуються в виставки і навіть створений свій студентський клуб, - усе це не робить туризм в вищому навчальному закладі фактом, а навчальний заклад - туристським. Турклуб, і підготовка розрядників, інструкторів по туризму, і проведення зльотів, змагань, конкурсів - усе це довільне від походів.
Найчастіше в вищих навчальних закладах проводяться походи і туристські змагання але немає краєзнавчої роботи - екскурсій, експедицій виставок музею. Чи навпаки - ведеться робота з краєзнавчої теми, створюється музей, проводяться конференції, але майже немає походів, або вони не пов'язані з краєзнавством, з пошуковою тематикою.
На жаль, відрив крає ведення від туризму, така однобока туристсько-краєзнавча діяльність - дуже розповсюджене явище в вищих навчальних закладах [2,4].
Формування цілей статті. Мета нашої роботи полягає у вивчені стану розвитку туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах та розробити шляхи поліпшення її.
Актуальність та безсумнівна практична значимість відзначеної проблеми послужили передумовами для проведення нашого дослідження.
Результати дослідження. Яка ж кількість туризму потрібна вищому навчальному закладу? Проста загальна кількість проведених за навчальний рік туристських походів ще не визначає цілком рівень розвитку студентського туризму у вищому навчальному закладі. Якщо, наприклад, у вищому навчальному закладі багато походів, але усі вони одно-дводенні, немає категорійних, то говорити про високий рівень туризму в цьому закладі не приходиться, це точна ознака відсутності в ньому гурткової форми туристської роботи. Тут студенти позбавлені перспективи, вони з року в рік ходять тільки в невеликі походи, їхня майстерність, їхній туристський досвід не росте, їхній краєзнавчий обрій не розширюється, їхні туристські інтереси урізані. У такому вищому навчальному закладі немає динаміки в розвитку туристсько-краєзнавчою діяльності.
Часто спостерігається і інша картина, коли в вищому навчальному закладі проводяться різні по складності походи і їх досить багато, але і ця картина не розкриває цілком рівень розвитку туризму в вищих навчальних закладах. У таких показниках "замаскована" звичайна ситуація: один-два молодих викладача інтенсивно ходять у походи зі своїми групами ледве не щонеділі, а більше в походи ніхто не ходить. Фактично в такому вищому навчальному закладі в туристську діяльність задіяні лише 30-40 студентів. Отут зрозуміло, що в вищому навчальному закладі розвинута гурткова форма туристської роботи і майже відсутня масова.
Головне у визначенні кількісної сторони справи: потрібний комплекс - кількість, різноманітність і охоплення студентів походами (таблиця 1). Чим більше охоплення походами, тим вище рівень системи туристично-краєзнавчої діяльності. Туризм потрібний кожній молодій людині але в різному ступені, в різній нормі. У цьому виявляється зміст розподілу студентського туризму на дві частини, що однаково потрібні вищому навчальному закладу: "малий, масовий туризм" - для великої кількості молоді, "великий, гуртковий туризм" - для малого числа студентів. Ці частини взаємозалежні, доповнюють один одного. Вищому навчальному закладу потрібний баланс масового і гурткового туризму [3,4].
Щоб визначити, скільки треба в вищому навчальному закладі туризму, треба йти від молоді, від їхніх інтересів, захоплень, схильностей. А вони в них дуже різні: у одних футбол, у інших марки, у когось техніка. Треба розібратися, яке відношення реальних студентів до туризму, чи усім він подобається і якою мірою.
Виходячи з багаторічної практики можна виділити чотири групи відносин (табл. 1).
Практика показує, що з підвищенням рівня туристично-краєзнавчої діяльності у студентів зростає і потреба в туризмі. Інтереси студентів не стоять на місці, вони бурхливо розвиваються: комусь усе ще мало, а комусь уже досить. Межу насичення потреб у туризмі треба уміти визначати вчасно і планувати роботу адекватно рівню
Loading...

 
 

Цікаве