WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Організація туристично-рекреаційного процесу Закарпатської області - Реферат

Організація туристично-рекреаційного процесу Закарпатської області - Реферат

Європа). В період існування Радянського Союзу Закарпатська область, враховуючи можливість цілорічного відпочинку , була добре відома як загальносоюзна оздоровниця. Цей факт при правильній організації рекламного процесу, дозволяє при мінімальних затратах зберегти і підтримувати існуючий імідж.
Врахування основних вищевказаних проблем розвитку рекреаційного комплексу області та наявних позитивних галузеутворюючих факторів дають підстави передбачити етапний процес становлення рекреації в регіоні . Кожний етап в залежності від умов його реальної реалізації може тривати від 4 до 6 років і забезпечує поступове становлення рекреації як високоефективної економічної галузі.
На першому етапі, при використанні викладених вище позитивних факторів необхідно вже сьогодні залучити до відпочинку в області якомога більшу кількість рекреантів з метою отримання фінансових надходжень для розширення та реконструкції наявних в регіоні баз. Для цього існує ціла низка туристичних продуктів , які можна впровадити за досить короткий проміжок часу. Вони базуються, перш за все, на природно - географічних особливостях краю і менше прив'язані до вимог матеріального сервісу. Сюди можна віднести : організацію піших, кінних, велосипедних, водних історичних та релігійних турів, рибальство, пригодницько-оздоровчий, екстремальний та гірськолижний туризм.
Разом з тим, повноцінне використання цих напрямків дозволить сконцентрувати необхідні кошти для реконструкції і розширення наявної матеріальної бази.
Велику роль в такому процесі можуть відіграти природньо-заповідні та курортні зони, які стануть важливим фактором приваблення значної кількості рекреантів.
На цьому етапі пріоритетним ринками збуту можуть бути Східна Україна, країни СНГ, найближчі західні сусіди (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина), українська діаспора (Канада, Аргентина, США). Для досягнення результату в першу чергунеобхідно:
Здійснити пряму рекламно - промоційну діяльність через місцеві туристичні підприємства та туроператорів.
Приймати участь у споживацьких рекламних заходах , що відбуваються у великих містах України.
Використовувати можливості мережі Інтернет для здійснення маркетингу послуг, що пропонуються.
Чітко визначити потреби відпочиваючих при проведенні кожного конкретного заходу, підготувати висококваліфікований обслуговуючий персонал, забезпечити особисту безпеку відпочиваючих.
Здійснити заходи по формуванню бази та кваліфікованих кадрів для розвитку в області сільського туризму.
Паралельно необхідно докласти всіх зусиль для збереження існуючої бази туристично - рекреаційного та санаторно-курортного комплексів, зберегти високопрофесійний медичний та туристичний персонал, здійснити заходи з пошуку потенційних інвесторів і забезпечити залучення їх коштів в підприємства галузі. В цей же час на державному рівні слід встановити правовий режим максимальної підтримки і стимулювання рекреаційної галузі, що дозволить створити широкий спектр конкурентноспроможних рекреаційних продуктів. Роль держави (в особі центральних та місцевих органів влади) на цьому етапі полягає у розробці рекреаційної політики та планів розвитку туризму, створенні відповідної інфраструктури, сприятливого економічного, регуляторного, податкового та політичного середовища, яке б забезпечувало збільшення надходжень інвестиційних коштів, постійний ріст туристичного бізнесу та давало б можливість пропагувати країну , як державу з розвинутою рекреаційною індустрією та формувати її позитивний імідж.
Більш широкомаштабні рекреаційні об'єкти і продукти потребують певного проміжку часу для віддачі та зайняття відповідного місця на ринку послуг. Тому сформування їх у кінцевому вигляді і реалізацію можна віднести до другого етапу. На цьому етапі основна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг. Кількість відпочиваючих суттєво збільшиться завдяки сформуванню розгалуженої мережі приватних та фермерських господарств які займаються прийомом відпочиваючих.
Реалізацію рекреаційних послуг в цей час необхідно виводити на рівень розвинутих європейських держав (Німеччина, Великобританія, Франція) та США., а основний принцип індустрії відпочинку і оздоровлення повинен передбачати максимально можливе збільшення грошових надходжень від реалізації конкурентоспроможних якісних послуг, а не надання дешевих туристичних послуг.
Держава в цей час бере на себе роль стратегічного лідера туристично-рекреаційної індустрії як галузі економіки, регулює цю діяльність за допомогою законів та інших регуляторних актів, контролює дотримання якості і безпеки пропонованих послуг, виконання установлених вимог та стандартів.
Виконання вищезазначених завдань зумовить прискорений розвиток рекреаційно-туристичного та санаторно-курортного комплексів Закарпаття, зробить його конкурентноспроможним, життєздатним та самоокупним, створить сприятливий клімат для споживача та зацікавленість для інвесторів.
?
Література
Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. - Ужгород , 2000. - 84 с.
Бовман Б. // Пропозиції щодо ролі туристичних відділів та управлінь
облдержадміністрацій у маркетингу та розвитку туризму. - Львів,
2000. - 37 c.
Закарпаття в цифрах і фактах . // Інформаційно-статистичний довідник . - Ужгород , 1999. - 51 с.
Курортно-рекреаційні зони Закарпаття . // Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 235 с.
Мацола В.І. // Рекреаційно - туристичний комплекс України. - Львів, 1997. - 259 c.
Мінеральні води Закарпаття . Питне лікувальне використання . Ужгород, 1997. - 174 с.
Сочка К.А. // Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин : Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - Медицина . - Ужгород, 1998. - 162-165 с .
Фленері Д. // Маркетингова стратегія та план діяльності на 2001 рік. Карпатський регіон України : Засідання наглядової ради PRUK - 9802 № 5 від 16.10.2000 року. - Львів, 2000. - 22 с.
Wolfgang Nahrstedt. Tonka Pancic Kotbol. // Leisure, Culture and tourism in Europe. - Dubrovnik, 1997. - 445 c.
Loading...

 
 

Цікаве