WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Заповідники, парки, резервати Закарпатської області - Реферат

Заповідники, парки, резервати Закарпатської області - Реферат

природні букові праліси на площі близько 120 га. На горі Воєводин особливе наукове значення мають острівні осередки смереки реліктового характеру. Росте вона разом з ялицею на кам'янистих розсипищах у рослинній смузі бучин. На горі Ясеневий Верх зростає яворово-буково-ясеневе насадження природного походження. Ландшафтний резерват має рекреаційне значення.
Резерват Пинява Ганьковецького лісництва Свалявського лісокомбінату (ЗО га). Охороняються рештки букових та мішаних яворово-ясенево-букових пралісів, характерних для закарпатського передгір'я.
Резерват Тихий Волосянського лісництва Жорнавського лісокомбінату. Тут колись мали зональне поширення найбільш продуктивні в Карпатах ялицево-букові й буково-ялицеві ліси. Для їх охорони в 1912-1914 роках створено один з перших в Закарпатті лісових резерватів. Збереглась невелика площа - 25 га корінних насаджень, що мають еталонне значення як високопродуктивні хвойно-широколистяні праліси.
Резерват Уличанка знаходиться в Костринському лісництві Жорнавського лісокомбінату (9,6 га). У поясі букових лісів на початку XX ст. тут були закладені культури сосни звичайної, дуба північного, смереки, які відзначаються високою продуктивністю. Резерват має науково-дослідне значення.
Резерват Яворник цього ж лісництва (86,4 га). Охороняються високопродуктивні чисті букові, мішані яворово-букові та ялицево-букові праліси, що мають наукове значення для вивчення процесу їх формування і структури. З рідкісних рослин тут трапляються листовик сколопендровий, плющ, лунарія оживаюча та інші. На гірських схилах Яворника ліси виконують важливу захисну функцію.
Пам'ятка природи псевдотсуги тисолистої у Тур'я-Реметському лісннцтві Перечинського лісокомбінату (2га). Збереглись високопродуктивні культури північноамериканського виду псевдотсуги тисолистої, яка виявилась перспективною для впровадження в поясі дубових та букових лісів. За даними Т.М.Бродовича, в 60 років запас псевдотсуги становив 928 м3. Ділянка має науково-дослідне та лісонасінневе значення.
Резерват буково-ялицево-смерекових лісів в урочищах Лисичий та Струнжен під горою Поп Іван Марамороський (437 га). Розташований на території Діловецького лісництва Великобичківського лісокомбінату. Охороняються високопродуктивні смереково-ялицево-букові, буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси. Рідше трапляються корінні бучини, яворові бучини, букові яличини та смеречини. На скельних фаціях вершини Поп Іван зростає нарцис вузьколистий, ломикамінь живучий, родіола рожева, айстра альпійська, арктоальпійські види верб, що підлягають абсолютній охороні.
Резерват Тисовий Грунь розташований в Діловецькому лісництві в басейні Білого Потоку (76 га). На висоті 840-960 м зберігся тис ягідний на світло-бурих, малопотужних, поверхнево-скелястих грунтах. Зростають тут плющ, листовик сколопендровий, чемерник червонуватий та інші рідкісні види. Еталонно-лісівниче значення мають природні букові та ялицево-букові вікові деревостани пралісового характеру*.
Резерват букових та ялицево-букових лісів Сухареве розташований па площі 330 га в басейні однойменного потоку в Діловецькому лісництві. Тут збереглись рідкісні для Карпат кострицеві та ялицеві бучини, фрагментарне зустрічаються чисті яличини. В резерваті зростає ряд рідкісних для даного району видів - липа широколиста, дзвоники карпатські, фізаліс звичайний, які вимагають індивідуальної охорони. Чимале значення мають заповідні ліси для збагачення фауни. Тут водяться ведмеді, барсуки, куниці, рисі, дикі свині, олені, козулі, лисиці, з земноводних - саламандра плямиста.
Резерват буково-ялицево-смерекових та смерекових лісів Квасний проектується на площі 1100 га в Усть-Ріцькому лісництві Рахівського лісокомбінату. Тут в центральній частині Марамороського кристалічного масиву збереглись цікаві у флористичному та геоботанічному відношенні букові, буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси. Питання про їх охорону піднімалось ще в довоєнні роки. Резерват має і значення для розведення корисної фауни. В майбутньому на базі природних лісів резерватів в урочищах Квасний, Лисичий і Стружен можна створити в Марамороському кристалічному масиві заповідник*.
Кедрово-модриновий резерват Кедрин. Це найбільший у Радянському Союзі природний осередок ендемічної деревної породи - модрини польської, що зростає тут з сосною кедровою та смерекою. Резерват розташований на південних мегасхилах Вододільних Горган на відрогах полонини Побита в Бертянському лісництві Усть-Чорнянського лісокомбінату на висоті 965-1400 м. Площа його 166 га. Основний масив модрини зберігся на висоті 1200 м на південному схилі крутизною 30° (вологий модриново-кедрово-смерековпй субір чорницевий). Резерват має виняткове наукове значення для вивчення поширення модрини, кедра та смереки у польодовиковий період. Він цікавий і в ландшафтно-естетичному відношенні.
Резерват смерекових та кедрово-смерекових лісів Тавпішірка розташований на південно-східному макросхилімасиву Горган (гора Кінець Горган,1611 м) та на південно-західному схилі Тавпішірки (1508 м) на висоті 1100-1500 м Плайського лісництва Усть-Чорнянського лісокомбінату (248 га). На кам'янистих розсипищах збереглись кедрово-смерекові, смереково-кедрові праліси, серед яких місцями трапляються березово-кедрові та чисті кедрові бори. Резерват має наукове значення; заповідні ліси виконують важливу захисну функцію.
Резерват смерекових і кедрово-смерекових лісів Попадя розташований у верхній частині ріки Мокрянки на південному макросхилі однієї з найвищих горганських вершин Попадя (1742 м) на території Брадульського лісництва Усть-Чорнянського лісокомбінату. Заповідні лісові масиви площею 926 га розміщені на висоті 1000-1600 м. Смерекові ліси зонально поширені до висоти 1500-1550 м. Починаючи з висоти 1400 м на сильно кам'янистих схилах формуються кедрові смеречини чорницеві, місцями трапляються біогрупи чистих кедрин. В субальпійській смузі поширені зарості гірської сосни та фрагменти лучних асоціацій - ситника трироздільного, куничника волосистого, костриці червоної.
Резерват сосни звичайної на горі Клева. В Закарпатті, на відміну від Прикарпаття, реліктові осередки сосни звичайної збереглись лише на горі Високий Камінь Жденевського лісництва та Клеві в Вододільних Горганах Ізківського лісництва Міжгірського лісокомбінату. Резерват займає незначну площу - 41,8 га. Сосна звичайна приурочена до кам'янистих розсипищ, утворених грубозернистими пісковиками. Вона поширена масово на висоті 700-844 м у асоціаціях: соснова смеречина чорницева, сосновий субір орляковий та чорницевий. У зв'язку з тим, що в сосновому рідколіссі гніздуються глухарі, резерват має також фауністичне значення*.
Геологічно-флористичний резерват Близниця проектується на північних схилах найвищої вершини Свидовецьких гір-Близниці (1883 м) на площі 50 га. Тут збереглись у субальпійській смузі цікаві польодовикові форми рельєфу, на поверхню виходять вапнякові породи, що сприяло збереженню рідкісної флори й рослинності. Сліди зледеніння помітні до висоти 1460 м, а місцями ще нижче. На північно-східному схилі описано шість польодовикових карів. У резерваті збереглись такі рідкісні для Карпат види рослин, як дріада восьмипелюсткова, білотка альпійська, айстра альпійська, котячі лапки карпатські, астрагал Крайни, молочай карпатський, кисличник двостовпчиковий та багато інших. Такі ж цікаві у флористичному відношенні польодовикові цирки й озерця на полонині Герешаска, Драгобрат, Апшиняска, Ворожеска. Всі ці
Loading...

 
 

Цікаве