WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Заповідники, заказники, парки, резервати Івано-Франківської області. - Реферат

Заповідники, заказники, парки, резервати Івано-Франківської області. - Реферат

та буково-ялицево-смерекові ліси. Починаючи з висоти 1100-1200 м, уже формуються чисті смеречини. В районі Яремчі та Кременців на виходах твердих ямненських пісковиків збереглись на значній площі з раннього голоцену осередки реліктових сосняків. Мальовничі долини гірських річок Пруту і Тиси, їх численні водоспади поруч з гірськими лісами надають особливої привабливості цій трасі.
Найвища точка траси - Яблунецький або Татарський перевал (931 м), з якого відкривається панорама на Горгани (Хом'як, 1540 м. Синяк, 1606 м, Добошанка, 1771 м), Чорногору (Говерла, 2061, Петрос, 2020 м) та гірський хребет Свидовець (Близниця, 1881 м). Перевал називається також Татарським тому, що через нього у першій половині XIII ст. татарські орди Батия увірвалися до Центральної Європи.
Уздовж траси чимало геологічних пам'яток неживої природи - геологічні відслонення в Яремчі і Ямні (ямненські пісковики), вапнякові скелі-останці в селах Костелівці та Діловому, з рідкісною кальцефільною флорою, мінеральні джерела в Квасах. Вище селища Ділового охороняється меморіальний кам'яний знак, що символізує географічний центр Європейського континенту. В околицях Солотвини на поверхню виходять соляні штоки*.
Ландшафтно-естетична траса Торуньський перевал охоплює ландшафтну смугу вздовж шосейної дороги від Долини до Хуста. Тут можна спостерігати послідовність формування рослинних смуг букових, ялицево-букових та буково-ялицевих, смереково-ялицево-букових,буково-ялицево-смерекових та смерекових лісів. На трасі є два мальовничі перевали - Вишківський і Торуньський (941 м). Останній розташований на межі між Горганами й Бескидами, яка проходить по річці Мізунці. Тому звідси можна спостерігати чудові краєвиди зліва на Горганський хребет (Яйце Ілемське, 1680 м. Молода, 1724 м) і справа на Бескиди (Чорна Ріпа, 1288 м). Уздовж траси охороняється ряд пам'яток живої й неживої природи. Цікаві геологічні відслонення є на горі Осій біля Вигоди. Поруч - резерват букових лісів. Біля села Липчі Хустського району збереглось озеро в вулканічному кратері. Особливої краси надають трасі мальовничі долини гірських рік Свічі та Ріки. В урочищі Кіреш поблизу Хуста знаходиться ботанічний резерват Долина нарцисів*.
ГЕОЛОГІЧНІ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВАТИ Й ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ
Івано-Франківщина багата заповідними об'єктами неживої природи. На жаль, їх вивченню приділялось мало уваги. Виявлено чимало нових резерватів і пам'яток природи, які слід узяти під охорону.
В околицях села Старуні Богородчанського району заслуговують на увагу старі шахти - колодязі, де колись добували озокерит. В одній з таких шахт в урочищі Ропище у 1907 та 1929 роках знайдено рештки унікальних плейстоцен-голоценових тварин - волохатих носорогів, мамонтів. Викопні тварини зберігаються у Львівському державному природознавчому музеї АН УРСР та в Краківському природознавчому музеї. Встановлено, що носороги знаходились у багні 23255 ±775 років. Така ж цікава й викопна флора з цього урочища. Унікальне місцезнаходження викопної флори і фауни остаточно не вивчене і тому вимагає охорони*.
У Бескидах біля села Бубнищого охороняється ботаніко-геологічний резерват Скелі Довбуша. Це мальовнича група скель-останців висотою до 40 м, збудованих з сірих ямненських пісковиків, з кількома штучними печерами невідомого призначення. На скелях зберігся осередок реліктової сосни звичайної, що росте тут в супроводі берези бородавчастої та горобини звичайної. Навколо поширені природні букові та хвойно-букові мішані ліси. Вперше скелі Довбуша були описані І. Вагилевичем у 1863 році. Резерват має як наукове, так і рекреаційне та туристичне значення.
Навколо Косова охороняються ерозійні неогенові останці. Це відклади верхньотортонського моря, що належать до галицької або косівської світи. Останці мають наукове та ландшафтно-естетичне значення.
У селі Пістинь Косівського району на правому березі Пістиньки знаходяться під охороною ізольовані скелі-останці з вапняків юрського віку. На фоні природних хвойних лісів вони утворюють своєрідний ландшафтно-естетичний комплекс. На охорону заслуговує також виявлена дельта давньої карпатської річки. Тут зустрічаються різні метаморфічні та вулканічні породи, цікаві для відтворення палеогеографічної ситуації Берегових Карпат в кінці тортону та на початку сармату (І. Гофштейн, В. Костюк,1960).
До цікавих геологічних пам'яток на Покутті належить розріз на проломі ріки Рибниці в околицях Косова. Тут залягає добротівська світа з виявленими на відкладах слідами птахів (О. Ткаченко та інші, 1967).
Важливим відслоненням для вивчення палеогену є урвистий схил гори Сокіл, або Соколів Камінь, на лівому березі Черемошу за селом Тюдовим Косівського району. Відслонення еталонне. Тут виявлені ямненська, манявська і вигодська світи*.
У районі села Білоберізки Верховинського району варто взяти під охорону відслонення потужних ямненських пісковиків, що утворюють високі, стрімкі та кам'янисті схили, покриті березою бородавчастою. У Покутсько-Буковинських горах в селі Верхньому Ясеневі лускоподібні ямненські пісковики Сколівської скиби утворюють скелі-останці Писаний Камінь, їх геологічний вік - палеоцен*.
Мальовничі розрізи відслонені в басейні Чорного і Білого Черемошів. На території Верховинського району нижче гирла потоку Людівця над Чорним Черемошем виходять на денну поверхню відклади шипотської світи*.
У Чивчинських горах біля села Буркута Верховинського району до флористично-геологічних резерватів належать урочища Буркут, Лоздун, Мокринів Камінь, схили гори Прилуки та Великої Будієвської, скелі Громітні. Їх природоохоронна характеристикаподана при описі ботанічних резерватів.
На правому березі Пруту в селі Заріччі Надвірнянського району збереглось унікальне відслонення добротівських верств з відбитками слідів хижаків, парнокопитних, птахів, з слідами повзання плазунів та слідами дощових крапель, замерзання, бризів тощо. Зарічанське відслонення цінне для відтворення палеогеографічної характеристики міоценового часу (Вялов, Флерон, 1953). У селі Пнів на лівому березі Бистриці Надвірнянської заслуговує на охорону відслонення менілітової серії, в Пасічній охороні підлягають виходи так званих пасічнянських вапняків, вони просліджуються від села до водоспаду на потоці Бухтовець.
У вузькій долині Пруту між Микуличиномі Ворохтою охороняються виходи ямненських пісковиків, що утворюють мальовничі стрімкі схили, каскади та водоспади. В околицях Микуличина заслуговує на охорону водоспад Капливець.
Цікаве відслонення стрийської світи, що має еталонне значення, розташоване на правому березі Пруту в Яремчі. Верстви утворюють тут готикоподібні складки. Пам'ятка має і ландшафтно-естетичне значення.
Ряд унікальних геологічних об'єктів відомо в Скибових Горганах. Виходи лоп'янецької підсвіти простежуються по річці Чечві (лівобережна притока Лімниці) у селі Спасі Рожнятівського району. Геологічний вік підсвіти середній олігоцен. На лівому березі Чечви біля села Верхнього Струтина виявлено виходи туфітів.
Під горою Грофа (1752 м) знаходиться урочище Став, де збереглися польодовикові форми рельєфу. Над верхньою межею лісу є невелике озерце Став, оточене стрімкими стінами кару (котла).
Loading...

 
 

Цікаве