WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Заповідники, заказники, парки, резервати Івано-Франківської області. - Реферат

Заповідники, заказники, парки, резервати Івано-Франківської області. - Реферат

смугою на висоті 1700-1900 м від Говерли аж до Поп Івана. На гірських гребенях заслуговують охорони фрагменти реліктових видів - наскельниці лежачої та водянки чорної. Важливе народногосподарське значення мають угруповання з участю, а місцями і домінуванням тирлича жовтого - цінноїлікарської рослини, що підлягає охороні.
Чітко виражений альпійський пояс рослинності в суворих кліматичних умовах високогір'я Чорногори, що характеризується дуже коротким вегетаційним періодом. Сформований він на висоті від 1800-1850 м до 2061 м. Для нього типовими є формації ситника трироздільного, осоки зігнутої і вічнозеленої, костриці лежачої, сеслерії Більця та моховолишайникові пустища. Флористично багатими й цікавими у високогір'ї є скельні урочища Туркула, Ребер, Шпиць, Кізіх Улогів, Брескула, а також польодовикові кари, озера й торфовища. Тут зберегтись такі представники арктоальпійської флори, як ліннея північна, верби трав'яна, Жакенова, туполиста, лапландська. На вершині Туркула відоме єдине в Радянському Союзі місцезростання ореохлої дворядної. На Шпицях з боку Гаджини відмічені такі рідкісні кальцефільні рослини, як білотка альпійська, соссюрея альпійська, кортуза Маттіолі тощо. Ландшафтний комплекс Гаджина і Кізіх Улогів - один з найкращих і оригінальніших в Українських Карпатах.
Індивідуальній охороні на території заповідного масиву підлягають також такі рідкісні ендемічні види, як жеруха Опіца, дзвоники карпатські, будяк Кернера, осот Вальдштейна, жовтозілля карпатське, костриця карпатська, тоція карпатська, деревій Шура, елізанте Завадського та багато інших.
Для вивчення польодовикової історії розвитку рослинності Чорногори особливо цікаві болота й торфовища, які збереглись на північному макросхилі в місцях акумулятивної діяльності льодовиків. Тут поширені переважно сосняки сфагнові, сфагново-довгомохові, сфагново-довгомохово-пухівкові, сфагново-чорницево-пухівкові. На дуже заболочених місцях сформовані угруповання пухівки піхвової і широколистої, осоки здутої і малоквіткової, калюжниці болотної та інших болотних рослин. Серед них чимало рідкісних, як бобівник трилистий,товстянка альпійська, цибуля сибірська, ситник каштановий, ситник трнлусковий, осока двоколірна, осока волотиста й дакійська, костриця Порціуса та інші. Окрасою високогірних ландшафтів є озера льодовикового походження у днищах карів і амфітеатрів давніх фірнових полів, що виникли в процесі четвертинного зледеніння. Вони були досліджені Г.П.Міллером (1964). Найбільш мальовниче озеро Несамовите (3 тис. м2), розташоване на висоті 1750 м на північно-східному схилі: Туркула, озеро Марічейка (10 тис. м2) - на північно-східному схилі гори Шурин-Гропа (1772 м) на висоті 1510 м, озеро Бребенескул (7 тис. м2) - на висоті 1801 м під вершиною Гутин-Томнатик та інші.
Для збереження унікальних природних комплексів і відтворення порушеної екологічної рівноваги Чорногірського заповідного масиву доцільно виділити абсолютно заповідну зону (Заросляк, Брескул, Цибульник, Малі та Великі Кізли, Шпиці, Туркул, озеро Несамовите, Марічейка та інші), зону суворого й регульованого заповідного режиму та захисну зону.
Чорногора через наявність оригінальних, малопорушених господарським впливом гірських і високогірних екосистем відповідає вимогам, які пред'являються до народних або національних парків. Основою для створення такого парку може бути Чорногірський заповідний масив. Його доцільно розширити за рахунок порівняно добре збережених природних лісів у околицях Ворохти, Кремінців, Яремчі, Ділятина у верхів'ї Пруту (Яремчанський ландшафтний парк) та аналогічних лісових масивів навколо Лугів, Богдана, Ясіня, Ділового у верхів'ї Тиси. Територія такого парку займала б площу близько 80 тис. га.
Горганський заповідник (проект). Територіальною базою для його організації може бути Горганське заповідне лісництво, створене виробничим об'єднанням "Прикарпатліс" у 1975 році для збереження природних лісів криволісся з унікальними осередками реліктової дендрофлори польодовикової доби. До складу цього лісництва входять два великі заказники (резервати) - Джурджі (754 га) та Садки (995 га), прилеглі до них водоохоронні і грунтозахисні ліси першої групи та частково господарські ліси другої групи, що добре зберегли природний характер. Загальна площа заповідного лісництва становить близько 5,4 тис. га.
На висоті 800-1500 м на великих площах збереглись незаймані буково-ялицево-смерекові, ялицево-смерекові та смерекові праліси, представлені такими асоціаціями: волога буково-ялицева рамінь квасеницева, волога ялицева рамінь лісово-ожикова, волога сурамінь лісово-ожикова, вологий і сирий смерековий субір чорницевий та моховий. У трав'яному покриві чистих смеречин наявний ряд індикаторів букових лісів, зокрема, маренки запашної, зубниці залозистої, підлісника європейського, живокосту серцевидного, що свідчить про потенціальні можливості ширшого висотного зростання бука лісового в сучасних кліматичних умовах.
Особливий інтерес представляють реліктові кедрово-смерекові та смереково-кедрові вологі чорницеві суборі, поширені у верхній частині смуги смерекових лісів. У таких же бідних лісорослинних умовах трапляються осередки корінних березових чорницевих суборів. Вище смерекових лісів вузькою смугою тягнеться соснове криволісся, представлене сосняками чорницевими та сфагновими. На більш родючих грунтах у високогір'ї сформовані зарості зеленої вільхи.
Заповідний масив багатий на дику фауну. Тут водяться ссавці - ведмідь, вовк, рись, білка, борсук, олень, козуля, дика свиня, куниця та такі тайгові представники орнітофауни, як глухар, кедрівка, ялиновий шишкар, боривітер звичайний, зрідка беркут та ряд інших.
У зв'язку з віддаленістю заповідного лісництва від населених пунктів, розташуванням його лісів у важкодоступних місцях на скелястих схилах та непридатністю кам'янистих субальпійських лук для масового випасу, в цьому районі зберігся набагато краще природний характер рослинності, ніж у Чорногорі. Організація заповідника сприятиме дальшій надійній охороні своєрідних за структурою горганських екосистем і їх компонентів*.
* Запроектовані заповідні об'єкти.
Заповідник Попадя (проект) пропонується в масиві гори Попадя (1742 м), розташованої в Привододільних Горганах на межі Закарпаття та Івано-Франківщини. Його можна організувати на базі існуючого резервату в Комсомольському лісництві Усть-Чорнянського лісокомбінату (926 га) та лісів першої групи у Піскавському і Осмолодському лісництвах лісокомбінату "Осмолода" (4 тис. га). Завдяки важкодоступності тут збереглись смерекові, а нижче буково-ялицево-смерекові праліси, цікаві для дослідження процесу їх формування в суворих кліматичних умовах Горган. Для вивченняпольодовикової історії лісів інтерес являють осередки кедрових смеречин, смерекових кедрин та місцями майже чистих кедрин, які трапляються в бідних типах лісорослинних умов. Це один з найбільших осередків кедра в Українських Карпатах.
У високогір'ї добре збереглась верхня межа смерекових лісів у середньому на висоті 1500-1550 м. Вище смуги смеречин поширене криволісся з гірської сосни та субальпійські пустища з фрагментами альпійських фітоценозів. Зелена вільха трапляється тут зрідка.
Організація заказно-мисливського господарства
Loading...

 
 

Цікаве