WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Сучасний стан готельного господарства в Україні - Реферат

Сучасний стан готельного господарства в Україні - Реферат

функціонально-технологічних структур.
Типологічна уніфікація засобів розміщення дає змогу створити стан-дарт засобів розміщення, центральною частиною якого має бути їхня класифікація на основі класифікації засобів розміщення, розробленої ВТО.
Усі засоби розміщення можна класифікувати за формами, видами й типами. Форми засобів розміщення визначаються основним видомдія-льності: тільки розміщення або розміщення плюс послуги. Традиційно тільки розміщення надавали підприємства неготельного типу (non hotel type). Розміщення плюс послуги надавати підприємства готельного типу. Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розміщення: колективні, індивідуальні, приватні. Типи засобів розміщення визначаються їхнім функціональним профілем.
Відмітною рисою підприємств готельного типу є технології готельних послуг.
Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики "готельної марки": підвищення якості послуг і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних процесів.
Засоби розміщення є основними джерелами статистичних даних із внутрішнього туризму. Для обстеження засобів розміщення використо-вуються конкретні методи:
1) реєстрація засобів розміщення;
2) перепис засобів розміщення;
3) обстеження гостей у засобах розміщення.
За статистикою в 1990 р. у колишньому Радянському Союзі налічу-валося близько 350 тис. готельних місць.
Нині у Росії - 250 тис. готельних місць (у Москві - 75 тис. місць, у Санкт-Петербурзі - близько 30 тис. місць); в Україні - 120 тис. місць (у Києві - 16 тис. готельних місць).
За статистикою ВТО майже половина готельних місць світу (40 %) розміщені в Європі.
Показник забезпеченості готелями визначається кількістю готельних місць на 1000 жителів.
Нормативним показником вважається 10 готельних місць на 1000 жителів. По Україні такий показник становить 2,3 готельних місця на 1000 жителів, по Києву - 6 готельних місць (для порівняння: у Москві - 9,3 готельних місця; у Санкт-Петербурзі - 6,4; у Парижі - 38,4; у Відні - 25,6).
11 194 418 готельних службовців, що становить 5 % від загальної кіль-кості службовців, зайнятих у туристській індустрії. Світова готельна практика пропонує градацію відношення чисельності персоналу до кількості готельних місць: 0,22 - 0,76.
В Україні починаючи з 1992 р. спостерігається скорочення числа готельних підприємств, зменшення кількості місць і чисельності персоналу. Так, з 1992 по 1995 р. кількість готелів зменшилася на 15,6 %, номерів - на 11,6 %, місць - на 16,6 %, число готельних службовців - на 3,4 %. З 1995 по 1998 р. скорочення кількості готелів сповільнилося і становило 4,9 %, номерів - 11,1 %, місць - 13,05 %, але зріс відсоток скорочення готельних службовців до 7,4 %. При цьому показник чисельності персоналу на одне готельне місце з 1992 р. постійно зростав (від 0,18 до 0,21), а з 1995 р. - стабілізувався (0,215 - 1995 p.; 0,217 -1996 p.; 0,219 - 1997 p.; 0,216 - 1998 р.) (табл. 1.7).
У Києві з 2004 р. змінюються кількісні й якісні характеристики готельних підприємств: кількість готелів скоротилася на 5,75 %, номерів - на 17 %, місць - на 27 %, число готельних службовців -- на 12,3% (табл. 1.8).
На чисельність персоналу впливає рівень комфорту - категорія готелю, підтверджена сертифікатом.
За статистикою 2004 р. в Україні 50,8 % готельних підприємств було заявлено на сертифікацію (табл. 1.9).
Станом на 11.06.2000 р. підтвердили свою категорію тільки 9 % готельних підприємств по Україні та 43% - по Києву (табл. 1.10).
Динаміка сертифікації підприємств готельного типу визначається існуючими формами власності та управління. За статистикою 2004 р. готельні підприємства колективної форми власності становили 57 %, державні - 40,5 %, приватні - 2,6 % від загальної кількості готельних підприємств. При цьому було заявлено на сертифікацію: з колективних - 45,6 %, з державних - 56 %, з приватних - 80 % .
Крім того, форми управління готельними підприємствами визнача-ються їхньою підпорядкованістю різним відомствам (за статистикою 1998 р. таких відомств було 18 по готельних підприємствах і 41 по санаторних).
Таке розходження і неузгодженість форм управління впливають на технологію, якість і вартість готельних послуг. Наприклад, за статистичними даними 1997 р. середня ціна проживання в готелях України зросла за рік на 11 %, у готелях Києва - на 26,5 %. Зростання цін визначило динаміку прибутків від експлуатації за рік .
Зростання доходів (у 2004 р. на 71 % порівняно з 2001 р.) при загальному зниженні інших показників (місткості - на 17 %, надання ліжко-ночей - на 25 %) пов'язано з інфляційними процесами і ринковими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників: розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень конкуруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.
Собівартість виробництва послуг є вихідною базою калькуляції цін, нижче яких готель не може продавати свої послуги. Завдання зниження собівартості до рівня купівельної спроможності вимагає скорочення чисельності персоналу, впровадження високопродуктивних ресурсозбері-гаючих технологій, комплексної автоматизації технологічних процесів.
Висновки
Концепція розробки уніфікованих технологій готельних послуг пе-редбачає створення спеціальних технологічних стандартів, спрямованих на розробку єдиної "готельної марки".
Аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив неузго-дженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту.
Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики "готельної марки": підвищення якості послуг і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних процесів.
Зростання доходів при загальному зниженні інших показників пов'язане з інфляційними процесами і ринковими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників: розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень конкуруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.
Використана література:
1. Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. - Л., 2002.
2. Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка якості послуг. - К., 2000.
3. Чудновский А.Д. и др. Гостинничный и туристский бизнес. - М.: Экмос, 2000.
4. Основні показники роботи готелів України за 2003 рік. - К., 2004.
Loading...

 
 

Цікаве