WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Роль самоконтролю у процесі удосконалення особистості спортсмена - Курсова робота

Роль самоконтролю у процесі удосконалення особистості спортсмена - Курсова робота

відпочив", " почуваю себе втомленим" .
Важливо також відмічати настрій нормальний, стійкий, бажання бути на однині, стан сильного збудження.
Сон забезпечує відпочинок і відновлення сил. Під час сну спортсмен відновлює розтрачену енергію, працездатність усього організму і, в першу чергу, нервову систему. Добрий сон, який дає вранці почуття бадьорості, наступає досить швидко, як тільки спортсмен ляже спати. Поганий сон відрізняється тривалим періодом засипання, частими пробудженнями вночі, відчуттями в'ялості і розбитості вранці. Безсоння - ознака перенавантаження або відхилень в стані здоров'я (часто переривається, супроводжується тяжкими снами - сновидіннями), після такого сну у спортсмена не відновлюється працездатність. Спортсмен повинен реєструвати кількість годин сну (згадується, що сон повинен бути не менше 7-8 год. при великих фізичних навантажень -9-10 год.) і його якість, а при порушення сну їх прояву: погане засипання, часте аб0 ранні пробудження, сновидіння, безсоння.
Апетит відмічається як нормальний, знижений і підвищений. Обмін речовин посилюється завдяки фізичному навантаженню й значним енергетичним витратам. Здорова людина завжди має добрий апетит. Якщо спостерігається порушення апетиту, встановлюють, чи є інші ознаки порушення травлення. Його погіршення або відсутність часто указує на втомлення або стан хвороби.
Працездатність залежить від загального стану організму. Спортсмен повинен навчитись критично аналізувати її суб'єктивну оцінку. Відомо, що самопочуття не завжди відображає дійсний фізичний стан організму. При емоційному збудженні воно може бути досить хорошим, навіть якщо в організмі вже є негативні зміни. І навпаки пригнічений настрій може бути причиною поганої працездатності, незважаючи на добрий стан здоров'я. Порівняння суб'єктивної оцінки працездатності з реально вимірюваними її показниками допоможе спортсмену зробити вірний висновок про свій стан. Бажання займатися фізичними вправами, спортом - важливий показник. Бажання виконувати фізичні вправи, тренування властиве здоровій людині, відсутність його - сигналом про перевтому. В щоденнику відмічають: із задоволенням, байдуже, немає бажання.
При аналізу суб'єктивних ознак потрібно достатня обережність і вміння підійти до цих оцінок практично. Відомо, що самопочуття не завжди правильно відображає дійсний фізичний стан, обов'язково являється важливим показником. При емоційному збудженні самопочуття може бути взагалі хорошим, навіть в тих випадках, коли вже є негативні зміни і організмі. З другої сторони самопочуття може бути погане у зв'язку з негативним настроєм, не дивлячись на хороший стан здоров'я.
Причиною цього може бути ряд обставин, які вчасно не вдалося виконати фізичні навантаження, низькі спортивні результати.
Оцінка перечислених ознаків самоконтролю повинна проводитися за рахунок того, що поява кожного із них може мати свої причини того чи іншого відхилення в стані здоров'я, зовсім не зв'язано, з фізичними вправами. Наприклад, погане самопочуття, втома, головний біль, не найкращий настрій - всі ці ознаки можуть бути можливого захворювання нервової системи. Дані симптоми можливі появи фізичного або нервового перенапруження. Чим би не називалися ті чи інші несприятливі ознаки, реєстрація його в щоденнику самоконтролю має велике значення для своєчасного їх виявлення.
1.2. Із об'єктивних ознаків при самоконтролю реєструються частота пульсу, вага, потовиділення, дані спірометрії.
Пульс є надійним критерієм якості процесів відновлення під час тренування або безпосередньо після нього. Пульс визначають вранці в двох положеннях: лежачи на спині, а потім в положенні стоячи - ортостатична проба. При постійних заняттях фізичними вправами після одного й того ж навантаження відновлення пульсу прискорюється, це свідчить про підвищення тренованості організму. Необхідно, щоб спортсмен періодично підраховував пульс після спортивних навантажень. Скажімо, він дорівнює 50 уд/хв. Відразу ж після закінчення тренування потрібно підрахувати пульс за 10с і помножити на 6 . Можливо, він дорівнювати 160 уд/хв. Тепер потрібно підрахувати пульс 51-ї с по 60-у с, в кінці 3,5 і 10 хвилин. Визначають різницю між вихідним (до тренування ) і кінцевим (відразу після тренування) показниками пульсу. В нашому прикладі вона становить: 160-50 = 110 уд/хв. Визначають, який процент відновлення ЧСС на 1,3,5 і 10 хв. був у людини по відношенню до вказаної різниці (110 уд/хв). Коли за першу хвилину (з 51 по 60с) пульс зменшився на 20%, за 3 хв. - на 35%, 5 - на 50% і за 10 хв. - на 70-75%, значить реакція на навантаження добра. Коли ж зниження пульсу протікає повільніше, значить людина занадто стомлена і якість процесів відновлення незадовільна. Необхідно значно знизити навантаження. Якщо відновлення протікає значно швидше - навантаження дуже легке і не буде сприяти розвитку тренованості. У хорошого тренованого спортсмена навіть після великих навантажень частота пульсу не перевищує 180-200 уд/хв. Спортсмени повинні звертати увагу на ритм пульсу: удари мають наступати через однакові проміжки часу.
Маса є одним із простих і дуже важливих показників самоконтролю і достатньо проводити 1-2 раза в тиждень. Яка ж маса тіла рахується оптимальною? В більшості посібників її радять визначати за методом П.Брока: ідеальна маса (кг) дорівнює росту ( см ) мінус 100. Одначе в даній формулі недостатньо враховується зріст людини. Більш об'єктивним і цілком доступним кожній людині є масо-ростовий індекс Кєтлє, котрий знаходять поділом маси тіла в грамах на величину зросту в сантиметрах. Нормою для жінок рахується величини в межах від 325 до 375, а для чоловіків - від 350 до 4000 грамів на сантиметр. Наприклад, жінка зростом 160см має масу тіла 62500 грамів. Розділивши масу (62500 г) на зріст (160см ) отримуєм число 390 г/см. Це означає, що у неї надмірна маса тіла (ідеальна = 325 - 375 г/см) і їй необхідно знизити калорійність харчування збільшити рухову активність. Коли величина індексу нижча оптимальної, у вас недостатня маса тіла. Потрібно порадитись з лікарем, бо виснаження настільки ж шкідливим, як і надмірна повнота.
Звичайно, у початківців в перші тижні тренувань маса тіла поступово знижується за рахунок втрати надлишків води і жиру. Потім вона знову дещо збільшується, так як під впливом фізичних вправ збільшується м'язова маса. В подальшому, якщо не використовується спеціальна дієта і не виконується тривалі безперервні навантаження (біля години і більше), маса тіла стабілізується . Якщо у спортсмена була нормальна стабільна маса тіла і вона почала зменшуватися від заняття до заняття, то, ймовірно, виконує надмірне фізичне навантаження і не встигає він
Loading...

 
 

Цікаве