WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Технологія планування фізичного виховання в школі - Курсова робота

Технологія планування фізичного виховання в школі - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
На тему:
ТЕХНОЛОГІЯ ПЛАНУВАННЯ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ
План
1. ТЕОРІЯ ПЛАНУВАННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ
2. ТЕХНОЛОГІЯ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТА КОНСПЕКТИ УРОКУ
4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Теорія планування фізичного виховання в школі
В основі планування і організації навчального процесу лежить програмно-цільовий підхід, у відповідності з яким визначається цільове завдання і субзавдання різного рангу.
Проходження навчального матеріалу планується у відповідності до схеми:
якщо (умова) ... то (дія) ....
Наприклад:
1. ЯКЩО учні 9-го класу в упорі можуть виконати 5 згинань-розгинань рук за 3,5-4,5 сек, ТО можливо навчання підйому махом вперед, ІНАКШЕ спеціально організований процес розвитку сили.
2. ЯКЩО учні правильно виконують упор на руках, ТО можливо навчання розмахуванню в упорі на руках, ІНАКШЕ навчання упору на руках.
3. ЯКЩО учні правильно виконують розмахування в упорі на руках, ТО виконати розмахування з різною амплітудою, ІНАКШЕ продовжити навчання розмахуванню.
4. ЯКЩО учні уміють виконувати розмахування з різною амплітудою, ТО навчання вправам, що підводять до виконання вправи в цілому.
5. ЯКЩО учні освоїли вправи, що підводять, ТО навчання виконувати вправі в цілому.
6. ЯКЩО учні уміють виконувати підйом махом вперед, ТО виконати вправу в зв'язці.
Спеціально проведені дослідження дозволили сформулювати принципові установки до планування навчальної роботи з гімнастики в школі. Принципові установки - це самостійна категорія методичних положень і правил, приватних по відношенню до загальних принципів фізичного виховання і спортивного тренування. Вони, по-перше, розвивають керівні ідеї, укладені в цих принципах застосовно до сучасних умов, і, по-друге, виступають в якості конкретних правил програмування навчального процесу.
Установка на визначення субзавдань навчання цільовій руховій дії
В рамках навчання вирішуються задачі розвитку рухового хисту, підвищення рівня спеціально-рухової підготовленості для засвоєння конкретних вправ. Практично це реалізується в послідовному розміщенні навчальних завдань на певному часовому відрізку. Рішення задач і підбір навчальних завдань виконуються в наступному порядку:
- розвиток рухових здібностей;
- навчання вихідним і кінцевим положенням вправи;
- навчання діям, без яких неможливо виконати вправу, що вивчається;
- навчання вмінням управляти рухами;
- навчання вправам, що підводять;
- навчання вправі в з'єднанні.
Установка на попередній розвиток рухових здібностей
Послідовність, порядок розвитку рухового хисту визначаються, по-перше, біологічними закономірностями розвитку організму і, по-друге, ме-тою підготовки. Аналіз стану перспективи розвитку тренованості і визначення достатності їх для досягнення мети підготовки - це основа технології розвитку рухових здібностей учнів.
Не секрет, що зростання сили зв'язане з фізіологічним поперечником м'язу, морфо-функціо-нальними перебудовами на рівні ЦНС. Але є другий шлях підвищення сили - це мобілізація більшого числа мотонейронів і вдосконалення міжм'язової координації.
Якщо для виконання силової вправи достатньо сили Х+з, де X - середнє арифметичне, 5 - стандартне відхилення, що характеризує вагання сили на 2-3 заняттях, то підвищення силових здібностей може проходити за рахунок вдосконалення міжм'язової координації, інакше - необхідні структурні перетворення на рівні м'язової і центрально-нервової систем. В першому випадку це досягається точним підбором рухових завдань, відповідних змагальній вправі. В другому випадку - оптимальним дозуванням силових навантажень на тривалому етапі підготовки.
Наприклад:
Для утримання "упору руки в сторони" на кільцях сила повинна бути рівна 87% від ваги тіла (дані Ю.В. Менхіна, А.В. Плоткіна). Якщо спорт-смен важить 60 кг, то сила груп м'язів, що приводять, повинна бути рівна 52,2 кГ. Якщо спортсмен показує результат 50+4 кГ (Х±а), то підвищення силових здібностей досягається за рахунок вдосконалення міжм'язової координації.
Розглянемо другий випадок розвитку силових здібностей. Для створення передумов для морфо-функціональних перебудов необхідні фізичні навантаження. Якщо фізичне навантаження викликає виснаження енергетичних ресурсів організму (порушення гомеостазу), то відбувається надлишкове відновлення і переведення організму на новий, більш високий рівень функціонування (М.М. Яковлев, 1953, 1958, 1971; С.П. Летунов, 1966; Л.Є. Ев-геньєватаін., 1975; А.А. Віру, 1977, 1980; А.Н. Во-робьов, 1977).
Під впливом фізичних навантажень в клітках багатьох фізіологічних систем виникає одне і те ж зрушення - дефіцит багатих енергією фосфор-них сполучень та збільшення потенціалу фосфоріліровання. В свою чергу це викликає активізацію генетичного апарату кліток, посилюючи синтез нуклеїнових кислот і білків. В результаті збільшується потужність системи мітохондрій, зростає вироблення аденозінтрифосфорної кислоти (АТФ) на одиницю маси тканини і дефіцит АТФ усувається (Ф.З. Меєрсон, 1973; В.П. Скарбніков, 1980; Ю.В. Верхошанський, 1985).
Фізичні навантаження в такому випадку повинні застосовуватися так довго, як це дозволяє період поновлення білка в м'язах спортсмена, за даними Ю. В. Верхошанського (1988) строк півперіода життя білків м'язів, тобто час, за який вони наполовину оновлюють склад, - біля ЗО діб. А.В. Волков (1970) стверджує, що періодичні зміни величини максимальної мускульної сили гімнастів залежать від характеру і рівня обмінних процесів, тривалість таких процесів вкладається в період, рівний 13,2 +1,7 дня.
Можна припустити, що при певних умовах, на протязі місяця занять фізичною культурою, можливі морфо-функціональні зрушення позитивного спрямування в м'язовій і центрально-нервовій системах. Розглянемо ці умови.
При розвитку сили локальної групи м'язів слід оптимізувати навантаження і враховувати: 1) стан ЦНС; 2) скорочувальні здібності м'язів; 3) рівень енергетичного потенціалу спортсменів.
Оптимізація навантажень включає: 1) визначення величини, на яку може збільшитися сила групи м'язів; 2) визначення впливу, що неминуче призведе до зросту сили; 3) визначення тривалості такого впливу.
Центральна нервова система
Loading...

 
 

Цікаве