WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Фізична виносливість - Реферат

Фізична виносливість - Реферат

користуватися умовними звуковими і зоровими сигналами.
У якості найпростіших перешкод при бігу можуть бути використані набивні м'ячі, умовно позначені "рови", підвішені на стійках мотузках, стійки для стрибків (для обігу) і ін. Варто попередньо показати засоби подолання різноманітних перешкод.
З II класу можна проводити біг наперегони в групах і парах, не виділяючи переможців.
Педагоги всіх часів відзначали, що гра добродійно впливає на формування дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей. К. Д.Ушинський, А.С.Макаренко вказували на важливу роль гри у всебічному розвитку дитини. Вони розглядали гру як основний вид фізичної і розумової діяльності.
Відомий фахівець з фізичного виховання П.Ф.Лесгафт вважав, що за допомогою гри дитина готується до життя. Школою підготовки дітей до життя називає гру А.С.Макаренко. Антон Семенович підкреслював, що гра має виховувати якості майбутнього працівника і громадянина.
Насамперед дітям цікавий сам процес дій, миттєві зміни ігрових ситуацій. Доводиться самостійно знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Намічати мету, встановлювати взаємодії з товаришами, проявляти спритність, витривалість і силу. Вже саме нагадування про наступну гру може викликати у дитини' позитивні емоції, приємне хвилювання.
Екран телевізора все частіше дарує нам фрагменти дитячих змагань з рухливих ігор. Змагаються школи, спортивні сім'ї, дворові команди. За напруженням боротьби на майданчиках, сплеском емоцій на трибунах/духом чесного суперництва ці маленькі поєдинки мало чим поступаються масштабним змаганням дорослих.
Рухливих ігор багато, вони різноманітні і мають таку перевагу: дитина може самостійно регулювати навантаження залежно від своїх можливостей. Відсутність у рухливих іграх чітко регламентованих /на відміну від спортивних/ правил, складної техніки і тактики невимагає спеціальної підготовки. Можливість використати будь-який майданчик приваблює до рухливих ігор усіх дітей різного віку. здібностей і підготовки.
Серед учених поширена думка,що гра - структурна модель поведінки дитини, за допомогою якої вона пізнає навколишнє середовище і готується до активного його перетворення.
Отже, для дітей ігри - це їхнє безпосереднє життя, а дорослі за допомогою ігор формують їхній характер. У грі закладені невичерпні можливості для всебічного вивчення психології дітей.
Рухливими називають ігри, зміст яких складають різні види бігу, стрибків, метань та інших рухів.
Рухливі ігри як засіб фізичного вдосконалення мають виховне, освітнє та оздоровче значення і взаємозв'язок з іншими засобами фізичного виховання.
Розрізняють три основні групи ігор: творчі, рухливі та спортивні.
Визначальною особливістю творчих рухливих ігор е наявність у них фабули та сюжету, що самостійно створюються тими, хто грає. Відповідно до сюжету відбувається перевтілення учасників гри. їх дії не регламентуються, оскільки правил гри не існує.
У тому випадку, коли зміст гри - це біг, стрибки та метання, відбувається розподіл рухливих ігор за ступенем інтенсивності навантаження, і вони належать до тих виявів ігрової діяльності дитини, в яких яскраво виражений ступінь рухової активності.
Спонукальним мотивом е змагання між окремими учасниками та командами.
Яка ж відмінність між рухливими та спортивними іграми? Між рухливими та спортивними іграми е багато спільного: і ті, й інші розвинулись шляхом народної творчості, являють собою ігрову діяльність, яка характеризується різними рухами, діями, взаємовідносинами учасників гри. І в рухливих, і в спортивних іграх є певні правила і суддівство. Рухливі та спортивні ігри взаємопов'язані, причому рухливі - більш елементарні і є первинним ступенем ігрової діяльності, тоді як спортивні найвищий її ступінь, який веде до майстерності.
Рухливі та спортивні ігри відрізняються насамперед за своїми завданнями - перші використовують більшою мірою для загальної фізичної підготовки, а другі, не вилучаючи того самого завдання, мають на меті поглиблення підготовки, яка веде до високих спортивних досягнень.
У рухливих іграх, які не потребують спеціальної постійної технічної та тактичної підготовки, може брати участь багато учасників. Такі ігри проводять у різних умовах на майданчиках різних розмірів тощо. Правила навіть однієї гри можуть бути неоднаковими, а мати багато варіантів. А в спортивних іграх для кожного виду суворо визначена кількість учасників, діють єдині суворо регламентовані і офіційно затверджені правила. У спортивних іграх суддівство суворо обумовлено правилами і має офіційний характер. Крім того, для спортивних ігор установлена система проведення змагань з подальшим присвоєнням учасникам спортивних розрядів і звань.
У педагогічній практиці всю різноманітність колективних рухливих ігор розподіляють за характером організації: а/ на некомандні, б/на перехідні до командних, в/на командні.
Некомандні ігри побудовані на основі найпростіших взаємовідносин між учасниками гри. Правил частіше небагато, і вони прості, ігрові конфлікти розв'язуються просто. Такі ігри розповсюджені і популярні серед дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
В іграх, перехідних до командних, ускладнюються правила і взаємовідносини між учасниками, за рахунок чого створюються сприятливі умови для поступового переходу до командних ігор.
Командні ігри вимагають складніших взаємовідносин між учасниками, основаних на розвинутому почутті дружби і товариської згуртованості. У таких іграх ведеться боротьба між окремими групами /командами/ за предмет. Наприклад: "Піонербол", "М'яч капітану".
Місце і час, тобто дії учасників, спрямовані на досягнення спільної кінцевої мети. Ці ігри, як правило, відповідають старшому шкільному вікові.
За кількісним складом учасників гри рухливі ігри поділяють на такі:
індивідуальні,
колективні.
Засоби розвитку витривалості насамперед повинні сприяти розширенню діапазону функціональних можливостей системи дихання і кровообігу. До такого висновка приходить група дослідників на чолі з Р. Е. Мотилянською (1969). До таких засобів ставляться: легкоатлетичний біг різноманітної тривалості й інтенсивності, рухливі і спортивні ігри, ходьба на лижах, катання на ковзанах. Чинниками, що визначають ефективність засобів розвитку витривалості, є своєчасні строки їхнього застосування, продумана система, що передбачає правильне співвідношення обсягу й інтенсивності навантажень, їхня раціональна послідовність.
Обсяг і інтенсивність потрібно регулювати
Loading...

 
 

Цікаве