WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Фізична виносливість - Реферат

Фізична виносливість - Реферат


Реферат на тему:
Фізична виносливість
Зміст.
Вступ. 3
1. Виховання витривалості - одне з найважливіших завдань фізичного виховання. 5
2. Розвиток витривалості на уроках фізкультури в молодших класах школи 7
3. Методика удосконалення різних видів витривалості (загальної, анаеробної, силової) 11
4. Засоби розвитку витривалості у дітей молодшого віку. 13
Висновок. 21
Список літератури: 23
Вступ.
Піднесення ролі фізичної культури у зміцненні здоров'я населення є сьогодні одним з головних завдань нової України. Особливо важливе значення фізична культура має для дітей і учнівської молоді, високий рівень здоров'я та різнобічний фізичний розвиток яких - запорука успішної реалізації соціально-економічних перетворень нашого суспільства. Підтвердженням актуальності зазначених проблем, об'єктивної необхідності істотних змін в організації та методиці фізичного виховання дітей і молоді є низький рівень фізичної підготовленості та погіршення стану здоров'я чималої частини нинішніх випускників шкіл. До того ж ефективна реалізація базової та регіональних програм з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл вимагає впровадження в практику вчителів фізичної культури нових науково-методичних розробок. Фізичне виховання учнів є невід'ємною частиною всієї учбово-виховної роботи школи і займає важливе місце в підготовці учнів до життя, до суспільно корисної праці. Робота з фізичного виховання в школі відрізняється великим різноманіттям форм, що вимагають від учнів прояву організованості, самодіяльності, ініціативи, що сприяє вихованню організаційних навичок, активності, спритності. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням, фізичне виховання сприяє всебічному розвитку школярів. Швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість необхідні кожній людині. Розвиток цих якостей тісно пов'язаний з формуванням у дітей рухових навиків. Виконання фізичних вправ у різному темпі, із різноманітними ускладненнями, протягом певного відрізку часу сприяє їхньому розвитку.
В курсовій роботі зроблено спробу визначити та проаналізувати методи та засоби розвитку витривалості у учнів молодшого віку. При написанні цієї роботи було опрацьовано статті та монографії вітчизняних вчених, що займаються розробкою питання, щодо розвитку витривалості у дітей різного віку: Волкова Л. В., Ареф'єва В. Г., Гужаловського А. А., Вільчковського Е. С. та інщих.
Робота складається з вступу, чотирьох основних розділів, висновку та списку використаної літератури.
1. Виховання витривалості - одне з найважливіших завдань фізичного виховання.
Витривалість - це спроможність організму людини переборювати наступаюче стомлення. Розрізняють фізичне, емоційне, сенсорне і розумове стомлення. Фізичне стомлення підрозділяється на локальне, регіональне і глобальне (у залежності від обсягу м'язової маси, що бере участь у роботі, тобто відповідно до l/з. до 2/з і понад 2/з), гостре і комулятивне ( накопичене) і, нарешті, компенсоване (без зниження працездатності) і декомпенсоване (коли крива працездатності неухильно знижується).
Види витривалості відповідають різновидам м'язової роботи. Наприклад, локальної, регіональної і глобальної м'язової діяльності відповідають локальна, регіональна і глобальна витривалість і т.д.
Витривалість визначається властивостями центральної нервової системи і процесами, що відбуваються в ній при м'язовій діяльності (вивчені поки дуже мало), а також енергетичним обміном в організмі.
Енергообмін в організмі людини базується на законі зберігання енергії, на перетворенні хімічної енергії в механічну і визначається такими чинниками: потужністю м'язової роботи, тобто максимальною кількістю енергії, виділеної організмом в одиницю часу; об'ємом, тобто загальною кількістю роботи, виконаної за рахунок того або іншого джерела енергії; ефективністю, тобто ступенем корисності енерговитрат при м'язовій роботі.
Органами, що лімітують в організмі виділення і постачання тканинам кисню і живильних речовин, є серце, печінка м'язи. Від потужності роботи серця залежить кількість поставляемого до тканин кисню, а отже, і кількість продуктів харчування, що окислюються. Печінка містить визначену кількість гликогену, від швидкості й ефективності розпаду котрого (процеси гликолизу) залежить розмір виділяємої енергії. М'язи містять енергетичне багаті фосфатині з'єднання, розпад яких миттєво виділяє енергію.
Якщо серце працює в аеробному (кисневому) режимі, то печінка і м'язи використовують анаеробну енергетику, при якій різноманітні біохімічні перетворення здійснюються без участі кисню.
Тому, спираючись на механізми енергетичних перетворень, варто розрізняти три види витривалості (м'язової працездатності): аеробну, анаеробно-лактатну і анаеробно-алактатну. Перший із них ще іменують вегетативною витривалістю, а другі дві - м'язовою витривалістю.
При розвитку витривалості необхідно вирішення таких завдань:
1. Удосконалювання витривалості до локальної, регіональної і глобальної м'язової роботи.
2. Удосконалювання статичної і динамічної витривалості.
3. Удосконалювання витривалості до рівномірної і нерівномірної м'язової роботи.
4. Удосконалювання витривалості до м'язової роботи: максимальної (10-30 секунд), субмаксимальної (ЗО секунд - 4 хвилини), великої (4-30 хвилин) і помірної (більш ЗО хвилин) потужності.
У процесі удосконалювання витривалості необхідно враховувати, що вона залежить від рівня функціональних можливостей різноманітних систем організму і від ступеню стійкості до несприятливих чинників його внутрішнього середовища. Тому варто приділяти увагу підвищенню стійкості до несприятливих зрушень у внутрішньому середовищі.
Підвищення рівня утримання молочної кислоти в організмі при м'язовій діяльності призводить до зсуву крові в "кислу" сторону, при цьому включаються буферні системи крові для нейтралізації кислоти, але їхня ємкість незначна і стомлення буде наростати. Тому працездатність буде залежати також від фізіологічних меж стійкості і психологічних чинників.
Завдання підвищення стійкості організму до несприятливих зсувів у внутрішньому середовищі може вирішуватися за допомогою спеціальних прийомів, таких, як дозовані затримки подиху при виконанні тренувальних завдань, штучне збільшення простору легень, тренування в гірських умовах.
2. Розвиток витривалості на уроках фізкультури в молодших класах школи
Введення в школі фізкультурно-оздоровчого режиму,

 
 

Цікаве

Загрузка...