WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Педагогічні засади стимулювання інтересу до знань - Курсова робота

Педагогічні засади стимулювання інтересу до знань - Курсова робота

взаємозв'язок навчання і розвитку, одного із важливих форм вираження якого є пізнавальний інтерес школярів.
Процес навчання у цілому спрямований на керівництво і управління пізнавальною діяльністю учнів, є основою виховання і розвитку їх пізнавальних інтересів. Саме в процесі навчання, де саме зміст діяльності служить важливим джерелом розвитку пізнавальних інтересів, виражений взаємозв'язок цілей, які висуваються суспільством, і тих цілей, які ставить перед собою учень. Суть навчання полягає у тім, щоб озброювати і оволодіватисистемою знань фактів і закономірностей, повідомляти і здобувати нові, більш складні способи пізнавальної діяльності, ставити і розв'язувати поступово все складніші завдання. При цьому важливі для розвитку пізнавальних інтересів завдання навчання розв'язуються під керівництвом вчителя фізичної культури у співдружності з колективом товаришів з широким використанням самостійної і індивідуальної роботи. Все це створює ситуації, які забезпечують можливість і максимального використання рівня соціального розвитку школярів і виявлення їх потенційно-вольових можливостей психічного розвитку, і збудження їх до активного навчання.
_____________________________
1. Див.: Данілов М.А. Процес навчання в радянській школі. - М., Учпедгиз, 1960, С. 71.
Сформованість пізнавальних інтересів учнів визначалась трьома рівнями на основі критерії, які описані у попередньому параграфі. Крім того, ефектичність експериментальної роботи визначалась кількістю школярів, у яких виявлено пізнавальні інтереси.
Теоретичний і практичній аналіз впливу процесу навчання на пізнавальні інтереси школярів дозволяє виділити в ньому два основних джерела формування пізнавальних інтересів :
" зміст навчального матеріалу;
" організація пізнавального інтересу.
Серед педагогів і психологів ведеться полеміка з питання значущості цих джерел. Одні з них бачать головний резерв розвитку дітей в змісті навчання, інші - у способах навчання. Ми підтримуємо концепцію Г.І. Щукіної, яка стверджує, що "і пошук необхідного для розвитку учнів змісту, і дослідження впливів способів навчання на розвиток учнів різною мірою необхідні з метою всебічного вивчення резервів навчання для розвитку".
Виділеня у навчальному процесі два важливих джерела формування пізнавальних інтересів школярів, ми бачимо в них багато об'єктивних інтересів. При цьому кожне джерело володіє особливими, спецефічними для нього можливостями впливу на інтерес, особливими стимулами і викликає особливі стани особистості учня.
Разом з тим досліджуючи стимулюючі пізнавальний інтерес особливості процесу навчання, слід виділити той великий вплив, який справляє на стимуляцію інтересу фактор спілкування, в процесі якого формується відношення участі, співучості, зацікавленості успіхами інших.
На заняттях фізкультурою важливо, щоб у колективі панувала атмосфера культури взаємин учителя й учнів, а також учнів між собою. І тому ми домагалися, щоб учні постійно виявляли щире, доброзичливе ставлення один до одного. Ми розуміли, що взірцем для наслідування повинен бути вчитель фізичної культури і успіху вихованні учнів буде досягнуто за умови, що вчитель викличе у своїх виконавців бажання бути схожим на нього, спонукатиме їх до наслідування гарних манер, корисних звичок і т. ін.
Ми шукали шляхи до взаєморозуміння з усіма школярами. Відомо, що не всім учням однаково дається засвоєння фізичних вправ, виконання навчальних нормативів. Часті невдачі окремих школярів при недостатньому педагогічному такті вчителя можуть викликати у них негативне ставлення і до нього, і до фізичної культури. Щоб не показувати свої вади і не втратити свій престиж в очах однокласників,такі учні вдаються до пропуску уроків або ж заявляють про свідоме небажання займатися цією "непотрібною" справою.
______________________
1. Див.: Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу в педагогіці. - М.: Педагогіка, 1971. - С. 124.
У таких випадеах ми проявляли до школярів особливу чуйність і педагогічний такт, вселяли йому впевненість у своїх силах шляхом практичної допомоги при виконанні складних вправ, застусовували підготовчі і підвідні вправи і т. ін. Корисною була відверта розмова з таким учнем на одинці про те, як подолати йому складні сторони фізичної підготовленості, які вправи слід виконувати з цією метою в дома.
Не будучи безпосереднім джерелом пізнавального інтересу, відношення, які виникають на уроках фізичної культури між учнями і між ними і вчителем, справляють значний стимулюючий вплив на розвиток інтересу до знань у процесі занять фізичною культурою.
Проведене нами дослідження показало, що зміст навчального матеріалу буде служити джерелом стимулювання пізнавальних інтересів, якщо воно буде забезпечувати подане нижче:
а) новизну інформації. Численні висловлювання учнів з приводу інтересу до школи, до уроку фізичної культури, до навчальних предметів підтверджують саме той факт, що дія нового, якого ще не було в їх досвіді, елемента знань усвідомлюється як факт, сприяючий або виникненню, або закріпленню пізнавального інтересу. При цьому елемент новизни - важливий фактор підтримання пізнавального інтересу навчання взагалі. Елемент новизни, внесений в усі сторони навчального процесу, завжди виявляє свою збуджуючу дію (нові факти, нові порівняння, нові аспекти викладання матеріалу, нові форми діяльності, нові способи розв'язку задач).
Найбільш важливими станами людини, супроводжуючими процес її активного орієнтиру є стани несподіваності, збентеження, здивування. Новизна і є той стимул зовнішнього середовища, який збуджує ці стани. Уроки фізичної культури заключають у собі багатющі можливості представити учням різного віку те нове, що може вразити, здивувати, збентежити. Це - багато нових фактів, повідомлень, теорій про існування яких більшість учнів раніше і не підозрювали.
Великий інтерес, наприклад, зафіксований нами на уроці фізичної культури (в V класі) з теми "Опорні стрибки через снаряд", коли учням відкрилась нова галузь знань, яка дозволила їм виконати всі рухові дії відповідно до законів гармонії. При виконанні складних рухових завдань моменти зафіксувати важче, як суб'єктивно, так і об'єктивно. Наприклад, два спортсмени, пояснюємо ми, метальники кинули спис на однакову відстань. Однак один з них вільно "йшов канатом", а другий "ледь утримався на ньому". Один володіє ювелірним мистецтвом: гармонійно спрямовує всі свої сили на єдину мету - дати спису необхідну енергію та інші параметри польоту, а інший витрачає енергію не тільки на те, щоб якомога далі полетів спис. На легкоатлетичних змаганнях ви, можливо, спостерігали, як спортсмен, який кинув спис, раптово хапається за лікоть, плече, бо він отримує травму. "Виконання дій, - наголошуємо ми, - у цьому випадку здійснюється всупереч законам гармонії".
Спостерігаючи на стадіоні дії, продовжуємо ми, глядач ніби-то
Loading...

 
 

Цікаве