WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Педагогічні засади стимулювання інтересу до знань - Курсова робота

Педагогічні засади стимулювання інтересу до знань - Курсова робота

психології і педагогіці
§1. Сутність пізнавального інтересу
Поняття"Інтерес" складне і багатогранне. Воно відображає об'єктивно існуюче відношення особистості, яке приявляється в процесі діяльності людини під впливом реальних умов життя.
"Інтерес, - пише С.Л. Рубінштейн, - завжди приймає характер двостороннього відношення. Якщо мене цікавить який-небудь предмет, це означає, що цей предмет для мене цікавий".
Інтерес як дуже складна і значна для особистості освіта має багато різних трактувань:
v інтерес виступає як вибірна спрямованість людини, її уваги / Т. Рибо, Н.Ф. Добринін/, її думок, помислів /С.Л. Рубінштейн/;
v інтерес розглядається як прояв розумової і емоційної активності / Е.Д. Строні, С.Л. Рубінштейн/;
v інтерес трактується як активатор різноманітних почуттів / Д. Фрейн / і як своєрідна чуттєвість дитини / Ш. Бюлер /;
v інтерес розцінюється як своєрідний сплав емоційно-вольових і інтелектуальних процесів, які підвищують активність, свідомість і діяльність людини / Л.А. Гордон /;
v інтерес являє собою структуру, яка складається з потреб / Ш. Бюлер /;
v інтерес - це активно-пізнавальне /В.Н. Мясищев, В.І. Іванов/, емоційно - пізнавальне / Н.Г. Морозов / відношення людини до світу;
v інтерес - це специфічне відношення особистості до об'єкта, яке викликане усвідомленням його значення і емоційною привабливістю (А.Г. Ковальов).
В плані нашого дослідження найбільшу цінність являє концепція Г.І. Шукіної, яка вважає, що інтерес в дійсності виступає перед нами:
v і як вибірна спрямованість психічних процесів людини на об'єкти і явища навколишнього світу;
v і як тенденція, потіг, потреба особистості займатись саме даною галуззю явищ, даною діяльністю, яка приносить задоволення;
v і як потужний збутник активності особистості, під впливом якого всі психічні процеси протікають особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплюючою і продуктивною;
v і, нарешті, не індеферентне, а наповнене активними помислами, яскравими емоціями, вольовими прагненнями відношення до навколишнього світу, до його об'єктів, явищ, процесів.
У педагогіці розрізняють чотири етапи розвитку інтересу: зацікавленість, допитливісьт, пізнавальний інтерес, теоретичний інтерес.
Зацікавленість вважається найелементарнішим інтересом, що за певних ситуацій оволодіває учнями але при зміні ситуації швидко зникає. Цей етап розвитку інтересу пов'язаний з новизною предмету, яка може і не мати особливого знання для людини. В учнів ще не помічається прагнення до пізнання суті виучуваних предметів, явищ, процесів.
Допитливісь характеризується прагненням проникнути за межі побаченого, розширити свої знання, одержати відповідь на запитання, що виникають під час навчання. І на цьому етапі для учнів характерні емоції здивування, почуття радості відкриття. Вони самі прагнуть відповісти на запитання: чому?, прагнуть розширити свої знання.
Пізнавальний інтерес - це вищий етеп розвитку учнів. Такий інтерес пов'язаний з намаганням учня самотійно розв'язати проблемне питання. В центрі уваги - проблема, а не готові знання. При цьому учні шукають причину, намагаються проникнути в сутність предмету, самостійно встановити закономірність, розкрити причинно-наслідкові зв'язки. Учень напружує думку, вольові зусилля, виявляє емоції.
Теоретичний інтерес характеризується спрямованістю учнів не лише на глибоке і міцне засвоєння знань, пізнання закономірностей і опанування теоретичних основ, а й на застусування їх на практиці. Теоретичний інтерес виникає у підлітків тоді, коли у них формуються наукові погляди, переконання, стійкий світогляд.
Усі ці етапи розвитку інтересу змінюють, взаємопроникають, пов'язуються між собою, часом співіснують в єдиному акті засвоєння знань, пізнавань нового.
В навчанні особливо фігурують пізнавальний інтерес.
Пізнавальний інтерес можна визначити в загальному як вибірну спрямованість особистості, яка звертається до галузі пізнання, до її предметної сторони і самого процесу оволодіння знанями. В більш вузькому, стосовно до шкільного процесу навчання - це "спрямованіть особистості дитини, підлітка на оволодіння всією сукупністю знань, які викладаються в школі.
Початок пізнавального інтересу є поява вже школярів таких питань, як "Звідки", "Чому?", "Що таке?".
____________________________
1. Див. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології . - М.: Учпедгиз, 1946. - с. 524
2. Див.: Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу в педагогіці. - М.: Педагогіка, 1971
3. Онищук В.О. Шлях до глибоких знань. - К., 1969. - с. 9-10
4. Див.: Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу в педагогіці.-Педагогіка, 1971.с.6
5 Див.: Бондаревський В.Б. Виховання інтересу до знань і потреби до самоосвіти. - М.: Просвещение, 1985. - с.4
Вони фіксують такі стани як зацікавленість, допитливість, в яких виступає пізнавальне відношення до світу.
Сутність пізнавального інтересу полягає в тому, що об'єктом його є сам процес пізнання, який характеризується прагненням виникати, в сутність явищ (а не просто бути споживачем інформації про них), пізнанням теоретичних, наукових основ деякої галузі знань, відносно стійким прагнення до постійного глибокого її вивчення.
Характерними ознаками пізнавального інтересу є динамічність, поступальний рух, перехід від явища до сутності, встановлення глибоких зв'язків, оволодіння закономірностями. Названі ознаки прояву пізнавального інтересу формуються і виявляються поступово. Збудником інтересу можуть бути природа, певний вид діяльності, соціально-історичне явище, а також людина, з якою пов'язаний суб'єкт.
Власне пізнавальний інтерес являє собою сплав важливих для розвитку особистості психічних процесів. В інтелектуальній діяльності, що протікає під впливом пізнавального інтересу, проявляється активний пошук, догадка, пошуковий підхід, готовність до розв'язку задач емоційні прояви ( здивування, чекання нового, інтелектуального, радість, почуття успіху).
В цьому своєрідному сплаві психічних процесів, що лежать в основі пізнавального інтересу найважливішим елементом є вольове зусилля (К.Д. Ушинський, Б.Г. Ананьєв, Н.Ф. Добринін). Самим характерним для пізнавального інтересу вольовими проявами необхідно вважати ініціативу пошуку, самостійність здобування знань, висування і постановку задач на шляху пізнання.
Інтелектуальна, вольова і емоційна сторони пізнавального інтересу складаються на його частини, а єдине взаємозв'язане ціле.
Ядром пізнавального інтересу є мислительні процеси.
Своєрідність пізнавального інтересу полягає у прагненні людини заглиблюватися в сутнісь пізнаваного. З цієї точки зору пізнавальний інтерес складає можливий мотив учіння, який лежить в осніві позитивного ставлення учнів до школи, до знань, який зв'язаний з радісними переживаннями від розумової праці, з постійним бажанням заглибитись у вивчення
Loading...

 
 

Цікаве