WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності - Реферат

Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності - Реферат


Реферат на тему
Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності
МВФ: проблеми створення і діяльності
Наднаціональна координація міжнародних фінансів здійснюється міжнародними та регіональними валютно-фінансовими організаціями, які створюються на базі багатосторонніх угод між державами. Їхня мета - сприяння розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їхніх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.
Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку. Окрім МБРР до структури Світового банку входять: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).
У липні 1944 p. представники 44 країн на валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі (США), підписали "Заключний акт", складовими якого були Статути Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МВФ та МБРР).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) - міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єднаних Націй. МВФ розпочав свою діяльність з березня 1947 p. Місцеперебування - Вашингтон.
Згідно зі Статутом, метою створення МВФ було сприяння міжна-родному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн - членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам - членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.
Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його ресурси складаються з внесків країн-членів, для кожної з яких вступна квота встановлюється залежно від частки країни у світовій торгівлі. Ця квота переглядається кожні 5 років. Квота країн - членів МВФ під час дії Бреттон-Вудської валютної системи складалася з 25 % у золоті й 75 % - у національній валюті даної країни, а з моменту введення в дію Кінгстонської валютної системи ця квота складається з 22,7 % - у вільно конвертованій валюті й 77,3 % у національній валюті.
Тільки в 1991-1992 pp. членами Фонду виявили бажання стати понад 20 країн світу, в тому числі країни - колишні республіки СРСР. Всього на сьогодні членами МВФ є 181 країна. Україна, разом з іншими державами, що входили до складу колишнього СРСР, була прийнята до МВФ у 1992 p. Її квота становить 0,69 % у загальному капіталі фонду (табл. 9.1).
У 1947 p. членами МВФ були 49 країн світу, а його основний капітал становив 7,7 млрд дол. США. Найбільші розміри квот належали Сполученим Штатам Америки, Великій Британії, Франції, Китаю та Індії. Нині оплачений капітал сягає 297 млрд дол. США (212 млрд СДР). Із цієї суми 2/3 належить промислове розвинутим країнам і лише 1/3 - країнам, що розвиваються, які становлять 4/5 членів Фонду (табл. 9.2).
Керівні органи Фонду - Рада управляючих, Директорат, Секретаріат. Вищим органом є Рада управляючих, яка приймає у Фонд нових членів, затверджує зміни паритетів валют країн-учасниць, переглядає квоти, розподіляє чистий прибуток Фонду. Директорат займається поточним регламентуванням діяльності цієї організації.
Голоси в Раді управляючих МВФ розподіляються залежно від розміру квоти тієї чи іншої країни. Кожний член Фонду має в Раді 250 голосів плюс один голос на кожні 100 тис. СДР квоти. Тому США фактично володіють правом "вето" при вирішенні найважливіших питань діяльності МВФ, чим ставлять у залежність всі інші країни - члени Фонду, Так, частка США у загальній кількості голосів становить 17,7 %, а прийняття ключових рішень вимагає кваліфікованої більшості - 85 % голосів. Сполучені Штати Америки
Таблиця 9.1. Квоти 15 колишніх республік СРСР у МВФ, млн СДР
Країна
Вступний
внесок
Квота на час
9-го перегляду квот
%
Квота на 1999 p.
%
Азербайджан
78
117,0
0,08
-
-
Вірменія
45
67,5
0,05
-
-
Білорусь
187
280,4
0,20
-
-
Естонія
31
46,5
0,03
-
-
Грузія
74
111.0
0,08
-
-
Казахстан
165
247,5
0,17
-
-
Киргизстан
43
64,5
0,04
--
-
Латвія
61
91,5
0,06
-
-
Литва
69
103,5
0,07
-
-
Молдова
70
90,0
0,06
-
-
Росія
2876
4313,1
3,00
5945,4
2,804
Таджикистан
40
60,0
0,04
-
-
Туркменистан
32
48,0
0,03
-
-
Узбекистан
133
199,5
0,14
-
-
Україна
665
997,3
0,69
1921,0
0,647
Всього
4569
6837,3
4,76
7866,4
3,451
разом з країнами ЄС мають близько 44 % голосів у МВФ, а 56 % належить іншим країнам, які складають 86 % від загальної кількості членів Міжнародного валютного фонду.
Протягом майже півстолітнього функціонування Міжнародний валютний фонд виявив неабияку гнучкість і високу пристосовність до мінливих умов розвитку міжнародних валютних відносин. Так, МВФ успішно забезпечував функціонування Бреттон-Вудської системи, яка проіснувала до початку 70-х років, відігравши значну роль у зміцненні зовнішньоекономічних і валютно-фінансових зв'язків у світовому господарстві. Фонд вчасно відреагував на зміни у світовій господарській системі, обґрунтувавши основні принципи нової Кінгстонської валютної системи, став засновником нової міжнародної грошової одиниці - СДР.
Отже, МВФ створив сприятливі можливості для післявоєнного зростання і збалансованості міжнародної торгівлі, поліпшення економічних умов господарювання в окремих країнах та стабілізації світового господарства в цілому.
Таблиця 9.2. Країни - члени МВФ з найбільшими квотами
Країна
1996
1999
Величина квот, млн СДР
У % до загальної суми
Величина
квот, млн СДР
У % до загальної суми
Всі країни
145 318,8
100
212 000,7
100
Промислова розвинуті
88 425,2
60,9
США
26 526,8
18,3
37 149,3
17,5
Японія
8241,5
5,7
13 312,8
6,3
Німеччина
8241,5
5,7
13 008,2
6,1
Франція
7414,6
5,1
-
-
Велика Британія
7414,6
5,1
-
-
Саудівська Аравія
5130,6
3,5
-
-
Італія
4590,7
3,2
-
-
Канада
4320,3
3,0
-
-
Російська Федерація
4313,1
3,0
5 945,4
2,8
Китай
3385,2
2,3
-
-
До речі, Радянський Союз свого часу був досить активним учасником розробки Статуту МВФ. Причини зацікавленості СРСР полягали в тому, що МВФ створювався як інститут повоєнного економічного та валютно-фінансового співробітництва, яке мало активно сприяти швидкому вирішенню таких надзвичайно важливих фінансово-економічних проблем, як репарації, заборгованість між союзниками, проведення демобілізації, перехід економіки на "мирні рейки" та її
Loading...

 
 

Цікаве