WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжнародні фінансові інституції. Світовий банк та його складові - Реферат

Міжнародні фінансові інституції. Світовий банк та його складові - Реферат

суперечок між урядами й іноземними інвесторами; надання консультативних послуг; проведення наукових досліджень; надання інформації про інвестиційне законодавство. Послугами МЦВІС сьогодні користуються 119 країн - членів цієї організації.
Основним мотивом вступу країн до МВФ і Світового банку є можливість одержати зовнішні кредити та позики на більш сприятливих умовах порівняно з тими, що існують на міжнародних валютних ринках, як додаткові важливі валютні ресурси для врегулювання своєї заборгованості, для забезпечення рівноваги платіжного балансу. Крім того, ці країни можуть брати участь у конкурсних проектах зі спорудження різних об'єктів у інших країнах, що також відкриває додаткові можливості.
Членство в цих організаціях накладає на їх учасників певні зобов'язання. Вони повинні: ставити до відома ці організації про вибраний країною правовий режим курсу національної валюти та про всі зміни в ньому; уникати маніпулювань валютними курсами або міжнародною валютною системою для врегулювання свого платіжного балансу таодержання несправедливих переваг над іншими країнами-членами; прагнути до відміни валютних обмежень та не запроваджувати нові; створювати умови для запровадження конвертованості національної валюти; у будь-який час бути готовими надати повну інформацію про стан своєї економіки з ряду показників.
Завдяки активній співпраці з МВФ та СБ Україна одержала від них за останні роки 4,2 млрд дол. США (відповідно від МВФ - 2,7 млрд, від СБ - 1,5 млрд дол. США).
Специфічною міжнародною валютно-фінансовою організацією є заснований у 1930 p. Банк міжнародних розрахунків {БМР) з головною конторою у місті Базелі (Швейцарія). Він був створений як акціонерне товариство центральними банками Бельгії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції, Японії і групою банків США. Статутний капітал БМР формується за рахунок продажу акцій центральним банкам країн-учасниць та на відкритому валютному ринку. Одночасно він, згідно з Гаазькою угодою, був заснований як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом і яка користується привілеями й імунітетами, необхідними для виконання своїх функцій. Банк не є об'єктом швейцарського законодавства про компанії. Фактично Банк міжнародних розрахунків має статус міжнародного банку, який координує дії національних центральних банків.
Головним завданням БМР з часу його заснування було полегшення розрахунків за репатріаційними платежами Німеччини та військовими боргами. До його функцій входило також сприяння співробітництву центральних банків і розрахункам між ними.
Членами БМР є 33 країни Європи, Азії, США та ПАР. Згідно зі Статутом, на Банк міжнародних розрахунків покладено дві основні функції: сприяти співробітництву між центральними банками та забезпечувати сприятливі умови для міжнародних фінансових операцій; діяти як довірена особа або агент у проведенні міжнародних розрахунків своїх членів.
Свою основну функцію координатора центральних банків провідних розвинутих країн БМР успішно виконує і сьогодні. Крім того, він здійснює розрахунки між країнами - членами Валютного союзу країн ЄС, виконує функції депозитарію Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), здійснює операції за дорученням Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Отже, Банк міжнародних розрахунків активно сприяє міжнародному регулюванню валютно-кредитних відносин. Банк виконує такі операції:
o купівлю-продаж і зберігання золота;
o депозитно-позичкові операції з центральними банками;
o прийом урядових вкладів за особливими угодами;
o з валютою і цінними паперами (окрім акцій);
o на світових ринках (валют, позик, цінних паперів, золота) як агент або кореспондент центральних банків;
o підписання угод з центральними банками з метою сприяння взаємним міжнародним розрахункам.
Головне джерело засобів БМР - короткострокові вклади (до трьох місяців) центральних банків у іноземній валюті або золоті.
Найвищим органом БМР є загальні збори, які скликаються щорічно з представників центральних банків країн - акціонерів Банку, голоси яких розподіляються пропорційно кількості їхніх акцій. Поточними справами керує Рада директорів.
Цікавою специфікою Банку є, з одного боку, сувора конфіденційність його діяльності, з іншого - той незаперечний факт, що за роки свого існування він перетворився у провідний інформаційно-дослідний центр аналізу найважливіших сучасних проблем розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин. Його річні звіти - одне з найавторитетніших видань у фінансовому світі. Наприклад, під егідою БМР була проведена робота так званого Комітету Кука (представник Банку Англії), який опублікував досить оригінальні рекомендації щодо розрахунків коефіцієнта платоспроможності міжнародних банків. Цей коефіцієнт, розрахований як мінімальне співвідношення між власними коштами банку і його балансовими та позабалансовими активами, був прийнятий провідними країнами світу на рівні 8 %. Часто рекомендації БМР, підготовлені на базі консенсусу, у валютно-фінансовій сфері мають більше значення, ніж деякі міждержавні або наднаціональні рішення.
БМР відіграв велику роль в організації міжнародного валютного співробітництва, беручи участь у роботі органів Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних та регіональних органів з питань функціонування світової валютної системи.
Банк міжнародних розрахунків - велика світова валютно-кредитна організація як за кількістю учасників, так і за характером діяльності. Адже БМР - міжнародний банк центральних банків, агент і розпорядник у різних міжнародних валютно-розрахункових та фінансових операціях, центр економічних досліджень і форумів міжнародного валютно-кредитного співробітництва.
Література
1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К., 1996.
2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
3. Бланк И. А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
4. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 1997.
5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. - М.: Финансы, 1997.
6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997.
7. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996.
8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М., 1996.
9. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве