WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Регіональні валютно-фінансові угруповання. Валютний союз країн ЄС - Реферат

Регіональні валютно-фінансові угруповання. Валютний союз країн ЄС - Реферат


Реферат на тему:
Регіональні валютно-фінансові угруповання. Валютний союз країн ЄС
Найбільш високорозвиненою і досконалою формою розвитку регіо-нальних валютних угруповань є Валютний союз країн ЄС (ВС).
На початку 70-х років, за умов зростання амплітуди коливань курсу американського долара, розпочалися активні пошуки виходу зі своєрідного критичного стану передусім країн - членів Європейського економічного співтовариства ("Спільного ринку"), спрямовані на створення власної регіональної валютної системи. Щоб протистояти гегемонії долара у світовій валютній системі, у березні 1979 p., тобто через рік після набрання чинності Кінгстонської угоди, було створено міжнародну (регіональну) валютну систему - Європейську валютну систему (ЄВС). У ній беруть участь країни - члени Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).
Отже, однією з особливостей сучасних валютних відносин було і є існування поряд із міжнародною валютною системою регіонального валютного угруповання, що мало назву Європейська валютна система (згодом - ВС). Європейська валютна система являла собою певні правила розрахунків між країнами, які входили до ЄЕС.
Європейська валютна система - специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливань курсів національних валют та їх взаємну ув'язку. Європейська валютна система функціонувала за принципом "кошика", в якому курси національних грошових одиниць змішані залежно від котирування тієї чи іншої валюти. Її ще називають "валютна змія", перевага якої полягає в тому, що сама "змія" в цілому більш стійка, ніж кожна з її складових. Саме на цій основі будується паритетна сітка двосторонніх курсів валют та визначається фіксована межа їх відхилення. Так, остання становила спочатку для всіх країн ±2,25 %, за винятком Італії та Іспанії, для яких була більш широка (для Італії, напри-клад, ±6 %). Пізніше ця межа була розширена до ±15 %, а згодом - до ±30 %. Метою створення ЄВС були досягнення валютної стабільності та створення єдиної валюти, яка б оберталася в ЄЕС, вирівнювання основних економічних показників та уніфікація економічної політики, розробка та впровадження засобів колективного регулювання валютної сфери, стабілізація економічного становища країн - членів Європейської валютної системи. У зовнішньому плані - створення західноєвропейського валютного полюса в поліцентричній валютній системі.
Створення ЄВС продиктовано насамперед прагненням Західної Європи до більшої фінансової самостійності й стабільності за рахунок ослаблення прив'язки європейських валют до долара, що дало б змогу не тільки уникнути втрат за рахунок періодичних криз цієї валюти, а й більш успішно протистояти заокеанській конкуренції.
Європейська валютна система включала три складові:
o зобов'язання щодо узгодженої зміни ринкових валютних курсів у взаємодомовлених кількісних межах за допомогою валютного втручання центральних банків, у тому числі шляхом підтримки коливань ринкового курсу валют у звужених кордонах;
o механізм кредитної допомоги урядам, які натрапляють на фінансові труднощі при підтримці ринкового валютного курсу на двосторонній основі за рахунок засобів спеціального Європейського фонду валютного співробітництва (ЄФВС) із загальним капіталом 25 млн ЕКЮ, який згодом було реорганізовано у Європейський валютний фонд (ЄВФ). Ці кошти використовували для короткотермінового (від 3 до 6 місяців) і середньострокового (від 2 до 5 років) кредитування;
o спеціальну європейську розрахункову одиницю - ЕКЮ, яка була колективною міжнародною валютою і мала визначений валютний курс, розрахований на базі "валютного кошика" національних валют країн - членів ЄВС з урахуванням їх частки в сукупному валовому національному продукті.
Таблиця 7.1. Частка валют країн ЄС у "кошику" ЕКЮ, %
Назва валюти
1979
1990
1995
1997
Марка (Німеччина)
33,0
30,53
30,36
32,41
Франк (Франція)
19,9
19,43
19,32
20,62
Фунт стерлінгів (Велика Британія)
13,2
12,06
12,06
11,08
Ліра (Італія)
9,80
9,92
9,87
7,96
Гульден (Нідерланди)
10,4
9,54
9,49
10,23
Франк (Бельгія і Люксембург)
9,50
8,14
8,09
8,64
Песета (Іспанія)
-
5,18
5,15
4,20
Крона (Данія)
3,10
2,52
2,52
2,59
Фунт (Ірландія)
1,10
1,12
1,11
1,07
Ескудо (Португалія)
-
0,78
0,78
0,71
Драхма (Греція)
-
0,77
0,70
0,49
* Напередодні створення Валютного союзу країн ЄС ЕКЮ було у 1994 p. заморожене, тому до складу "кошика" все ще входять валюти дванадцяти, а не п'ятнадцяти країн - членів ЄС.
ЕКЮ існувало у вигляді безготівкових записів на рахунках країн - учасниць ЄВС у Європейському валютному інституті. На відміну від СДР, ЕКЮ забезпечувалося не тільки солідними зобов'язаннями групи країн, а й фактичними активами (заставою) у формі золота і доларів США (20 % золотих і 20 % валютних резервів країн-учасниць). Під це забезпечення країни ЄЕС мали спеціальні рахунки в ЕКЮ.
Успішне функціонування ЄВС створило необхідні передумови для формування ВС. Найбільш чітко думка про те, що це має бути саме валютно-фінансовий союз, прозвучала в доповіді, підготовленій тодішнім головою Комісії Європейських співтовариств Жаком Де-лором у 1989 p., де вперше було запропоновано триетапний, розрахований на кілька років перехід до такого союзу. Стратегічною метою союзу визначалося запровадження єдиної валюти і єдиного центрального банку дванадцяти.
Перший етап розпочався з 1 червня 1990 p., коли в більшості країн "Спільного ринку" були зняті обмеження на рух капіталів у межах єдиного внутрішнього ринку.
Другий етап розпочався 1 січня 1994 p. При цьому було запроваджено жорсткий обмінний курс європейських валют і створено європейську систему центральних банків ("Єврофед").
Третій етап (1 січня 1997 p.) завершився введенням єдиної валюти - євро, чому передувало заснування єдиного центрального банку, зовсім незалежного від урядів, свого роду "наднаціонального диригента" валютно-фінансової політики всього Співтовариства
(згідно з Маастрихтською угодою).
Після створення Європейської валютної системи ЕКЮ служило головним чином засобом міжнародних розрахунків та існувало тільки у вигляді записів на рахунках центральних банків країн - членів ЄВС у Європейському фонді валютного співробітництва.
У середині грудня 1996 p. лідери Європейського Союзу в Мадриді прийняли рішення про перехід з 1 січня 1999 p. на єдину валюту країн ЄС - "євро" (колишня ЕКЮ) шляхом заміни в обігу 15 національних грошових одиниць однією.
За підрахунками спеціалістів, впровадження євро
Loading...

 
 

Цікаве