WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Світові валютно-фінансові системи та їх еволюція - Реферат

Світові валютно-фінансові системи та їх еволюція - Реферат

розрахунків із міжнародними банками і країнами, що не є членами МВФ на основі купівлі-продажу СДР.
Наприкінці 60-х років Бреттон-Вудська валютна система розпалася внаслідок її кризи. У нових умовах "доларовий стандарт" перестав відповідати існуючому співвідношенню сил, яке характеризувалося значним зростанням питомої ваги у світовій економіці країн "Спільного ринку" та Японії. Крім того, великийдефіцит платіжного балансу США, нагромаджені доларові запаси в іноземних центральних банках, зменшення золотого запасу - все це свідчило про те, що Бреттон-Вудська система ставала дедалі обтяжливішою і для США.
У 1971-1973 pp. відбулася ломка Бреттон-Вудської валютної системи. Початок її 15 січня 1971 p. поклала заява тодішнього президента США Р. Ніксона про припинення розміну долара на золото та введення "надзвичайних засобів" для врятування валюти.
У січні 1976 p. в Кінгстоні (Ямайка) було підписано угоду, що стала основою четвертої світової валютної системи - Кінг-стонської (Ямайської), яка набула чинності 1 квітня 1978 p.
Головні положення Кінгстонської валютної системи були юридичне оформлені у серії поправок до Статуту МВФ, суть яких така:
o кожна країна - член МВФ на свій розсуд може вибирати режим курсу власної валюти, тобто фактично узаконювався режим плаваючих курсів, до яких більшість країн прийшла раніше, коли в березні 1973 p. запровадили режим плаваючих курсів для своїх валют всупереч вимогам статуту МВФ;
o золото перестає бути еталоном вартості в міжнародній валютній системі й відповідно відміняється його офіційна ціна, яка становила на початок 1976 p. 42,2 одиниць СДР за 1 унцію. При цьому відпадали всілякі обмеження на операції центральних банків із золотом і на переоцінювання ними наявних золотих резервів за ринковими цінами. Наданими правами швидко скористалися країни з розвинутою ринковою економікою, які почали розраховувати золоті запаси за ринковими цінами. Досить широку програму аукціонів з продажу золота із державних запасників здійснили США, які протягом 1978 p. і до липня 1979 p. на 15 аукціонах Казначейства реалізува-ли 382,6 т золота;
o відбувається процес повної демонетизації золота - виведення цього благородного металу з внутрішньої сутності грошово-валютних відносин як це було за системи золотомонетного стандарту і перетворення його на звичайний, хоч і стратегічний, товар із правом вільної купівлі-продажу на світових валютних аукціонах. На основі цього було відмінено зобов'язання країн - учасниць Кінгстонської системи використовувати золото в операціях з МВФ і повноваження Фонду на прийняття від цих країн золота. У Статуті МВФ була зафіксована принципова згода його членів на реалізацію офіційних золотих запасів Фонду - 150 млн унцій, або 4665 т;
o юридичне надання права кожній з валют країн - учасниць Кінгстонської системи виконувати роль резервної валюти, але в перспективі перевага віддавалася СДР (із перетворенням останніх у головний резервний актив міжнародної валютної системи);
o взаємна домовленість учасників Кінгстонської угоди про надання виконавчому органу МВФ - Директорату - широких повноважень для здійснення нагляду за виконанням країнами своїх зобов'язань за угодою, особливо щодо дотримання ними погоджених валютних курсів.
Отже, Кінгстонська валютна система фактично легалізувала практику валютних відносин, яка стихійно склалася на початку 70-х років у період розпаду Бреттон-Вудської системи. Узаконений примат ринкових методів регулювання валютних курсів і в даному випадку, як і завжди в історії, надає переваги найбільш економічно сильним партнерам з Кінгстонської угоди. Відтепер США, наприклад, одержали можливість не створювати значних валютних резервів, а також не турбуватися про систематичну підтримку курсу долара, як це було в період дії Бреттон-Вудської системи. Певні економічні вигоди одержали й інші розвинуті країни, перш за все за рахунок можливості вільного маніпулювання валютними курсами у своїх національних інтересах. Окрім того, використання їхніх валют як резервних третіми країнами значно обмежує домінуючу роль американського долара.
Створення Кінгстонської валютної системи ще не завершено. Однак уже сьогодні цілком очевидним є той факт, що під прикриттям СДР долар США продовжує зберігати своє провідне становище в системі міжнародних валютних відносин як міжнародний платіжний засіб, нерозмінний на золото. Прийняття поправок до статуту МВФ, спрямованих на повну демонетизацію золота і витіснення його з міжнародних розрахунків, також відповідає перспективним економічним інтересам США, які намагаються усунути з арени міжнародних валютних відносин найбільш небезпечного конкурента долара. Формально виступаючи за підвищення ролі СДР у міжнародних розрахунках, США фактично мало чим ризикують. Адже досвід майже тридцятирічного використання СДР продемонстрував їх слабку конкурентоспроможність порівняно з національними валютами провідних країн світу, і перш за все - доларом США. Досить сказати, що частка останнього складає понад 60 % офіційних світових валютних резервів, а частка СДР - лише 2,4 %.
Кінгстонська валютна система поки що не забезпечує повністю валютної стабілізації у світі. Кредитні можливості МВФ незначні порівняно з величезними міжнародними фінансовими потоками і дефіцитом платіжних балансів переважної більшості країн світу. Незадоволення країн-партнерів валютним механізмом Кінгстона, який дає змогу США продовжувати доларову експлуатацію інших країн, об'єктивно посилює необхідність подальшої фундаментальної розробки і проведення докорінної реформи світової валютної системи. Перш за все мова йде про пошук шляхів стабілізації валютних курсів, посилення координації валютно-економічної політики як провідних країн між собою, так і з іншими країнами світу.
Нині в рамках Кінгстонської угоди намітилась тенденція переходу від доларового стандарту до багатовалютного, який включає поряд із доларом США німецьку марку, японську єну, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк, що безумовно означає посилення конкурентної боротьби між трьома світовими валютно-фінансовими центрами: США, Західною Європою і Японією.
Література
1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К., 1996.
2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
3. Бланк И. А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
4. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 1997.
5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. - М.: Финансы, 1997.
6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997.
7. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996.
8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М., 1996.
9. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве