WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Функціонування міжнародного ринку кредитних ресурсів - Реферат

Функціонування міжнародного ринку кредитних ресурсів - Реферат

формування боргу було пов'язане з бюджетними дефіцитами, які мали місце до 2000 p. Прийняття бездефіцитного державного бюджету на 2000 та 2001 pp. стабілізувало ситуацію. Так, у 2000 p. загальна сума державного зовнішнього боргу зменшилася на 2,113 млрд дол. Але основні причини та джерела дефіциту, насамперед незбалансованість державного споживання і фінансових можливостей, залишилися. Це може у перспективі призвести до подальшого зростання державного боргу. Разом з тим рівень державного боргу України не є критичним. Згідно з міжнародними стандартами (наприклад. Маастрихт-ською угодою) критичними вважаються боргові зобов'язання держави, які перевищують 60 % від ВВП (див. дод., табл. 12, 13, рис. 3).
Щодо управління державним зовнішнім боргом, то суттєвою проблемою тут є високий рівень валютного ризику, що обумовлено значною питомою вагою зовнішнього боргу в загальній заборгованості держави (70 %). Залежно від ситуації на внутрішньому і міжнародному фінансових ринках слід використовувати можливості виваженого трансформування зовнішнього боргу у внутрішній, що у свою чергу вимагає від уряду та НБУ вжиття ефективних заходів щодо радикального удосконалення внутрішнього фінансового ринку. Це можливе лише за належної ліквідності державних цінних паперів та високого рівня їхньої капіталізації.
У системі управління платоспроможністю України за умов фінансової кризи важливу роль відіграє лімітування зовнішнього запозичення. Цей механізм теж має бути повністю прозорим - від стадії розгляду доцільності запозичення до остаточного боргу.
Зміцнення платоспроможності України лежить у площині загального прискорення соціально-економічного розвитку, ефективнішого використання власних матеріальних і фінансових ресурсів, поглиблення процесів ринкової трансформації економіки, а також її детінізації. Зміцненню фінансових позицій Української держави мають також слугувати легалізація та повернення в Україну вивезених коштів, удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, її геостратегічна диверсифікація, поліпшення умов міжнародної торгівлі.
Оцінюючи платоспроможність окремих країн, використовують показник норми обслуговування державного боргу (НОБ), який визначається відношенням суми платежів, яку країна має виплатити іноземним державам за певний період (СП), до суми іноземної валюти, отриманої від експорту товарів і послуг (СВ):
НОБ =СП :СВ o 100 %.
У міжнародній практиці прийнято вважати, якщо НОБ перевищує 20 % - країна є неплатоспроможною.
Показником оцінки загального стану сукупної платоспроможності країн світу або окремого регіону є показник міжнародної валютної ліквідності (МВЛ), який визначається відношенням золотовалютних резервів центральних банків країн світового співтовариства (ВР) до загальної суми річного імпорту товарів та послуг (IP):
МВЛ = ВР : IP o 100 %.
труктура міжнародної ліквідності включає в себе такі компоненти: офіційні валютні резерви країн; офіційні золоті резерви; резервну позицію в Міжнародному валютному фонді; розрахунки в СДР та євро.
Основну частину міжнародної валютної ліквідності складають офіційні золотовалютні резерви - запаси золота, що належать державі (у зливках і монетах), та іноземної валюти в центральному банку, інших фінансових органах країни, в міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організаціях, які призначені для міжнародних розрахунків.
До іноземної валюти в даному випадку відносять перш за все вільно конвертовані (оборотні) національні валюти країн, де немає валютних обмежень за поточними операціями платіжного балансу. До категорії "вільно використовуваної" валюти МВФ відносять долар США, німецьку марку, японську єну, англійський фунт стерлінгів. Центральні банки країни мають, як правило, достатню кількість валюти іноземних держав для здійснення зовнішньоекономічних розрахунків, що носить назву офіційних резервів.
Країни при формуванні своїх офіційних резервів виходять із того, що валюта має бути резервною стосовно національної. Так, оскільки німецька марка вважається резервною одиницею щодо інших європейських валют, то країни Європи, вибираючи резервну валюту, віддають перевагу саме німецькій марці. У свою чергу Німеччина, відповідно, вибирає як резервну валюту долар США. Зі свого боку, США, формуючи валютні резерви, віддають перевагу грошам більш високого порядку - золоту, завдяки чому власна питома вага валютної частини резервів США менша її золотої складової.
Нині у структурі міжнародної ліквідності зросла частка валютного компонента, що відображає закономірну тенденцію в умовах демонетизації золота до заміщення його іншими функціональними формами світових грошей, перш за все національними кредитними грошима.
Резервна позиція в Міжнародному валютному фонді - особлива форма активів, яка означає право країни - члена МВФ автоматично одержувати від Фонду безумовні кредити в іноземній валюті в межах 25 % квоти, а також суми, яку країна раніше надала в борг МВФ. Частка цього компонента в ліквідних резервах незначна і сягає 6 %.
Що стосується структури СДР і євро, то їх питома вага в ліквідних резервах поки що значно менша резервної позиції в МВФ.
Крім власних резервів (безумовна ліквідність), існують запозичені резерви (умовна ліквідність). До складу останньої входять кредити іноземних центральних і приватних банків, Міжнародного валютного фонду, використання яких пов'язано з виконанням певних вимог кредитора.
Стан міжнародної ліквідності виражається такими показниками:
o якість резервів, що визначається часткою золота у ліквідних резервах, темпами знецінення резервних валют, динамікою їхнього курсу та попиту на них на світових ринках, зовнішньою заборгованістю країн - емітентів резервної валюти;
o відповідність обсягу резервів потребам у них, що визначається кількістю ліквідних резервів порівняно з обсягом міжнародних операцій певної країни, сальдо платіжного балансу, в тому числі поточного, зовнішнім боргом, рухом короткострокових і довгострокових капіталів.
Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
o виступає засобом міжнародних платежів, що використовується головним чином для покриття дефіциту платіжного балансу;
o єзасобом валютних інтервенцій.
Особливе місце в міжнародній валютній ліквідності займає золото, яке використовується як надзвичайний засіб покриття міжнародних зобов'язань шляхом продажу на золотих аукціонах за необхідну іноземну валюту або шляхом передачі кредитору як застави для отримання іноземних позик.
Література
1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К., 1996.
2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
3. Бланк И. А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
4. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 1997.
5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. - М.: Финансы, 1997.
6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997.
7. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996.
8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М., 1996.
9. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве