WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Розвиток міжнародного ринку цінних паперів. Міжнародний ринок облігацій. Євроринок - Реферат

Розвиток міжнародного ринку цінних паперів. Міжнародний ринок облігацій. Євроринок - Реферат


Реферат на тему
Розвиток міжнародного ринку цінних паперів. Міжнародний ринок облігацій. Євроринок
Міжнародний ринок облігацій. Євроринок
Поява акцій пов'язана з утворенням і поширенням акціонерних товариств, які з часом стали перетворюватися у складні монополістичні об'єднання (концерни, трести, картелі, консорціуми). Їх функціонування в умовах гострої конкурентної боротьби і розвитку науково-технічної революції зумовило залучення не тільки акціонерного, а й облігаційного капіталу, що, у свою чергу, викликало випуск і розміщення приватними компаніями і корпораціями поряд з акціями також і облігацій, тобто облігаційних позик. Тому структура ринку цінних паперів складається з трьох основних елементів:
акцій, облігацій приватного сектору і державних облігацій.
Облігація являє собою боргове зобов'язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного папера. Облігації поділяються на різні види залежно від емітента, способу виплати доходу, термінів, на які вони випускаються, умов обігу та надійності.
Залежно від емітента, тобто того, хто їх випускає, облігації бувають державні, місцеві, інституційні, у тому числі корпоративні.
Державні облігації випускаються центральними органами управління, як правило, Міністерством фінансів. Залучені кошти спрямовують на покриття бюджетного дефіциту чи на фінансування певних інвестиційних проектів.
Облігації місцевих позик випускаються місцевими органами управління.
Інституційні облігації випускаються суб'єктами підприємницької діяльності, фінансовими товариствами.
Залежно від способу виплати доходу розрізняють процентні, дисконтні й конвертовані облігації.
Процентні облігації передбачають виплату доходу у вигляді річного процента, що встановлюється до номінальної вартості.
За дисконтними дохід формується у вигляді різниці між номінальною вартістю і цінами купівлі.
Конвертовані облігації передбачають не виплату доходу, а обмін їх на нові. При цьому номінальна вартість придбаних облігацій збільшується, тобто дохід утворюється за рахунок різниці між номінальною вартістю нових і попередніх облігацій.
За терміном випуску розрізняють строкові, безстрокові та облігації з правом дострокового погашення.
Строкові випускаються на певні терміни, які не можуть змінюватися. Залежно від тривалості періоду вони поділяються на короткострокові (до 1-2 років), середньострокові (до 5 років) та довгострокові (понад 5-10 років). Однак у кожній країні є свій підхід до визначення термінів облігацій.
Безстрокові облігації не передбачають визначення термінів їх випуску.
Облігації з правом довгострокового погашення передбачають право емітента на довгострокове погашення.
За умовами обігу облігації, як і акції, поділяються на дві групи: з вільним і обмеженим обігом залежно від прав на їх перехід від одного до іншого власника.
За надійністю облігації поділяються на забезпечені та незабезпечені.
Забезпечені облігації передбачають гарантії на їх погашення і виплату доходу з дотриманням установлених термінів. Забезпеченням таких облігацій можуть виступати нерухоме майно, земля, державні цінні папери.
Незабезпечені облігації не передбачають встановлення їх забезпечення, на що вказується в умовах випуску.
Державні облігації, незалежно від того, вказано об'єкти і форми їх забезпечення чи ні, завжди вважаються забезпеченими, оскільки держава має достатні ресурси і практично збанкрутувати не може.
Облігації, що розміщуються на закордонних ринках, згідно з усталеною термінологією, називаються міжнародними і, у свою чергу, поділяються на іноземні, або закордонні, облігації та єврооблігації. Основна відмінність єврооблігацій від іноземних облігацій полягає в тому, що єврооблігації випускаються у валюті, яка є іноземною як для емітента, так і для інвесторів, серед яких відбувається розміщення цих цінних паперів. Єврооблігації розміщуються одночасно у фінансових центрах декількох країн і є на сьогодні найпоширенішим видом міжнародних облігацій.
Зарубіжні, або іноземні, облігації - це цінні папери, які випущені й розміщені емітентом у будь-якій іноземній країні за допомогою внутрішнього національного суб'єкта ринку цінних паперів із цієї країни й у валюті країни розміщення позики. Валюта позики для позичальників є іноземною, а для інвесторів - національною.
Існують і деякі відмінності між іноземними (за емітентом) і звичайними внутрішніми облігаціями щодо режиму оподаткування, методики розміщення, регулювання часу і максимальних обсягів емісії, вимог щодо типу і обсягу інформації, яка розкривається позичальником перед проведенням емісії, особливих процедур реєстрації випуску, а також обмеження на кількість і склад потенційних інвесторів.
Найбільші ринки іноземних облігацій розташовані в Цюріху, Нью-Йорку, Токіо, Франкфурті-на-Майні, Лондоні та Амстердамі.
Багато іноземних облігацій мають уже усталені назви на міжнародних ринках цінних паперів, які широко використовуються професійними учасниками цих ринків. Найвідомішими іноземними облігаціями є такі: "янкі" (Jankee Bonds), "самурай" (Samurai Bonds), "шибосай" (Shibosai Bonds), "дайміо" (Daimio Bonds), "шогун" (Shogun Bonds) в Японії; "бульдог" (Bulldog Bonds) у Великій Британії; "Рем-брандт" (Rembrandt Bonds) у Нідерландах; "матадор" (Matador Bonds) в Іспанії; "кенгуру" (Kengaroo Bonds) в Австралії.
Єврооблігації - це боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, які випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Маючи всі ознаки (реквізити) облігацій, вони відрізняються деякими особливостями. Так, на відміну від іноземних облігацій, які розміщуються на ринках однієї країни, Єврооблігації розміщуються одночасно на ринках кількох держав. Валюта єврооблігаційної позики для кредиторів, як правило, є іноземною, за винятком банків США. Гарантом за позикою виступають переважно емісійні синдикати, які утворюються банками кількох країн і здійснюють розміщення єврооблігацій.
Щодо історичних рамок виникнення ринку єврооблігацій, то в економічній літературі, особливо довідниковій, досить поширеним є твердження, що цей ринок виник на початку 70-х років XX ст.
Деякі автори вважають, що вперше міжнародний ринок єврооблігацій набув розвитку, коли уряд США в 1963 p. ввів податок на американських резидентів, що купували закордонні цінні папери, який урівнював ставки процента. Внаслідок введення цього податку іноземні запозичення перемістилися на європейські ринки і виник сталий попит на Єврооблігації.
Інші автори стверджують, що ще в 40-50-х роках деякі емітенти випускали облігації в доларах США, розміщуючи їх в Європі. Так, саме в цей час компанія Philips розміщувала такі боргові зобов'язання в Нідерландах. Однак частіше за все вважається,
Loading...

 
 

Цікаве