WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Виконання бюджету — головна мета Міністерства фінансів України - Реферат

Виконання бюджету — головна мета Міністерства фінансів України - Реферат


Реферат на тему:
Виконання бюджету - головна мета Міністерства фінансів України
Міністерство фінансів України, як орган державного управління, провадить в життя фінансову політику держави, яка є сукупністю заходів по акумуляції фінансових ресурсів у Державному бюджеті і бюджетах всієї ланки бюджетної системи, їх розподілу й використанню для виконання державою й функцій.
Реалізуючи фінансову політику держави. Міністерство фінансів України забезпечує її втілення в життя шляхом розробки економічних методів і важелів впливу на збільшення доходів бюджету через аналіз показників розвитку чи спаду економіки й провадить заходи щодо оздоровлення економіки.
Вказану роботу Міністерство фінансів провадить разом з Мінекономіки України. З ним воно розробляє і проект зведеного балансу фінансових ресурсів України й використовує його показники для розробки Державного бюджету та розрахунків бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст державного підпорядкування.
Так організуються робота по складанню й виконанню Державного бюджету та методичне керівництво роботою в галузі бюджетного планування й фінансування. Аналогічну роботу на нижчому рівні провадять фінансові управління облдержадміністрацій та відповідні міські, районні фінансові відділи.
Поряд з розробкою проектів Правил складання і виконання бюджетів і класифікацією доходів й видатків цих бюджетів із врахуванням рівня розвитку соціальної інфраструктури районів Мінфін України та його органи на місцях ведуть облік і складають звіти про виконання, аналізують підсумки виконання бюджетів, готують інформаційні матеріали, доповіді вищим органам влади й управління про хід та підсумки виконання бюджетів і пропозиції про збільшення доходів.
Міністерство фінансів України аналізує взаємозв'язок між цінами і фінансовими показниками діяльності господарств, бере участь у розробці прогнозних розрахунків по ціноутворенню, провадить роботу по створенню ринку цінних паперів, аналізує його вплив на фінансовий стан господарства і грошовий обіг та здійснює планування доходів й видатків бюджету по експортно-імпортних операціях, аналізує валютно-фінансову діяльність суб'єктів господарювання і бере участь у складанні зведеного валютного плану, або, як ще його можна назвати, платіжного балансу держави.
Міністерство фінансів України вирішує всі питання, віднесені до його компетенції та наданих йому прав.
Відповідно до наданих йому прав воно керує діяльністю Державного Казначейства, створеного Указом Президента України від 27 квітня 1995 р. та Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 p. Державне Казначейство створене для забезпечення чіткого контролю за надходженням коштів до Державного бюджету, для чого в його підпорядкуванні створені казначейства в областях, містах і районах.
Відповідно до завдань, визначених Указом Президента України, Державне казначейство: організовує та здійснює виконання Державного бюджету на основі принципу єдиного казначейського рахунку; здійснює керівництво підвідомчими територіальними органами;
веде зведеш реєстри розпорядників коштів державного бюджету, державних позабюджетних фондів та рахунків територіальних органів Державного Казначейства в установах банків, здійснює управління доходами і видатками Державного бюджету, провадить операції з наявними бюджетними коштами, включаючи іноземну валюту, в межах розпису доходів і видатків; організовує та здійснює прогнозування й касове планування коштів державного бюджету, визначає на основі чинного законодавства розміри їх поточного використання у межах затверджених видатків.
Державне Казначейство та його органи на місцях доводять до головних розпорядників коштів обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету. Воно також організовує розподіл між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя відрахувань від загальнодержавних зборів і обов'язкових платежів за нормативами, встановленими в Законі про Державний бюджет, перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань та організовує й здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом і місцевими бюджетами.
Державне Казначейство веде облік руху коштів бюджету на своїх рахунках, організовує та здійснює збирання, зведення й аналіз фінансової звітності про стан виконання державного і зведеного бюджетів та подає вказану звітність органам влади й управління, здійснює разом з Національним банком та Мінфіном управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом і його обслуговування.
До питань Державного Казначейства входять надання Мінфіну пропозицій по скороченню видатків державного бюджету, розробка й затвердження нормативно-методичних та інструктивних документів по бухгалтерському обліку, звітності й організації виконання бюджету. На основі аналізу фінансового стану галузей господарства Казначейство розробляє проекти законодавчих і нормативних актів. Зрозуміло, в межах своїх прав.
До прав Державного Казначейства належать: відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках державного бюджету; отримувати у них кредит в межах бюджетного року для покриття тимчасових касових розривів бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їх погашення й виплати доходу по них; проводити у виконавчих органах влади, підприємствах, установах і організаціях, банках незалежно від форми власності перевірки використання бюджетних коштів; одержувати від банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків названих установ і організацій та про стан грошових коштів державних позабюджетних фондів. При виявленні порушень чинного законодавства при виконанні бюджетів Казначейство має право вимагати від посадових осіб усунення порушень, а в необхідних випадках припиняти фінансування і в безспірному порядку вилучати як у виконавчих органів влади, так і у підприємств, установ та організацій раніше надані кошти бюджету чи позабюджетних фондів (у разі виявлення нецільового чи неефективного їх використання).
Головне управління Державного Казначейства у своїй діяльності взаємодіє з органами влади й управління, органами податкової державної адміністрації, фінансовими органами, установами банків та державного контрольно-ревізійного управління.
Таким чином, головна мета Державного Казначейства та його органів полягає у вирішенні всього комплексу питань, пов'язаних з виконанням Державного бюджету, починаючи із забезпечення контролю за надходженням загальнодержавних доходів і зборів до їх проходження через банки з наступним використанням, у межах передбачених в бюджеті асигнувань, розпорядниками кредитів.
В основу діяльності Державного Казначейства покладений принцип єдиного рахунку Державного бюджету в поєднанні з централізацією, через яку забезпечується щоденний аналіз державних коштів, що дає змогу маневрувати державними грошовими коштами, швидко й ефективно їх перерозподіляти в межах затверджених у бюджеті асигнувань, створювати нагромадження дляреалізації державних програм.
У подальшій діяльності Державне Казначейство повинно перейти від виконання бюджету по відомчому принципу до виконання його по територіальному принципу.
Казначейство провадить оплату рахунків установ, які утримуються з Державного бюджету, зі своїх рахунків.
Отже, випадає ланка перерахування коштів на рахунки розпорядників кредитів, а з них - уже на потреби установ, економиться час, гроші та їх оборотність. Образно кажучи. Казначейство виконуватиме функцію касира розпорядників кредитів. Розпорядники кредитів на основі повідомлень Казначейства лише планують видатки та їх спрямування. При цьому забезпечується жорсткий контроль Казначейства за проходженням (використанням) коштів бюджету, їх цільовим і предметним використанням. Це цілком відповідає меті створення Казначейства - впровадження в життя єдиного казначейського рахунку в Національному банку України і його регіональних управліннях та через них проведення всіх операцій розпорядників кредитів Державного бюджету.
Література:
1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. - 1995. - № 2. - С. 59-63.
2. Леонов Г. Ф., Хуторненко С. А., Шаблий Е. И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.
3. Бабич В. П., Сало И. В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. - К.: Акад. информатики, 1994. - 97 с.
4. Балтійський ринок цінних паперів // Україна-Бізнес. - 1995. - № 10. - С. 10.
5. Богиня Д., Волинський Г. До питания щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. Украйні. - 1994. - № 3. - С. 29-34.
6. Бондаренко А. Ф., Головко Г. М., Алибекова Б. Ш., Мищенко В. И. Основы маркетинга / Под ред. В. И. Мищенко. - Сумы: Слобожанщина, 1995. - 344 с.
7. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. - К.: Либідь, 1995. -320с.
8. Борисенко А. Экономико-математическая модель эффективного использования инвестиций // АПК: экономика, управление. - 1995. -№ 1. - С. 25-30.
9. Браунинг П. Современные экономические теории. - М.: Экономика, 1986. - 160 с.
10. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. - К. : Лібра, 1993. - 96с.
11. Геллер И. "Сі у" вводит свои индикаторы фондового рынка // Сі у. - 1995. - 11 апр. - С. 5-6.
12. Герасшмук М. Економічні та інституційні умови інвестиційної діяльності // Екон. України. - 1994. - № 12. - C.3-11.
13. Грядовая О. Ценообразование на рынке государственных ценных бумаг // Рос. экон. журнал. - 1995. - № 4. - С. 45-54.
14. Давидов О. Оптимальна структура джерел фінансування інвестицій на підприємствах // Екон. України. - 1994. - № 11. - С. 84-87.
Loading...

 
 

Цікаве