WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Державний фонд сприяння зайнятості населення - Реферат

Державний фонд сприяння зайнятості населення - Реферат


Реферат на тему:
Державний фонд сприяння зайнятості населення
Конституцією України затверджено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Конституційне право громадян на працю забезпечується органами державної влади й управління, в тому числі Державним фондом сприяння зайнятості населення. Кошти фонду входять до складу Державного бюджету і витрачаються на фінансування заходів, передбачених державними та територіальними програмами зайнятості.
За рахунок коштів Фонду сприяння зайнятості фінансуються:
1. На державному рівні - розвиток центрів підготовки і навчання вивільнюваних працівників та незайнятого населення, його професійної орієнтації, утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази, власних підприємств служби зайнятості, створення гуртожитків і тимчасового житла для осіб без певного місця проживання; проведення наукових досліджень й розробок з проблем ринку праці та зайнятості населення; забезпечення міжнародного співробітництва у розв'язанні проблем зайнятості населення; надання, в окремих випадках, допомоги державним та місцевим центрам зайнятості, а також утримання структурних підрозділів служби зайнятості;
2. На місцевому рівні - заходи по професійному орієнтуванню та працевлаштуванню населення; підвищення кваліфікації та перепідготовка вивільнюваних працівників і безробітних; організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства; залучення безробітних до оплачуваних громадських робіт; надання безвідсоткової позички безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю; виплату допомоги по безробіттю та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, а також громадянам, якими право на отримання допомоги по безробіттю втрачено; видання спеціальних інформаційних бюлетенів про потреби територій в кадрах і можливості працевлаштування; здійснення інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом прав громадян на працю.
Проекти доходів та витрат Державного фонду зайнятості розробляються державним центром зайнятості відповідно до встановлених строків складання Державного бюджету. Центри зайнятості в межах затверджених кошторисів самостійно розпоряджаються коштами фонду, які перебувають на рахунках в установах банків під контролем Міністерства фінансів України і в першу чергу Державного Казначейства та його органів на місцях.
Таким чином, органи влади й управління держави займаються забезпеченням права громадян на працю в основному через державний центр зайнятості та його територіальні центри, які аналізують і прогнозують попит та пропозицію на робочу силу, інформують населення й державні органи управління про ринок праці;
надають консультації громадянам, керівникам підприємств усіх форм власності, установам, які звертаються до служби зайнятості про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою; ведуть облік робочих місць та громадян, які звертаються з питань працевлаштування; надають допомогу громадянам у доборі роботи й - при потребі - професійну підготовку та перепідготовку громадян; реєструють безробітних і надають їм у межах компетенції допомогу, в тому числі грошову; беруть участь у підготовці перспективних та поточних державних і територіальних програм зайнятості й заходів щодо захищеності населення від безробіття.
Державні і територіальні програми зайнятості спрямовуються на:
- сприяння розвиткові й структурної перебудови економіки, здійснюваної з метою створення умов для направлення вивільнюваних працівників на підприємства, де є вільні робочі місця;
- запобігання розвиткові безробіття і на його скорочення шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств та організацій у створенні додаткових робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;
- захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття й забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні ні рівних умовах конкурувати на ринку праці;
- формування матеріальної, кадрової, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;
- заходи сприяння зайнятості населення сільських місцевостей.
Виплати допомоги по безробіттю, професійна підготовка та перепідготовка незайнятих громадян настають при додержанні таких вимог:
- право на допомогу по безробіттю мають громадяни, які визнані у встановленому порядку безробітними і які не мають інших доходів, що перевищують мінімальну заробітну плату;
- допомога по безробіттю виплачується з одинадцятого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до вирішення питання про працевлаштування, але не більше як 12 місяців протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на повну пенсію) - до 18 місяців. У перший рік допомога надається не більше 6 місяців, другий не більше 3 місяців і третій - 3 місяців,, за винятком громадян передпенсійного віку;
- у період одержання допомоги безробітний зобов'язаний сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій, погоджених з державною службою зайнятості.
Тут доречно зазначити, що для громадян, які шукають роботу вперше (досягнення працездатного віку), тривалість виплати допомоги становить 6 місяців.
Громадянам, які мають право на одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі: не менше як 50 % середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати - при втраті роботи на підприємстві, установі чи організації, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували безробіттю, мав оплачувану роботу не менш як 12 тижнів. При цьому максимальний розмір допомоги по безробіттю не може бути вищим від середньої заробітної плати, що склалась у народному господарстві відповідної області, і не нижчим 75 % встановленої законодавством мінімальної заробітної плати - в усіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (більше одного року) перерви.
Державою передбачається і захист громадян, які закінчили очні вищі або середні спеціальні установи та професійно-технічні училища і протягом місяця звернулись до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а також громадян, звільнених з дійсної військової служби в усіх родах військ та формувань, які протягом трьох місяців звернулись до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Допомога по безробіттю названим громадянам надається не нижче мінімальної заробітноїплати.
Період одержання громадянами допомоги по безробіттю включається до безперервного стажу роботи.
Окрім одержання громадянами допомоги по безробіттю, членами сім'ї, які утримуються безробітним, а також громадянам, що втратили право на допомогу по безробіттю у зв'язку із закінченням установленого строку її виплати, надаються матеріальна та інша допомога (включаючи дотації за користування житлом, комунальними послугами, транспортом) у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати в розрахунку на кожного з них за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення.
Держава гарантує громадянам професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку осіб, зареєстрованих у службі зайнятості, як таким, що шукають роботу з дотриманням наступних вимог:
- неможливо підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
- необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;
- втрати здатності виконувати роботу за попередньою професією.
Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовки громадян організовується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення.
Література:
1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. - 1995. - № 2. - С. 59-63.
2. Леонов Г. Ф., Хуторненко С. А., Шаблий Е. И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.
3. Бабич В. П., Сало И. В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. - К.: Акад. информатики, 1994. - 97 с.
4. Балтійський ринок цінних паперів // Україна-Бізнес. - 1995. - № 10. - С. 10.
5. Богиня Д., Волинський Г. До питания щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. Украйні. - 1994. - № 3. - С. 29-34.
6. Бондаренко А. Ф., Головко Г. М., Алибекова Б. Ш., Мищенко В. И. Основы маркетинга / Под ред. В. И. Мищенко. - Сумы: Слобожанщина, 1995. - 344 с.
7. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. - К.: Либідь, 1995. -320с.
8. Борисенко А. Экономико-математическая модель эффективного использования инвестиций // АПК: экономика, управление. - 1995. -№ 1. - С. 25-30.
9. Браунинг П. Современные экономические теории. - М.: Экономика, 1986. - 160 с.
10. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. - К. : Лібра, 1993. - 96с.
11. Геллер И. "Сі у" вводит свои индикаторы фондового рынка // Сі у. - 1995. - 11 апр. - С. 5-6.
12. Герасшмук М. Економічні та інституційні умови інвестиційної діяльності // Екон. України. - 1994. - № 12. - C.3-11.
13. Грядовая О. Ценообразование на рынке государственных ценных бумаг // Рос. экон. журнал. - 1995. - № 4. - С. 45-54.
14. Давидов О. Оптимальна структура джерел фінансування інвестицій на підприємствах // Екон. України. - 1994. - № 11. - С. 84-87.
Loading...

 
 

Цікаве