WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Суть бюджетної системи. Доходи та витрати бюджетів. Дефіцит бюджету та державний борг України - Курсова робота

Суть бюджетної системи. Доходи та витрати бюджетів. Дефіцит бюджету та державний борг України - Курсова робота

зауважити таке. Керуючись міжнародними методами, регулювання зовнішньої заборгованості країни здійснюється з точки зору економічного розвитку держави в співставленні із основними макроекономічними показниками. За методикою Світового банку для визначення обтяжливості зовнішнього боргу та віднесення країни до категорії з високим рівнем зовнішньої заборгованості (країни з надмірною та помірною заборгованістю) або категорії з незначною заборгованістю використовується, як мінімум, чотири ключових показники (одним з яких є валовий борг у відсотках до ВВП), при цьому критерієм віднесення країни до відповідної категорії є перевищення трьома з них критичних рівнів, визначених для відповідної категорії.
Вислів про те, що "час від часу анулюється заборгованість перед Національним банком України" у контексті заборгованості за облігаціями внутрішньої державної позик не відповідає дійсності. Так була проведена заміна облігацій попередніх випусків, утримувачем яких був Національний банк України. Подальші "анулювання" не проводились.
Не відповідає також дійсності висновок про те, що Державний бюджет жодного разу не зводився без дефіциту. Державний бюджет України 2000 року був бездефіцитним.
Висновки.
Уряд декларує, що проект бюджету на 2001 рік має соціальне спрямування, але необхідно зазначити, що в ньому немає чіткого вирішення питань щодо прожиткового мінімуму, він не відповідає потребам фінансування соціальної сфери, пенсійних виплат, допомоги малозабезпеченим. Становище погіршується невідповідністю співвідношення курсу долару до гривні, заниженням рівня інфляції. Передбачене підвищення заробітної плати вчителям на 25% за рахунок інфляції реально становитиме 10-15%. Витрати на охорону здоров'я також розглядаються як звичайна витратна стаття, а не як інвестиції в людину. Разом з тим від низьких заробітної плати та пенсій страждають не лише конкретні люди. Незрівнянно більший збиток несе економіка в цілому, оскільки результатом такої політики стає падіння внутрішнього платоспро-можного попиту як фактору нарощення обсягів виробництва.
Повертаючись до переліку законів України, дія окремих положень яких зупиняється згідно зі статтею 55 проекту бюджету, необхідно відзначити, що в ньому налічується понад десять законів, які мають безпосереднє відношення до рівня соціального забезпечення багатьох категорій населення. Серед них Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту", стаття 57 "Гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників закладів освіти", Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", стаття 30 "Соціальні гарантії працівників бібліотек" тощо. З огляду на це занадто мало надій на реалістичність твердження уряду про соціальні аспекти як ключовий пріоритет державного бюджету на 2001 рік.
На 2001 рік заплановано показник інфляції на рівні 19%, за прогнозами Міністерства економіки України, у 2000 році він становив 28%. При цьому передбачено бездефіцитний бюджет. Це непросте завдання. Цікавим у зв'язку з цим виглядають закономірності, виявлені академіком В.Геєцем. В Україні інфляція була контрольованою протягом 1996, 1997 і 1998 років, однак економічного зростання не спостерігалося. Боротьба з інфляцією стала по суті самоціллю економічної політики, а всі інші складові, які могли б стимулювати зростання, значною мірою залишалися поза увагою. Світовий досвід переконує, що є механізми, використання яких робить можливим економічне зростання в умовах як низької, так і порівняно високої і навіть досить високої інфляції. Цілком очевидно, щоб розпочати економічне зростання, не обов'язково зменшувати інфляцію до рівня, який існує у високорозвинутих країнах.
У ситуації накопичених суперечностей проблема мобілізації додаткових бюджетних надходжень відноситься до найактуальніших. Зупинимося на деяких аспектах її вирішення.
Першочерговими залишаються проблеми, пов'язані з функціонуванням податкових пільг. Їх загальна сума в 2000 у 1,2 раза перевищила фактичні надходження до зведеного бюджету. Проте вирішуватися ці проблеми не повинні огульно. Критично сприймаючи помилки, яких припустилися протягом становлення вітчизняної податкової системи, а також аналізуючи проблеми, характерні для сучасного стану економіки України, не можна не визнати актуальності використання потенціалу, закладеного в економічному інструментарії, яким є податкові пільги. Досвід розвитку різних країн підтверджує корисність використання механізму податкових пільг. Україні, що перебуває у смузі глибокої трансформаційної кризи, необачно не скористатися цими перевагами. Стратегія реформувань у цій галузі повинна грунтуватися на реалістичному підході, коли виникає потреба пошуку компромісу в межах системи узгодження економічних інтересів держави, галузей, підприємств, організацій. Важливим з цього приводу є реалізація відповідних кроків.
Надання пільг слід жорстко узгодити з досягненнямпевного, важливого для суспільства результату. Доцільно провести інвентаризацію податкових пільг та погодити їх із системою державних пріоритетів і політикою стимулювання легальної економічної діяльності. Ліквідація пільг не повинна вести до ослаблення стратегічно важливих ланцюгів народного господарства та соціальної сфери. Варто погодитися з потребою розробки концепції "гнучкого оподаткування" організацій, які виконують військово-промислове замовлення, підприємств стратегічного значення.
Надання пільг зі сплати податків до державного бюджету доцільне підприємствам державної власності, іншим - лише у вигляді кредитів. Однак сьогодні склався інший підхід. Так, за 9 місяців 1999 року 5060 державних підприємств, або 4,5% від загальної кількості, одержали пільги на суму 5084 млн. грн. (19,5% від загальної суми пільг). Водночас відкриті акціонерні товариства отримали 27,4% від загальної суми пільг, товариства з обмеженою відповідальністю - 16,3%.
Завдання щодо підтримки виробництва та пріоритетних галузей національної економіки зумовлює необхідність перетворення державної власності у високоприбуткову, що потребує ефективного управління державним майном, враховуючи пакет акцій державних акціонерних товариств. Слід також зазначити, що до цього часу ще законодавчо не визначена обов'язковість нарахування та сплати до бюджету дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, які створені за участю державних підприємств та організацій.
Залишаються не повністю реалізованими можливості поповнення доходної частини бюджету за рахунок збільшення надходжень від рентної плати за використання природних ресурсів. Так, її частка в доходах Зведеного бюджету України у 1998-1999 не перевищувала 0,3% і на реальний добробут суспільства поки ще відчутно не впливає. Зараз при наданні ліцензії на право видобутку природних ресурсів не враховується їх вартісна оцінка, а це ніяк не впливає на ефективність користування надрами. Хоча світовий досвід вказує на необхідність обов'зкового врахування вартості мінеральної сировини, яка знаходиться у надрах, і відповідного відображення її в системі ліцензування, що дозволяє розширити можливості держави щодо
Loading...

 
 

Цікаве