WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Стан бюджету та фактори, що впливають на нього - Курсова робота

Стан бюджету та фактори, що впливають на нього - Курсова робота

надходжень до бюджету.
Рисунок 2. Динаміка ВВП у 1997-2003 рр.[21,с.7]
Щорічні темпи спаду ВВП (найвищі - 23% у 1994 році) разом із небувалою гіперінфляцією (максимальна середньорічна - 4834,9% у 1993 році) і високим рівнем безробіття свідчать, що економіка була в стані стагфляції. У наступні роки криза тривала, але темпи спаду ВВП значно уповільнилися (до 10% у 1996 році, 2% у 1998 році йдо 0,2% у 1999 році). І тільки у 2000 році спад припинився і було досягнуто приросту ВВП до попереднього року на 5,8% при інфляції 25,8%, а в 2001 році - на 9,1% при інфляції 6,1%. Проте реальний стан вітчизняної економіки відображають темпи спаду ВВП відносно 1990 року, які в 1999 році досягли 59,2% і в 2001 році - 52,9%.
Важливим фактором впливу на наповненість дохідної частини державного бюджету є як внутрішній так і зовнішній державний борг.
Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування зумовлюють необхідність розв'язання проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів удосконалення механізму його управління. Як переконує досвід багатьох країн, чим обтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній і внутрішній борг, тим активніше входить його обслуговування у взаємодію з функціонуванням економіки та її фінансової системи. Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні.
Станом на 1 січня 2002 року державний борг України становив 14,085 млрд. дол. США, з них зовнішній борг -- 10,117 млрд. дол. (71,8%), внутрішній -3,968 млрд. дол. (28,2%).
Досліджуючи економічні передумови формування державного боргу, заз-начимо, що бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення й зростання державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. Дефіцит може бути пов'язаний із необхідністю здійснення значних державних вкладень у розвиток економіки. В цьому разі він відображає не кризовий стан суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон'юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. Дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність фінансово-кредитних зв'язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку бюджетний дефіцит - явище надзвичайно загрозливе, яке потребує вжиття не лише термінових економічних заходів для стабілізації економіки, фінансового оздоровлення господарства, а й відповідних політичних рішень. Проте в умовах функціонування економіки, що інтегрована в світогосподарські зв'язки, бюджетний дефіцит у допустимих межах може використовуватися.
Аналіз структури боргу дає змогу зробити висновок, що наслідком політики здешевлення кредитних ресурсів, яка проводилася в Україні упродовж 2000 року, було зниження вартості залучення позикових коштів на внутрішньому ринку за рахунок облігацій внутрішньої державної позики.
Державний борг України швидко зростає, тому його обслуговування стає окремою вагомою статтею бюджетних витрат. Законом "Про Державний бюджет України на 2002 рік" встановлено граничний розмір державного внутрішнього боргу України в сумі 12,790 млрд. грн., граничний розмір державного зовнішнього боргу - в сумі, еквівалентній 7,933 млрд. дол. США. Обслуговування цього боргу й управління ним найближчими роками буде найважливішою статтею витрат державного бюджету.
З різних причин в Україні на початку перехідного періоду формування ринкового середовища податкова політика, її принципи, засади та підходи в мобілізації державних доходів не сприяли визначенню реального податкового навантаження і не стимулювали легальне виробництво, його розвиток та зростання; не було закладено правової основи та засад формування підприємця нового типу, належного рівня його фінансово-податкової культури.
Аналіз надходження свідчить, що у 1993 - 1997 рр., тобто до початку введення чинних сьогодні законів, питома вага податку на прибуток у структурі ВВП знизилася в 1.6 рази (з 9.8 відсотка у 1993 р. і до 6.2 відсотка у 1999 р.), а по податку на додану вартість відповідно з 11.6 до 8.8 відсотка, або в 1.3 рази. Тим самим можна відмітити різке зменшення сум мобілізованих доходів на кінець 1997 р., головним чином, через збільшення обсягів "тіньової" економіки, недосконалість податкового законодавства та відсутність дієвого державного регулювання підприємницької діяльності. Абстрагуючись від інших факторів впливу, з цієї причини в 2000 - 2001 рр. до бюджету не надійшло тільки по ПДВ та податку на прибуток понад 7.0 млрд. грн. щорічно. Таким чином, унаслідок створення правових засад щодо легалізації "тіньового" сектору в бюджет і загальнодержавні цільові фонди можна додатково одержати щорічно не менше 10-15 відсотків доходів зведеного бюджету України.
Наявність проблеми легалізації "тіньового" сектору економіки, лік-відації податкової заборгованості та сприяння відновленню легальної діяльності підприємницьких структур стало поштовхом до зниження податкового навантаження.
Негативно впливає на сталість і приріст доходів бюджету відсутність однакових підходів і наявність неефективних пільгових режимів у системі оподаткування. Діюча практика надання та функціонування пільг є застарілою, непрогресивною й малоефективною. Для бюджету це є негативним фактором у процесі формування мобілізації доходів, оскільки їхня вартісна величина на стадії планування оцінюється в розмірі 12-15 млрд. грн., а за підсумками його виконання - у два рази більше. Обсяг наданих пільг продовжує зростати, що потребує запровадження дієвого державного контролю за їх обліком та використанням цих коштів. При цьому необхідно здійснити їх інвентаризацію щодо ефективності та дієвості.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зо-бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відбулося чергове списання та реструктуризація податкової заборгованості. Це негативно вплинуло на виконання доходів бюджету в 2001 р. Відбулося посилення дискримінаційних умов і засад податкової політики та закріплення сталості тенденції щодо нарощування податкової заборгованості, що не сприяє формуванню належного рівня фінансової культури, етики бізнесу, мобілізації та приросту державних доходів.
Одним із головних напрямів пошуку резервів забезпечення стабільного надходження платежів і приросту доходів бюджету залишається реалізація важливого принципу побудови бюджетних відносин розмежування та закріплення податків, зборів і обов'язкових платежів за окремими ланками (рівнями) бюджетної системи.
Важливим етапом реформування міжбюджетних відносин має стати розмежування видатків на виконання делегованих і власних
Loading...

 
 

Цікаве