WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Стан бюджету та фактори, що впливають на нього - Курсова робота

Стан бюджету та фактори, що впливають на нього - Курсова робота

як зміни до-хідної бази й розміру ставки податку або тарифу. Проблемою тут може стати визначення справжнього розміру майбутньої дохідної бази, навіть якщо передбачена зміна стосується тільки ставки (тарифу). Останнє пов'язане з можливістю впливу ставок (тарифів) на розмірдохідної бази при відсутності кількісної оцінки такого впливу. Скажімо, зменшується ставка податку на прибуток підприємств. Зменшення ставки сприяє збільшенню об'єктів оподаткування за рахунок реалізації проектів, які були нерентабельними за попереднього розміру ставки, а також стимулює збільшення обсягів виробництва наявних підприємств. Відтак загальний обсяг прибутку, до якого може бути застосована зменшена ставка податку, тобто дохідна база, збільшується. Але заздалегідь сказати, яким буде це збільшення, практично неможливо. У цих випадках доводиться вдаватися до експертної оцінки майбутнього обсягу прибутку підприємств, унаслідок чого прогноз доходу від податку на прибуток підприємств стає опосередкованою експертною оцінкою.
Щодо бюджетних надходжень, то важко назвати чинник, який не впливав би на них. При оцінці впливу різних чинників важливу роль відіграють коефіцієнти регресії: в разі неточного їх визначення встановлення справжнього впливу стає неможливим. Для одержання репрезентативних оцінок коефіцієнтів необхідно, аби чинники впливу були незалежними один від одного (ситуація неколінеарності). При порушенні цієї умови, коли змінні, якими подані фактори впливу, корелюють між собою (ситуація мультиколінеарності), точність і надійність оцінки коефіцієнтів регресії зменшується - тим сильніше, чим більша ця корельованість. У разі повної кореляції середньоквадратичні помилки прямують до нескінченності, і коефіцієнти регресії взагалі не можуть бути вирахувані. Як наслідок, ускладнюється (або навіть унеможливлюється) оцінка сили індивідуального впливу факторів, а відтак стає проблематичним визначення необхідності внесення (або невнесення) їх за цією ознакою до рівняння регресії.
У результаті виникає проблема помилок специфікації, пов'язана із вне-сенням до рівняння регресії зайвих, несуттєвих факторів і (або) невнесенням необхідних. Суть проблеми в тому, що при наявності зайвих факторів стан-дартні помилки оцінок коефіцієнтів регресії будуть надто великими, а оцінки коефіцієнтів - неефективними; за відсутності необхідних факторів оцінки коефіцієнтів регресії будуть зміщеними, а стандартні помилки і відповідні тести - некоректними [44,с.85].
В умовах, коли прогнозні макропоказники нереальні, при цьому ще й нестабільні, змінюються по декілька разів впродовж формування та затвердження бюджету, визначити реальні показники доходів стає проблематичним, а тим більше забезпечити їх виконання.
Підсумки виконання планових показників доходів бюджету та рівень легалізації "тіньових" потоків фінансових ресурсів свідчать про ефективність, прогресивність фінансової політики та податкової системи, дієвість і активність існуючої системи оподаткування, ступінь урегульованості економічних інтересів і рівень податкового навантаження.
Складові елементи податкової системи в сучасних умовах спрямовані, зазвичай, на адміністративно-наглядове стягнення платежів. Це важлива й безпосередня функція органів податкової служби, але не головна. В умовах економічної стабілізації та формування ринкового середовища податкова система має стимулювати реалізацію політики державних доходів, їх мобілізацію стабільність і поступальне зростання.
Зовнішні ні
Внутрішні
Фактори
фактори
Рис.1. Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на доходи державного бюджету [57,с. 357].
Стабільність, ефективність і дієвість податкової системи та відповідного законодавства можна проаналізувати на прикладі двох стрижневих законів щодо справляння таких важливих платежів, як податок на додану вартість (ПДВ) та податок на прибуток. До Закону України "Про податок на додану вартість", який упроваджено з 1 жовтня 1997 р., щорічно вносяться суттєві кількісні та якісні зміни й доповнення в процесі формування та виконання бюджету. Більшість доповнень вноситься в III та IV кварталах, що пов'язано з продовженням дії існуючих пільг і розширенням їх переліку, тобто в період, коли відбувається процес формування бюджету як балансу доходів і видатків, а це ускладнює стан їх врахування на стадії планування.
Якщо в 1997 р. було прийнято десять законів щодо внесення змін і доповнень до Закону України "Про податок на додану вартість", а в 1998 р. - дев'ять, 1999 р. - двадцять три, то в 2000 - 2001 рр. - понад п'ятдесят. Зміни до цього Закону в частині продовження та розширення пільг відбуваються й досі. Загалом відбулося понад ста змін до чинного Закону.
В умовах реформування податкового законодавства в 1999-2003 рр. неодноразово приймалися рішення щодо змін у системі справляння акциз-ного збору, особливо в частині продовження та ведення нових пільг, зміни об'єкта й суб'єктів оподаткування тощо. Прийняття таких змін відбувається під час планування та виконання бюджету, без внесення необхідних змін до чинного Закону про Державний бюджет України.
Прийняття зазначених та інших законодавчих актів з питань опо-даткування та набуття ними чинності посприяло зменшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів у 1999 р. на суму 2.3 млрд. грн.., у 2000 р. - на 1.3 млрд. грн. відбулися суттєві втрати доходів і в 2001 р.
Практика такого роду реформування податкового законодавства не сприяє зміцненню довіри й поваги до Закону. Більше того, призводить до сумнівних планових показників доходів місцевих бюджетів, які були покладені в основу формування та визначення міжбюджетних трансфертів. За таких обставин створюються дискримінаційні умови для окремих територій, не стимулюється їх мотивація до нарощування обсягів виробництва й розширення податкової бази.
Ще одна проблема - це вдосконалення законів, особливо з питань оподаткування та справляння тих платежів, які складають основу доходної частини бюджету. Це вимагає детальних, глибоких розрахунків щодо оцінки впливу їх на розвиток і тенденції суспільного відтворення, формування, розподіл і споживання ВВП; мобілізацію та стабільність державних доходів. Закони, що були прийняті в 1997 р. щодо справляння податку на додану вартість і податку на прибуток, за своїм змістом є нові, досить складні, неоднозначні та суперечливі в реалізації, а їх впровадження вимагає суттєвих затрат і призводить до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Ідея щодо необхідності їх упровадження в умовах економічної кризи та фінансової нестабільності на сьогодні запишається дискусійною. Проте слід відмітити, що на той час ані суспільство, ані держава, ані підприємства-платники податків і основний апарат працівників з їх реалізації та забезпечення виконання були просто не готові, як не готові й нині.
Запровадження податку на додану вартість, а також зобов'язань держави з відшкодування раніше
Loading...

 
 

Цікаве