WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Сучасна світова та вітчизняна фінансова думка щодо суті та функцій фінансів - Реферат

Сучасна світова та вітчизняна фінансова думка щодо суті та функцій фінансів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Сучасна світова та вітчизняна фінансова думка щодо суті та функцій фінансів
?
Вступ
Загальновідомі факторами виробництва є природні й людські ресурси, капітал і підприємництво. Внаслідок взаємодії усіх цих факторів можуть бути створені товари й послуги. У виробничих процесах обов'язкова участь фінансового капіталу. Так, чисто технологічно гроші у виробництві не беруть участі, але при економічному розгляді фінансовий капітал присутній в усіх виробничих стадіях, починаючи із придбання сировини та матеріалів, виплати зарплати й орендної плати, амортизаційними відрахуваннями, іншими грошовими затратами. Ці грошові відносини пов'язані з усіма відтворювальними виробничими процесами.
Розбудова ринкової економіки в Україні розширила поняття фінансів. "Фінанси - це грошові відносини, що виникають у процесії розподілу та перерозподілу вартості валового і внутрішнього продукт та частини національного багатства у зв'язку з формуванням грошових доходів і накопичень у суб'єктів господарювання й держави та використанням їх на розширення виробництва, матеріальне стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб".
Проте у фінансовій теорії немає єдиної концепції визначення суті та функцій фінансів. Сучасні світові та вітчизняні погляди на дану проблему намагатимемось розкрити нище.
У сучасній економічній літературі сформувалися такі три основні точки зору при дослідженні сутності фінансів. По-перше, намагання розкрити таку сутність через сукупність або систему економічних відносин. Українські автори характеризують фінанси як "сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів". У такому ж методологічному контексті, тобто з акцентом насамперед на економічні відносини, але значно звужено, дають визначення фінансів російські вчені: "...економічні відносини у процесі створення і використання фондів грошових ресурсів".
Друга точка зору при з'ясуванні сутності цієї категорії полягає в тому, що на перше місце ставляться різні об'єкти фінансів, і вже далі зазначається про наявність економічних відносин щодо їх створення та використання. Наприклад, колектив російських економістів визначає фінанси як "...грошові ресурси, фінансові ресурси, що розглядаються у їх створенні й русі, розпер розподілі, так й економічні відносини, зумовлені взаємними розрахунками між суб'єктами господарювання, рухом грошових ресурсів, грошовим обігом, використанням грошей".
По-третє, набагато вужчими слід вважати ті дефініції категорії "фінанси", в яких замість економічних відносин називають грошові. Так, В. Опарін визначає фінанси як "сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства".
Принципово інший методологічний підхід маємо при дослідженні категорії "фінанси" в роботах західних учених. Це зумовлено тим, що вони виходять із принципів науки "Економікс", а тому не визнають категорію "відносини" (економічні, виробничі, фінансові).
Так, у "Словнику сучасної економічної теорії" Макміллана, підготовленому англійськими вченими, стверджується, що державні фінанси є традиційною назвою "...діяльності уряду щодо збору й витрачання грошових ресурсів". Визначення державних фінансів дається в даному разі тому, що в зазначеній роботі, як і в багатьох інших роботах західних авторів, відсутня характеристика категорії "фінанси", в них основна увага приділяється практичному аспекту.
Протилежний методологічний підхід до визначення державних фінансів простежується у працях українських та російських економістів, оскільки вони при цьому виходять із абстрактнішої категорії "фінанси". Як правильно стверджував О. Василик, "державні фінанси - сфера грошових відносин, що виникла у зв'язку з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту і частини національного багатства, пов'язана з формуванням фінансових ресурсів у підпорядкуванні держави й підприємств і використанням державних коштів на витрати з розширення виробництва, задоволення соціально-культурних потреб населення, оборони країни, державного управління".
На думку російських учених, "державні фінанси - це особлива сфера економічних відносин, пов'язана з вторинним, а також первинним розподілом і споживанням частини сукупного суспільного продукту з метою утворення грошових фондів, необхідних державі для здійснення її функцій".
Критично проаналізуємо передусім останню точку зору. Як уже зазначаюся, в економічній теорії, представленій у формі "Економікс", замість вивчення економічних відносин стверджується, що ця наука вивчає поведінку людей у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ і послуг у світі обмежених ресурсів. Хибність такого підходу полягає насамперед у тому, що абстрагування від категорії "відносини" (у цьому випадку економічні відносини або грошові) не дає змогу розкрити властивості або специфічні ознаки тих чи інших об'єктів власності. Зокрема у цьому випадку неможливо з'ясувати соціально-економічну природу засобів виробництва, фінансів у різних суспільно-економічних системах. Адже тільки шляхом вивчення насамперед грошових відносин держави, яка акумулює грошові ресурси в бюджеті, з тими чи іншими фізичними та юридичними особами - платниками податків, певними суб'єктами, яким держава надає дотації, субсидії тощо, можна всебічно розкрити сутність фінансів як економічної категорії.
Категорія "відносини" є однією з фундаментальних (уперше її обґрунтував Арістотель), оскільки вона характеризує взаємозалежність елементів певної системи, а з ускладненням останньої - взаємозалежність окремих підсистем. Цей висновок випливає також із положення Гегеля про те, що будь-яка конкретна річ або явище перебувають у різних відношеннях до інших речей і явищ, що служить основою для визначення їхніх властивостей, а завдяки цим властивостям відбувається взаємодія речей і явищ між собою. Крім того, властивість певної речі сама може бути відношенням, тобто останнє в такому разі виступає в ролі властивості або ознаки певної речі чи явища. Це означає, що відносини можуть як визначати властивості, так і навпаки; що часто не предмет визначає властивості, а властивості - сутність предмета. Синтез відносин між підсистемами та елементами формує цілісну систему. Наявність суттєвих відносин між речами явищами, а також між їхніми властивостями формує категорію "закон".
Так, лише у ставленні працівника, позбавленого засобів виробництва, до власника таких засобів, який купує робочу силу, виникає властивість найманого працівника; внаслідок постійно повторюваного процесу купівлі-продажу робочої сили формується вартість і ціна останньої.
Аналогічно до цього економічні відносини у сучасному капіталістичному суспільстві, передусімміж найманими працівниками і капіталістами з приводу привласнення різних об'єктів власності, надають сутнісну визначеність як цим об'єктам (наприклад, постійний і змінний капітал), так і всім іншим суб'єктам цих відносин і самим відносинам, похідним
Loading...

 
 

Цікаве