WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Державний кредит та державний борг: економічний зміст, аналіз формування та покриття, напрями розв’язання боргової проблеми в Україні - Курсова робота

Державний кредит та державний борг: економічний зміст, аналіз формування та покриття, напрями розв’язання боргової проблеми в Україні - Курсова робота

країни, у якій випускаються привабливі облігації, і розплачуватися нею за ці облігації. Збільшення продажу національної валюти означає, що попит на цю валюту зріс і, отже, підвищується ціна на неї. У цьому випадку говорять, що курс даної національної валюти підвищується.
Нарешті, третьою важливою метою випуску державних облігацій є надання стримуючого впливу на інфляцію. У цьому випадку кошти, отримані від випуску державних облігацій тимчасово вилучаються "з обороту", тобто, "дотримують". Якщо в обороті знаходиться занадто велика кількість коштів, то воно підвищує можливості покупців по витраті грошей на придбання товарів і послуг, тобто відбувається збільшення попиту. Останнє викликає підвищення цін на товари і послуги, тобто збільшується інфляція. Для того щоб, не давати купівельному попиту рости швидкими темпами, необхідно зменшити кількість грошей, що можуть бути витрачені на придбання товарів і послуг. Зробити цеможна шляхом створення стимулів до того, щоб збереження грошей і одержання доходів від нього було більш вигідним, чим витрату їх на придбання товарів. Саме це і досягається у визначеній мері за допомогою випусків державних облігацій.
Зазначені вище мети можуть бути досягнуті за умови, що державні облігації здатні задовольняти ряду вимог, зокрема, вимогам надійності, визначеності і ліквідності. Державні облігації, як правило, задовольняють зазначеним вище вимогам. Вони вважаються самим надійним видом паперів, оскільки передбачається, що держава гарантує виконання своїх обов'язків по випущеним їм облігаціям "усією своєю міццю" (7). У розвитих країнах вкладення засобів у державні облігації розглядається як відносно безризикове вкладення. Зазначеним облігаціям також притаманний високий ступінь визначеності. Тобто інвестори знають, що вони мають справу з державою, що державне керування є в більшій мері стабільним і послідовної і що виникнення несподіванок, які б істотно погіршили положення інвесторів, виключаються.
Через надійність і визначеність, державні облігації володіють також ліквідністю. Їх легко можна продати і купити в разі потреби, вони без яких-небудь обмежень приймаються як засіб чи розрахунку забезпечення зобов'язань.
Володіючи такими характеристиками, державні облігації, природно, становлять найбільший інтерес для великих інституційних інвесторів - комерційних і ощадних банків, фінансових компаній, страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів і компаній. Зазначені інвестори розпоряджаються великими коштами і тому зацікавлені вкладати їх у надійні, визначені і ліквідні цінні папери.
Разом з тим, через наявність таки згаданих вище характеристик, державні облігації є найменш дохідними. Процентні ставки по державних облігаціях є найбільш низькими серед усіх боргових цінних паперів. Однак у визначеному змісті і ця обставина має своя перевага, коли незабаром всі інші боргові цінні папери мають більший ступінь ризикованості, меншою мірою визначеності і можуть бути більш-менш ліквідними, то установлення відсотків по них здійснюється на основі порівняння розходжень за зазначеними вище критеріями між інституційними борговими цінними паперами і державними облігаціями, що випускаються на цей же термін. Таким чином, процентна ставка по державних облігаціях виконує крім іншого, також функцію загальринкового показника, на основі якого визначаються процентні ставки інших боргових цінних паперів, ким би вони не випускалися в даній країні.
Процентні ставки по облігаціях інших емітентів знаходяться в прямої залежності від процентних ставок по державних облігаціях.
Облігації випускаються за рішенням Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів, є державними цінними паперами і розміщаються серед інвесторів на добровільній основі. Емісія облігацій здійснюється у виді записів по рахунках регулярно з термінами їхнього звертання від 1 до 12 місяців.
Первинне розміщення облігацій виробляється шляхом їхнього продажу на аукціоні інвесторам - учасникам аукціону. При первинному розміщенні облігації продаються на дисконтній основі (по вартості нижче номінальної) по пропонованим на аукціоні цінам (ціна відсікання), але не нижче цін, установлюваних Міністерством фінансів у день проведення аукціону. Випуск облігацій вважається таким що відбулвся, якщо при первинному розміщенні продана визначена частка від їхньої загальної кількості (наприклад, не менш 10 відсотків і т.д.). Первинні інвестори мають право у встановленому законодавством порядку продавати облігації на вторинному ринку цінних паперів через біржі.
Національний банк, як центральний депозитарій, за узгодженням з Міністерством фінансів може продавати на вторинному ринку цінних паперів облігації, не реалізовані при первинному розміщенні, протягом терміну їхнього звертання за цінами не нижче цін у день проведення аукціону. Уряд зобов'язується погасити облігації після закінчення ока їхнього звертання.
Інвестори одержують доход у виді різниці між цінами реалізації (погашення) і цінами придбання облігацій.
У звертанні облігації можуть використовуватися первинними власниками при розрахунках за товари (роботи, послуги), а також виступати предметом заставних зобов'язань. Вичерпавши свої розрахункові функції після проходження встановленого числа передатних підписів, облігації надійдуть у вільне звертання на ринок цінних паперів і можуть здобуватися юридичними особами України й інших держав. Фінансовий ринок дозволяє здійснювати трансформацію державних облігацій у кошти й інші фінансові активи.
Погашення облігацій виробляється Національним банком по номінальній вартості облігацій, збільшеної на суму процентної ставки, установленої при випуску облігацій. Міністерство фінансів після закінчення терміну звертання облігацій виділяє необхідні кошти Національному банку.
Розвиток ринку державних цінних паперів має на меті - закріпити позитивні тенденції по стабілізації грошово-кредитних відносин; розширити безінфляційне покриття дефіциту державного бюджету за рахунок емісії високоліквідних цінних паперів; подальший розвиток вторинного ринку цінних паперів.
Операції на відкритому ринку з державними цінними паперами виробляються також і для керування ліквідністю банківської системи.
Державний кредит формує частина державного внутрішнього боргу. Значна частка державного боргу складається з зовнішніх позик, що зв'язані з розвитком міжнародного кредиту.
1.2. Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.
Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Основними причинами створення і збільшення
Loading...

 
 

Цікаве