WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Санаційна спроможність підприємства, порядок проведення санаційного аудиту - Реферат

Санаційна спроможність підприємства, порядок проведення санаційного аудиту - Реферат

стабільності (Кфс), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів [Кфс = ряд. 495 / (ряд. 530 + ряд. 750)]. Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і є відносно незалежним від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кфс повинно перевищувати 1. Якщо ця умова не виконується, то слід з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки, зменшення прибутковості, необгрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).
Важливе значення в процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового лівериджу (Фд), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів [Фд = ряд. 530 / ряд. 495 балансу]. Зростання значення фінансового лівериджу свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливість утрати платоспроможності. У такому разі детальніше аналізуються показники другого розділу пасиву балансу.
У процесі санаційного аудиту, за даними аналітичного обліку на останню звітну дату проводиться розшифрування кредиторської та дебіторської заборгованості з фіксацією дати її виникнення та суми. Зростання дебіторської заборгованості свідчить про надання підприємством товарних позик споживачам своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Водночас кредитор може брати кредити для забезпечення своєї діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторов кої заборгованості.
Досліджуючи це питання, слід ураховувати, що штрафи, пені, не-устойки, які визнані боржником або щодо яких є рішення арбітражного суду про стягнення, відносять на результати фінансово-господарської діяльності і до їх одержання чи сплати відображають у звітності одержувача та платника відповідно в статтях дебіторів і кредиторів. Дебіторська заборгованість, щодо якої строк позовної давності минув (і підприємство зверталося з позовом до арбітражного суду), з наказу керівництва підприємства списується на валові витрати або погашається за рахунок страхового резерву. Водночас списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для анулювання заборгованості. Цю заборгованість треба відображати в балансі не менше п'яти років з моменту списання для можливого стягнення в разі зміни фінансово-майнового стану боржника. Якщо дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, яку належним чином було списано, кредитор збільшує валовий дохід на суму компенсації, одержану від дебітора, у податковий період, протягом якого було повернуто вказану заборгованість.
У разі, коли дебітор не погасив заборгованості або кредитор не звернувся до арбітражного суду з позовом про стягнення такої за-боргованості протягом терміну, визначеного законодавством, валові доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму заборгованості.
Суми кредиторської заборгованості (щодо яких строк позовної давності минув) перед державними підприємствами, підлягають пе-рерахуванню дебітором у відповідний бюджет не пізніше 10 числа наступного після закінчення строку позовної давності місяця. За несвоєчасне перерахування заборгованості в бюджет стягується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Аналізуючи довгострокову кредиторську заборгованість, звертають увагу на цільове використання довгострокових кредитів банків та інших позикових коштів, які одержано протягом останніх трьох років, а також на розміри штрафних санкцій, відсотків, сплачених через порушення розрахунково-платіжної дисципліни (в тому числі через несвоєчасне повернення банківських кредитів). Роблять висновок щодо стану відносин між підприємством і банками, котрі його кредитують, між підприємством і його найбільшими кредиторами - виробничими партнерами. Оцінюють можливості одержати платіжні поступки, розробляють пропозиції та заходи для стимулювання участі кредиторів у санації підприємства-боржника. Структура поточної кредиторської заборгованості досліджується групуван-ням даних у спеціальній таблиці (табл. 1).
Суттєвим аналітичним блоком санаційного аудиту є аналіз структури активів підприємства. Активи підприємства та їх структура вивчаються як з погляду їхньої участі у виробництві, так і з погляду оцінки їхньої ліквідності. Зміна структури активів у бік збільшення частки оборотних коштів може вказувати на:
- формування мобільнішої структури активів, що сприяє при-скоренню оборотності коштів підприємства;
Таблиця 1
структура поточної кредиторської заборгованості
№ п/п ПОКАЗНИКИ ф.1 рядок На початок року На кінець року Відхилення
сума, тис.грн. % до суми сума, тис.грн % до суми сума, тис.грн (+,-) %
1 Короткострокові кредити банків 600
2 Короткострокові позикові кошти 610
3 Короткострокові кредити та позики, що їх не погашено своєчасно 620
4 Розрахунки з кредиторами:
oза роботи, товари, послуги, строк оп
лати яких ще не настав
oза товари, роботи, послуги, не оплачені своєчасно
oза векселями виданими
oза авансами одержаними
oз бюджетом
oзі страхування
o з оплати праці
oз дочірніми підприємствами
oз іншими кредиторами
Усього
630
640
650
660
670
690
700
710
720
Усього 100 100
-- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних коштів у виробничому циклі;
- згортання виробничої бази.
Для того щоб зробити правильні однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводять детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.
Якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, пред'явлених підприємству з боку кредиторів і виконання зобов'язань перед бюджетом, то такий суб'єкт підприємницької діяльності вважається неплатоспроможним. Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення заборгованості протягом певного періоду:
Кп = НА + ІІІ А / ІІІ П = (ряд. 150 + ряд. 320 - ряд. 120) / ряд. 750 балансу,
де НА - підсумок другого розділу активу балансу;
ІІІ А - підсумок третього розділу активу балансу;
ІІІ П - підсумок третього розділу пасиву балансу.
Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницюкороткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. За Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги.
Абсолютне чи відносне зростання оборотних коштів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, а й про сповільнення обороту коштів, що спричиняє збільшення їхньої маси.
Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:
- зростання виробничого потенціалу
Loading...

 
 

Цікаве