WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аналіз управління діяльності комерційних банків, та основні напрямки покращення (на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку м. Рахів Закарпатської - Реферат

Аналіз управління діяльності комерційних банків, та основні напрямки покращення (на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку м. Рахів Закарпатської - Реферат

а покупці купують товари чи послуги. Їхні конкретні величини зазнають коливань відповідно до пануючих тенденцій у попиті та пропозиції.
Кон'юктура може здійснюватись досить динамічно і характеризується різними станами.
Розрізняють три основних якісних стани ринкової кон'юктури: дефіцит товару, надлишок товару, ринкова рівновага.
Дефіцит товару характеризує певний стан кон'юктури ринку, коли платоспроможний попит перевищує пропозицію при фіксованому рівні ціни. Дефіцитна кон'юнктура ринку може бути короткочасною (випадковою), а може мати сталий характер. Короткочасний дефіцит на ринку може виникати у системі як переважно ринкового, так і поза ринкового регулювання економіки. Він відбиває тимчасові диспропорції у відтворені певного продукту і частіше пов'язаний із структурними зрушеннями в економіці, порушення циклічності виробництва, ціновими чинниками. Тривалого характеру дефіциту надає певна система господарювання. Так було в умовах адміністративно - командної економіки. Причини тут різні - відсутність конкуренції, монополізм державної власності тощо.
Другим станом кон'юнктура є надлишок товару на ринку. При цьому за певної цінипропозиція товару перевищує попит на нього.
Як і у випадку із дефіцитною кон'юнктурою, надлишок товару на ринку може бути тимчасовим або сталим. Сталий характер виявляється під час криз надвиробництва. При надлишку товарів посилюється конкуренція виробників.
Стан рівноваги між попитом і пропозицією задовольняє продавців і покупців. Ринкову рівновагу як бажаний стан кон'юнктури неможливо зафіксувати на тривалий строк. Справа в тому, що чинники, які впливають на попит і пропозицію, досить рухомі, вони весь час змінюються. Можна назвати сотні причин зміни їх.
Від стану кон'юнктури залежить споживча поведінка людини.
Споживча поведінка - це процес формування попиту споживачів на різноманітні товари і послуги, що визначає розвиток їх виробництва та споживання на ринку.
Саме це визначення дає підстави для висновку, що не споживання підпорядковане виробництву, а навпаки - виробництво ґрунтується на споживані.
Споживча поведінка людей обумовлена їхніми доходами. Людина керується при купівлі товарів і послуг розмірами доходів та уявленнями про ті блага, які задовольняють особисті потреби.
У теорії споживчої поведінки рівновагу у споживані вивчають за допомогою термінів і графіків бюджетного обмеження і кривих байдужості (мал.11).
(мал. 11.) Крива байдужості
Бюджетне обмеження, споживчий або особистий бюджет - це грошовий дохід споживача, в межах якого може бути визначений попит на матеріальні блага і послуги.
На мал. 11 показана альтернатива споживчого вибору між двома групами товарів - продуктами харчування та одягом. Лінія споживчого бюджету - це крива КМ. Криві байдужості позначені пунктирними лініями А, Б, В, Г. точка рівноваги в споживані - Е, де крива байдужості В торкається лінії бюджетного обмеження. Криві байдужості (їх ще називають кривими однакових можливостей) показують всі комбінації споживання продуктів харчування та одягу, які мають для споживача однакову сукупну корисність. Криві А і Б розташовані нижче кривої споживчого бюджету і свідчать про неповне споживання товарів цієї групи. Крива байдужості Г проходить за межами кривої бюджетного обмеження, тобто споживання на цьому рівні перевищує можливість доходу і особистого бюджету цього споживача.
Стан рівноваги бюджету і можливість споживання продуктів харчування та одягу досягаються у точці перетину кривої байдужості В з бюджетною кривою КМ. У точці Е можлива заміна одного товару на інший з урахуванням рівня цін на них.
Назва "крива байдужості" не означає, що споживач не хоче споживати товари, які знаходяться поза цією лінією (припустимо, через те, що вони не відповідають його особистим потребам і смакам). Споживач хотів би їх придбати, але він не може цього зробити через обмежений особистий дохід. Інакше кажучи, причиною байдужості є брак платоспроможного попиту.
Існує правило споживчої поведінки. Сутність його полягає в тому, щоб кожна остання одиниця грошових витрат на придбання товару приносила однакову граничну або додаткову корисність.
Значення цього правила споживчої поведінки полягає в його логічній аргументації, що спирається на здоровий глузд. Це правило дає можливість вирішити завдання - розподіл того чи іншого обмеженого ресурсу між альтернативними сферами його використання. Переміщення ресурсів із сфери з низькою граничною корисністю у сферу з високим значенням цього показника здійснюватиметься до того часу, доки не буде досягнута точка рівноваги, що відповідає максимальній граничній корисності.
5. Конкуренція.
5.1 Економічний закон конкуренції.
Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних із продажем цієї продукції, виконаних робіт, надання послуг одним і тим самим споживачам.
Основне завдання і головна функція конкуренції - завойовувати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.
Конкуренція має як негативні, так і позитивні риси.
Негативні риси конкуренції. Дрібні виробники витісняються капіталом, перші розорюються, інші збагачуються, посилюється соціальне, майнове розшарування населення, загострюється безробіття.
Позитивні риси конкуренції. Вона є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню науково - технічних досягнень, передовій організації праці. Конкуренція приносить користь суспільству: стимулює економію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, спонукає постійно поновлювати асортимент продукції, що випускається, пильно стежити за науково - технічним прогресом.
Конкуренція позбавлена суб'єктивних вад. Підсумки її оцінюють самі споживачі, віддаючи перевагу тим чи іншим товарам. Слід зазначити, що без конкуренції не може діяти закон вартості. Це причинно - наслідковий зв'язок у минулому не визнавався. А саме він визначає сутність закону вартості.
Ще не так давно вважали, що конкурентна боротьба веде до хаосу і анархії. Однак життя спростувало таке твердження. Американський економіст П. Самуельсон у книзі "Економікс" зазначає, що "конкурентна система - це складний механізм невимушеної координації, який діє через систему цін і ринків, механізм зв'язку, що служить для об'єднання знань і дій мільйонів різних індивідуумів. Без допомоги центральної служби розвідки ця система вирішує одну з найскладніших проблем, яку тільки можна уявити: проблему, що
Loading...

 
 

Цікаве