WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Проблеми управління зовнішнім боргом в Україні - Курсова робота

Проблеми управління зовнішнім боргом в Україні - Курсова робота

графіка платежів по сплаті та обслуговуванню зовнішнього боргу Національному банку України для орієнтира. У Національному банку України відкрито поточний рахунок коштів державного бюджету в іноземній валюті на ім'я Державного казначейства для виконання платежів із зовнішнього боргу. За рахунок коштів, що концентруються на Єдиному казначейському рахунку за дорученням Державного казначейства Національний банк України купує іноземну валюту, в якій необхідно здійснити платіж на користь нерезидента згідно з графіком платежів.
Для проведення платежу Державне казначейство з Єдиного казначейського рахунку перераховує кошти в національній валюті Національному банку України для закупівлі іноземної валюти, після цього валюта зараховується Національним банком України на поточний рахунок Державного казначейства в іноземній валюті. За валютним дорученням Державного казначейства Національний банк України здійснює платежі на користь іноземного кредитора і списує суму перерахувань з валютного рахунку Державного казначейства.
На ім'я Міністерства фінансів України в Національному банку України відкрито спеціальний поточний рахунок в іноземній валюті для обліку кредитів цільового спрямування.
ВИСНОВКИ
При управлінні зовнішнім боргом велике значення має розрахунок коефіцієнтів платоспроможності держави та її ліквідної позиції, які визначаються спеціальними рейтинговими агенціями. Міжнародна платоспроможність України характеризується кількома макроекономічними показниками, серед яких обсяг державного боргу, співвідношення між внутрішньою і зовнішньою його складовими, експортний потенціал економіки, стан платіжного балансу та забезпечення зовнішнього боргу валовими валютними резервами НБУ. Саме на підставі прогнозів економічного розвитку країни, стану її платіжного балансу, дефіциту бюджету та з урахуванням зазначених коефіцієнтів визначається стратегія управління зовнішнім державним боргом щодо залучення нових іноземних кредитів, виходячи з критичного його рівня.
Існують різні оцінки критичного рівня державного боргу щодо можливості країни його обслуговування. Світовий банк виходить з того, що критичним рівнем державного зовнішнього боргу є понад 50% від валового внутрішнього продукту. За вимогою Маастрихтської угоди державний борг не може перевищувати 60% ВВП країни. Рада національної безпеки Російської Федерації вважає максимально допустимим показник потреби держави в обслуговуванні й погашенні зовнішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25% (Бондарук Т.Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговуання//Фінанси України. -199. -№5). За оцінками спеціалістів, Україна має середній рівень зовнішнього боргу.
Стан зовнішнього боргу можна охарактеризувати за допомогою таких показників:
1. Співвідношення зовнішнього боргу до ВВП (критичний рівень: 80-100%). Для України цей показник складав на початку 1999 року близько 40%.
2. Для характеристики ліквідної позиції економіки країн вико-ристовують показник співвідношення планових платежів щодо обслу-говування боргу до валютних надходжень держави (експорту). Даний показник свідчить про платоспроможність країни на найближчу перспективу (сприятливим рівнем прийнято вважати значення показника до 20-25%). На початку 1999 p. цей показник в Україні дорівнював 15,6%.
3. Для оцінки довгострокової платоспроможності використовується співвідношення дисконтованої вартості боргу і експорту (критичний рівень 200-250%). В Україні цей показник не досягає 60%.
Зміцнення платоспроможності України лежить у площині прискорення соціально-економічного розвитку, ефективного використання власних матеріальних і фінансових ресурсів, поглиблення процесів ринкової трансформації економіки, а також її детінізації, поліпшення умов міжнародної торгівлі.
Розвиток співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами має базуватися на стратегічних пріоритетах економічного і соціального розвитку України. При цьому в основу взаємовідносин мають бути покладені такі засади:
- прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабілізації та інтегрування України і Європейський Союз;
- відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інституціями пріоритетам її економічного та соціального розвитку;
- спрямування цих ресурсів (запозичень) на забезпечення стабільного економічного зростання;
- здійснення структурних перетворень, формування розвинутоговнутрішнього ринку і припинення практики використання позик для фінансування поточних витрат;
- мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів, сприяння надходженню прямих іноземних інвестицій;
- дотримання економічно обґрунтованих та загальновизнаних меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;
- залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування на основі геостратегічної диверсифікації міжнародних фінансових відносин України.
Список використаної літератури.
1. Конституція України.: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - : Преса. Україна ., 1997.-80с.
2. Закон України "Про формування місцевих органів влади і самоврядування "( Відомості Верховної Ради України , 1994 р., №22 ,ст. 144, №26 ,ст217) .
3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві позики і збори" від 20.05.1999р. - №56-93.
4. Бозарова Т.В., Толстинов А.И., Ахмеджанов Т.Ю. и др. Роль финансов в социально-економическом розвитии страни. - М: Финанси и Статистика, - 1986. - 230 с.
5. Белгавен Прес Місцеве самоврядування у новій Європі; Регульська Й. Реформування місцевого самоврядування у Центральній та Східній Європі (Лондон і Нью-Йорк, 1993)/Фонд Україна - США. Програма Сприяння Парламентові України, 13с.
6. Бутко І.П., Пухтинський М.О., Руденко В.М, Нравченко В.І. Місцеве самоврядування в Україні Історія. Проблеми. Пропозиції / Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України. - К.:1999. - 160с.
7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. - К: Вища школа. 1997. - 383 с.
8. Васильева М.В. Местные бюджеты в современных условиях. - М.: Финанси и статистика, 1987. - 110 с.
9. Ролінова Т.Методологічні засади розмежування функцій державного управління і місцевого самоврядування // Економіка України. - 1996. - №4. - с.48-52.
10. Деркач М. Бюджетний дефіцит. // Економіка України.-1995.-№1.-с. 12-30.
11. Європейська Хартія про місцеве самоврядування. - Страсбург, Рада Європи, від вид і доп.- травень 1990.
12. Кириленко М., Татаренко В. Міське господарство і проблеми формування та використання бюджету. // Економіка України.-1996.-№8.-32-38с.
13. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. -К.: Знання., 1999.-487с.
14. Кравченко В.І. Місцеве самоврядування в історії України // Місцеве та регіональне самоврядування України.-1992. -Вип.1.-22-29с.
15. Кравченко В.І. Про компетенцію місцевих органів влади // Місцеве та регіональне самоврядування України. - 1994. Вип. 3(8).-66-69с.
16. Чумаченко Н.Г. Бюджетний дефицы /Ин-т эконом. Пром-ти.- Донецк,1994.-69с.
17. Юрій С.І., БескидЙ.М. "Бюджетна система" НІОС , Тернопіль,2000р.
Loading...

 
 

Цікаве