WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”) - Дипломна робота

Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”) - Дипломна робота

сполучається зі здійснюваними заходами внутрішньої фінансової стабілізації.
У двох останніх випадках санація здійснюється в процесі провадження справи про банкрутство підприємства за умови згоди зборів кредиторів з термінами виконання їх вимог і на переведення боргу.
Фінансове оздоровлення підприємства шляхом санації здійснюється за такими основними етапами:
1. визначення доцільності й можливості проведення санації;
2. обґрунтування концепції санації;
3. визначення напряму здійснення санації;
4. вибір форми санації;
5. розробка плану санації;
6. проведення процедури санації.
На первинному етапі санаційного управління на основі результатів діагностики банкрутства і контролінгу здійснення заходів щодо внутрішньої фінансової стабілізації підприємства приймається рішення про проведення санації.
Доцільність проведення санації зумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не досягло своєї мети і кризовий стан підприємства продовжує поглиблюватися.
Можливість здійснення санації визначається перспективами виходу з кризового фінансового стану й успішного розвитку підприємства при наданні йому істотної зовнішньої допомоги на сучасному етапі. Якщо за результатами об'єктивного оцінювання така перспектива існує, то санація, яку оцінює саме підприємство, має шанси на успіх.
Залежно від масштабів кризового стану підприємства, ідентифікованих у процесі діагностики банкрутства, і прийнятої концепції санації розрізняють два основних напрямки її здійснення.[ 23.с.115]:
1. санація, спрямована на рефінансування боргу підприємства. Така санація здійснюється зазвичай з метою допомоги підприємству у усуненні його неплатоспроможності, якщо його кризовий стан ідентифікований як тимчасовий і не має катастрофічного характеру.
2. санація, спрямована на реструктуризацію (реорганізацію) підпри-ємства.
Така санація здійснюється при більш важких масштабах кризового фінансового стану підприємства і вимагає здійснення ряду реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. Як правило, цей вид санації пов'язаний зі зміною статусу юридичної особи підприємства, на якому здійснюються санація.
Той механізм, за допомогою якого досягаються основні цілі санації, безпосередньо характеризує її форма. Форма санації має відповідати конкретному напряму, обраному підприємством з урахуванням особливостей його кризової ситуації. Форми санації можна структурувати так: форми санації, визначені законодавством; форми санації, спрямовані на рефінансування боргу підприємства; форми санації, спрямовані на реструктуризацію (реорганізацію) підприємства.
Форми санації, визначені законодавством [3.с.5] такі:
1. при санації, проведеній до порушення справи про банкрутство:
- реорганізаційні заходи (злиття, приєднання, поглинання, поділ, виділення, перетворення),
- організаційно - господарські заходи,
- управлінські заходи,
- інвестиційні заходи,
- технічні заходи,
- правові заходи;
2. при санації, проведеній під час провадження справи про банкрутство:
- реструктуризація,
- перепрофілювання виробництва,
- закриття нерентабельних виробництв,
- відстрочка платежів чи списання частини боргів, про що укладається мирова угода,
- ліквідація дебіторської заборгованості,
- продаж частини майна боржника,
- зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань ,
- виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань ,
- продаж майна боржника, як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств),
- звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога в цьому випадку виплачується за рахунок інвестора, а при його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника чи за рахунок кредиту, отриманого з цією метою,
- інші способи відновлення платоспроможності боржника.
Рішення про проведення санації може прийматися в таких основних випадках:
1. З ініціативи суб'єкта господарювання, що перебуває в кризі, якщо існує загроза неплатоспроможності й оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів до арбітражного суду із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства (досудова санація).
2. Після того, як боржник з власної ініціативи звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство стало фінансово неспроможним чи існує реальна загроза такої можливості). Одночасно з заявою боржник може подати до арбітражного суду план санації і (чи) проект мирової угоди. Зрозуміло, що рішення про санацію приймається лише в тому разі, якщо підприємство доведе кредиторам, що воно є санаційноспроможним.
3. Після закінчення місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Ради Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства, якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника чи подали акцептовані комітетом кредиторів і арбітражним судом пропозиції щодо санації неспроможного підприємства. У разі згоди кредиторів з умовами і механізмом задоволення їхніх претензій арбітражний суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та здійснення фінансової санації юридичної особи.
4. З ініціативи фінансово-кредитної установи.[2.с.3] Установа банку має право стосовно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс заходів щодо його санації, у тому числі: передати оперативне управління цим підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорганізувати боржника; змінити порядок платежів; направити на погашення кредиторської заборгованості виторг від реалізації продукції.[2.с.3]
5. З ініціативи заставоутримувача цілісного майнового комплексу підприємства. У разі невиконання зобов`язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставоутримувача має право здійснити передбачені угодою заходи щодо оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників у керівні органи підприємства, обмеження в праві розпоряджатися випущеною продукцією та іншим майном відповідного господарюючого суб`єкта. Якщо санаційні заходи не привели до відновлення платоспроможності підприємства, то заставоутримувач має право звернутися до арбітражного суду із заявою про вилучення майна, що знаходиться віпотеці.
6. З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо мова йде про державні підприємства.
7. З ініціативи Національного банку України, якщо мова йде про фінансове
Loading...

 
 

Цікаве