WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”) - Дипломна робота

Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”) - Дипломна робота

багато ендогенних факторів фінансової кризи. З метою систематизації їх можна згрупувати в перелічені блоки:
1. Низька якість менеджменту;
2. Дефіцити в організаційній структурі;
3. Низький рівень кваліфікації персоналу;
4. Недоліки у виробничій сфері;
5. Прорахунки в галузі постачання;
6. Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;
7. Прорахунки в інвестиційній політиці;
8. Брак інновацій та раціоналізаторства;
9. Дефіцити у фінансуванні;
10. Відсутність або незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформаційне забезпечення, контроль).
Загалом усі названі причини кризи досить тісно взаємопов'язані, становлять складний комплекс причинно - наслідкових зв'язків. Безперечно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виокремити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але по суті вони зводяться до вищевикладених.
Типові наслідки впливу причин і факторів на фінансово - господарський стан підприємства такі:
- втрата клієнтів і покупців готової продукції;
- зменшення кількості замовлень і контрактів із продажу продукції;
- неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей;
- підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;
- збільшення розміру неліквідних оборотних засобів і наявності наднормативних запасів;
- виникнення внутрішньовиробничих конфліктів і підвищення плинності кадрів;
- підвищення тиску на ціни;
- істотне зменшення обсягів реалізації і, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.
Розрізняють три види кризи:
1. Стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху);
2. Криза прибутковості (перманентні збитки вихолощують власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);
3. Криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).[21. с.23].
Основні фактори, які зумовлюють кожний із наведених видів кризи подані в таблиці 1.1.1.
Таблиця 1.1.1 - Фактори, що зумовлюють різні види кризи
Стратегічна криза Криза прибутковості Криза ліквідності
1 2 3
. 1. неправильний вибір виробничого майдан -чика (місця розташу-вання підприємства);
. 2.неефективна політика збуту та асортиментна політика;
3. недосконале плану -вання та прогнозу - вання;
4. помилкова політика диверсифікації;
5. неефективний апарат управління;
6. дефіцити в організа-ційній структурі;
7. відсутність виробни-чої програми;
8. зайві виробничі потужності;
9. відсутність або недієздатність системи контролінгу;
10. форс-мажорнi обставини.
. 1. несприятливе співвідношення цін та собiвартocтi;
2. невиправдане завищення цін;
3.ризиковані великі проекти;
4.зростання собівар - тості за стабільних цін;
5.зменшення обороту від реалізації продукції;
6. збитковість окремих структурних пiдроздiлiв;
7.придбання збиткових підприємств
8.значні запаси готової продукції на складі
9. високі витрати на персонал.
10. високі процентні ставки;
11.неефективна маркетингова політи-
ка;
12.форс-мажор 1.невраховані вимоги золотого правила фінансування (конгруентність строків);
2.незадовільна структура капіталу;
3.відсутність або незначний рівень страхових (резервних) фондів;
4. незадовільна робота з дебіторами;
5.надання незабезпечених товарних кредитів;
6. великий обсяг капіталовкладень із тривалим строком окупності;
7.великі обсяги низьколiквiдних оборотних активів;
8.зниження кредитоспроможності підприємства;
9. високий рівень
кредиторської заборгованості;
10.форс-мажорнi обставини.
Між розглянутими видами кризи існують тicнi причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричинює кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до втрати підприємством лiквiдностi. Зумовлене зовнішніми та внутрішніми факторами зменшення обсягів реалізації продукції призводить, з одного боку, до зниження прибутковості та до збитковості, а з іншого - до зниження рівня лiквiдностi та платоспроможності. Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової кризи є непомірна кредиторська заборгованість, неплатоспроможність та банкрутство підприємства.[16.с.30]
Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є iдентифiкацiя глибини фінансової кризи. Існують три фази кризи:
а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);
б) фаза, яка загрожує подальшому снуванню підприємства i потребує
негайного проведення фінансової санації;
в) кризовий стан, який не сумісний з подальшим снуванням підприємства i
призводить до йога ліквідації.
Характерною рисою ринкової економіки є те, що кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства: у певні моменти воно може не давати прибутку або зазнавати збитків. Але це короткострокові, епізодичні ситуації, що не змінюють сутності господарюючого суб'єкта як виробника прибутку. Вони можуть бути усунуті за допомогою оперативних заходів. Якщо ж підприємство неефективне в цілому, то економічна криза набуває затяжного характеру і може закінчитися процедурою його ліквідації, продажу майна для розрахунків із кредиторами, що називається банкрутством підприємства. Щоб цього не сталося, необхідно вчасно зрозуміти причини, внаслідок яких економіка підприємства опинилася в кризі, і розробити відповідні заходи для їх усунення.[14.с. 15]
1.2 Економічна сутність санації підприємств
Найдiєвiшим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація.
Термін "санація" походить від латинського "saпare" - оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобiлiзацiї грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів i наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.[21.с.80]
Наведене в словнику тлумачення цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів не є достатньо чіткими. Адже попередження банкрутства ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи. Наведений перелік заходів є неповним i не розкриває принципових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм санації.
Дехто з вітчизнянихавторів [ 6. с.152] із санацією ототожнюють лише заходи щодо фінансового оздоровлення підприємства, які
Loading...

 
 

Цікаве