WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Політика управління джерелами фінансування ВАТ „Північний ГЗК” - Дипломна робота

Політика управління джерелами фінансування ВАТ „Північний ГЗК” - Дипломна робота

суми використовуваних кредитів банків, у 2004р. підприємство взагалі не мало кредитів банків.
Важливими показником ефективності використання позикових коштів є також їх оборотність.
За даними таблиці: оборотність позикових коштів мала позитивні тенденції зростання. Зокрема, коефіцієнт оборотності товарного кредиту мав стійку тенденцію зростання протягом 2001 - 2004рр. і збільшився з 1,29 до 2,83 обороту на рік.
Коефіцієнт оборотності поточних зобов'язань також зріс протягом періоду з 0,81 до 2,21 обороту на рік.
Отже, ефективність використання позикових коштів ВАТ "ПівнГЗК" є високою і протягом 2001 - 2004рр. зазнала позитивних змін.
В цілому ж, варто зазначити, що в результаті проведеного у другому розділі роботи аналізу з'ясовано, що підприємство на протязі 2001 - 2004рр. мало позитивні зрушення у фінансово-господарській діяльності у вигляді зростання обсягів виробництва і реалізації продукції, фінансових результатів, поліпшення фінансового стану, стосовно джерел фінансування також відбулись позитивні зміни у їх структурі та в ефективності їх використання, але існують і певні проблеми, тобто значне зростання абсолютної суми кредиторської заборгованості, збільшення залежності підприємства від позикового капіталу тощо.
3 Оптимізація структури капіталу ВАТ "Північний ГЗК"
3.1 Шляхи вдосконалення політики формування структури джерел фінансування підприємства
Політика формування структури джерел фінансування являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу фінансових ресурсів підприємства, раціоналізації і оптимізації структури капіталу.
Основною метою формування джерел фінансування підприємства є задоволення потреб у фінансових ресурсах для придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання.
Основними принципами формування пасивів є:
- врахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;
- забезпечення відповідності обсягу капіталу, що залучається, та обсягу активів, які формуються на підприємстві;
- забезпечення оптимізації структури капіталу з позицій ефективності його функціонування;
- забезпечення мінімізації витрат на формування капіталу з різних джерел;
забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності підприємства.
Основними напрямками управління джерелами фінансування є :
- визначення пропорцій позикового і власного капіталу з метою збалансування рівнів ризику та прибутковості його використання на основі розрахунку показників фінансового ліверіджу;
- оптимізація структури капіталу на основі мінімізації його вартості;
- оптимізація структури капіталу по критерію максимізації рівня фінансової рентабельності.
Одним з головних завдань фінансового менеджменту є максимізація рівня рентабельності власного капіталу при певному визначеному рівні фінансового ризику , яке реалізується різними методами найпоширенішим з основних механізмів реалізації цього завдання є фінансовий леверідж.
Фінансовий леверідж характеризує використання підприємством позикових коштів, яке впливає на зміну коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Тобто фінансовий леверідж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових коштів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, який дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.
Показник, що відображує рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал за різної частки використання позикових коштів, називається ефектом фінансового ліверіджу., який розраховується за формулою:
ЕФЛ = (1 - Спп)*(ВРа - Вк)*ПК/СК, (3.1)
Де Спп - ставка податку на прибуток, у десятинній дробі;
ВРа - валова рентабельність активів , %;
Вк - середній відсоток за кредит, що сплачується підприємством за використання позикового капіталу, %;
ПК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;
СК - середня сума власного капіталу підприємства.
В наведеній формулі розрахунку ефекту фінансового леверіджу, можна виділити три основні складові:
1) податковий коректор фінансового леверіджу (1 - Спп), який показує ступінь прояву ефекту фінансового леверіджу у зв'язку з рівнем оподаткування прибутку;
2) диференціал фінансового леверіджу (ВРа - Вк), який характеризує різницю між валовою рентабельністю активів і середнім розміром відсотка за кредит;
3) коефіцієнт фінансового леверіджу (ПК/СК), який характеризує суму позикового капіталу, що використовується підприємством, в розрахунку на одиницю капіталу.
Розрахунок ефекту фінансового леверіджу за реальними даними фінансової звітності ВАТ"Північнийий ГЗК" 2004 року:
ставка податку на прибуток - 0,25;
валова рентабельність активів ((Ф.2 ряд. 050 / Ф.1 280)*100), (3.2)
ВРа = 40%
середня ставка банківського відсотка - 22%,
коефіцієнт фінансового леверіджу
((Ф.1 ряд 480 + 620)/ Ф.1 ряд.380) (3.3)
ПК/СК = 1,13
ЕФЛ = (1 - 0,25)*(0,40 - 0,22)*1,13 = 0,15 = 15 %,
Отже, ефект фінансового леверіджу є позитивним і рівень його достатньо високий за умов господарювання 2004р. Для оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності необхідно провести її розрахунок за різних рівнів фінансового леверіджу, результати якого представлені в таблиці 3.1.
Отже, з таблиці видно, що зростання коефіцієнта фінансового леверіджу, тобто суми і частки позикового капіталу, призводить до збільшення фінансової рентабельності (рентабельності власного капіталу), оскільки дуже високий рівень валової рентабельності активів підприємства. Але це не означає реальних можливостей такого збільшення позикового капіталу, тому що його може призвести до високого ступеня залежності підприємства від кредиторів та ризику неплатоспроможності. Причому слід зауважити, що дана модель розрахунків не враховує в достатній мірі реальних умов формування чистого прибутку, впливу, зазвичай негативного, інших видів діяльності, окрім основної, які дещо зменшують суму чистого прибутку, про що свідчить аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, проведений у підрозділі 2.1.
Як показав аналіз фінансової стійкості (підрозділ 2.2) залежність підприємства від позикового капіталу є достатньо високою, і показники фінансової стійкості, що відображують структуру капіталу (джерел фінансування): коефіцієнти автономії, фінансової залежності і фінансового ризику не відповідають нормативним значенням (таблиці 2.7; 2.10), тому нарощення позикового капіталу за критеріями ринкової та фінансової стійкості не може бути доцільним.
Отже, враховуючі, що підприємство знаходиться в стадії розвитку діяльності і повинно будувати стратегію зростання, необхідно
Loading...

 
 

Цікаве