WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Cуть і структура грошового ринку. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути. Зміст дискреційної фіскальної бюджетної політики - Контрольна робота

Cуть і структура грошового ринку. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути. Зміст дискреційної фіскальної бюджетної політики - Контрольна робота

зв'язку з переходом до моделі динамічно зростаючої економіки, зростанням доходів і заощаджень різних верств населення, оптимізацією структури виробничих витрат підприємств усіх форм власності (на основі новітніх технологій і техніки), прискоренням і полегшенням руху капіталів та забезпеченням довгострокового інвестування коштів. Провідними спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами в сучасних кредитних системах стали страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, позичково-ощадні асоціації, будівельні товариства (Великобританія), доброчинні фонди та ін.)
Загалом, спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові заклади потрібно розглядати як третю складову частину досконалої кредитно-фінансової системи країни, яка нині набуває значного впливу на економіку і споживання. Зростання масштабів її кредитно-фінансової діяльності та асортименту послуг означає не лише суттєве обмеження операцій банків щодо мобілізацій ресурсів, а головне - усуває монопольне становище комерційних банків на ринку позичкових капіталів.
Внаслідок взаємодії та конкуренції за певні сектори ринку позичкових капіталів в країнах з розвиненою економікою діє закономірність: чим вищим є рівень розвитку грошово-кредитної системи, тим масштабніших розмірів на ринку фінансових послуг набуває діяльність страхування, довірчого управління, застави, інших видів акумулювання тимчасово вільних коштів для їх прибуткового вкладання як кредитних ресурсів спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.
3. ЗМІСТ ДИСКРЕЦІЙНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ
Основними засобами фіскальної політики е 1) зміна npограм суспільних робіт та інших програм, пов'язаних з витратами, зміна програм затрат "трансфертного" (перерозподільчого типу і 3) циклічні зміни рівня податків.
Суспільні роботи. Коли уряди вперше почали виявляти aктивність щодо депресії, вони, як правило, починали з проектів громадських інвестицій, спрямованих на подолання безробіття. Часто ці проекти складалися поспішно і, оскільки мали на меті насамперед дати роботу людям, були досить неефективними. Наприклад, щоб збільшити обсяг робіт, на будівництво доріг використовували мінімальну кількість механізмів; під час депресії, 30-х років спеціальні урядові органи платили робітникам за згрібання листя у парках. Крайньою межею виразу подібного підходу була би міфічна програма: рити ями і потім їх закопувати. _
Тепер, коли очікується малотривалий спад, економісті схильні покладатися значно більше на тимчасове зниження по датків, ніж на розширенні суспільних робіт.
Люди розуміють тепер, що потрібен тривалий час для oрганізації поштового відділення, або для початку будівництва дороги, або ліквідації нетрів міста. Потрібно розробити проекти; розмножити креслення; придбати землю шляхом купівлі або через рішення суду; знести на ній забудови і лише після цього будувати нові споруди і дороги. На це все може піти п'ять і більше років, і половина цього часу може пройти перш ніж буде витрачено більш або менш значну суму на матеріали і робочу силу. Припустимо, Ідо спад триватиме максимум один рік, слідом за яким підуть два роки стійкого піднесення. Саме тоді, на третій рік, коли економіка пройшла уже весь шлях від дуже низької до дуже високого попиту, раптом на ринку з'являється уряд зі своїми затратами, спрямованими на боротьбу зі спадом. У результаті фактора масу фіскальна політика буде посилювати, а не послаблювати нестабільність.
Наведені зауваження не слід тлумачити як аргументи як аргументи проти суспільних робіт. Ліквідація нетрі:; міст, будівництво доріг і суспільне будівництво можуть розглядатися американським народом як приклад найтерміновішого використання його соціальних ресурсів. Якби це було так, подібні програми слід було всебічно розвивати; однак їх не слід вважати програмами досягнення швидкої стабілізації. Вгни повинні здійснюватися заради них самих і протягом трипалого часу, який необхідний. для того, щоб вони принесли відповідний ефект.
Звичайно, може трапитися так. коли економіка переживає період спаду і коли виявляється можливим наблизити термія здійснення довгострокових програм суспільних робіт, на які уже є згода народу. Розумно розроблені проекти бажаних суспільних робіт можуть значно допомогти фіскальній політиці, навіть якщо вимагатимуть деяких витрат, щоб прискорити їх проведення і доопрацювати їх до вимог поточного моменту. Герберт Гувер пропагував це протягом тривалого часу, а з 1931 р. у нас є відповідні закони, спрямовані на досягнення цієї мети.
Затрати на соціальні потреби. Ми вже бачили, що такі програми, як допомога для безробітних і пенсії для старих, діють як автоматичні стабілізатори, автоматично підвищуючись, коли скорочуються доходи і зростають злидні.
Крім тих "вмонтованих стабілізаторів", уряд може здійснювати на свій розсуд різні програми прямої матеріальної допомоги, які є додатковими засобами стабілізації. Так, уряд може утриматися від виплати додаткових пенсій ветеранам у ."період Інфляції і збільшити асигнування на ці потреби у період .депресії. Бажаючи скоротити виплати фермерам, конгрес здатний здійснити цей захід так, щоб він збігся з періодом буму. Ще важливіше те, що за умов тривалого безробіття федеральний уряд може послабити спад, допомагаючи штатам продовжити період, протягом якого безробітні отримують допомогу. Саме у період тривалого безробіття найяскравіше виявляється недосконалість нашої системи, і саме у цей час шкода буде зведена до мінімуму.
Основним недоліком програм матеріальної допомоги для короткочасних цілей стабілізації є той факт політичного порядку, що такі надзвичайні програми нелегко скоротити, коли становище знов поліпшується.
Зміна ставок податків. Якщо є досить підстав вважати, що спад буде коротким, добрим засобом утримування чистих доходів від скорочення і відвернення перетворення спаду на лавиноподібну кризу може бути тимчасове зниження ставок прибуткового податку. При нашій системі оподаткування підприємці можуть почати вилучати менше зі заробітної плати відразу, як конгрес і виконавча влада вирішать, їло економіка потребує стимулювання через зниження податків. Зміна податків може також бути використана з метою впливу на ситуацію, яка характеризується наявністю інфляційного розриву.
Крім очевидних політичних труднощів, пов'язаних з. тривалими дебатами у конгресі з приводу прийняття закону про зміни ставок податків, цей засіб стабілізації має ще один недолік. Заперечення проти тимчасового зниження податків для боротьби зі спадом випливає з того політичного факту, що у демократичному суспільстві може бути складно знов підняти податки після подолання спаду. Часто легше мобілізувати політичні настрої на боротьбу ібезробіттям, ніж на боротьбу з інфляційним розривом і надповною зайнятістю.

 
 

Цікаве

Загрузка...