WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Еволюція і основні тенденції розвитку фондових ринків - Контрольна робота

Еволюція і основні тенденції розвитку фондових ринків - Контрольна робота

80% всього обороту цінних паперів), інші біржі (у Нагої, Кіото, Хіросімі, Фукуоке та ін.) мають місцеве значення. Біржовий фондовий ринок Японії поділяється на такі сектори:
" ринок, де котируються акції найбільш відомих АТ (великих корпорацій);
" ринок для менш відомих корпорацій;
" ринок цінних паперів, що не допущені до котирування;
" ринок іноземних цінних паперів, які обертаються окремо від японських.
Особливістю фондового ринку Японії є переважна більшість акціонерів-корпорацій порівняно з кількістю акціонерів-фізичних осіб і перехресне володіння акціями великих корпорацій.
Англії, як і Японії, притаманна моноцентрична модель біржової системи. Провідною фондовою біржею Англії є Лондонська біржа (крім неї, в країні функціонує ще 22 фондові біржі).
В обороті англійської фондової біржі знаходиться більше 7 тис. видів акцій та облігацій, але 95% від загального обігу складають угоди з облігаціями. Основним видом біржових угод є строкові угоди спекулятивного характеру. Особливістю Лондонської біржі є перевага торгівлі іноземними цінними паперами, на які припадає більше 50% від загального обсягу торгівлі. Тобто Лондон виконує функції одного із світових фінансових ринків.
На відміну від Японії та Англії, Німеччині властива поліцентрична біржова система, коли крім головної фондової біржі функціонує ще декілька великих бірж. У Німеччині діє вісім фондових бірж, найбільшою з яких вважається Франкфуртська. Фондові біржі виступають у формі державних установ, членами яких можуть бути як юридичні особи (головним чином, банки), так і фізичні, до яких належать так звані офіційні (курсові) і вільні маклери. Брокерські фірми в Німеччині не є членами бірж.
Характерною рисою фондового ринку США є диференційоване коло членів біржі порівняно з іншими країнами. Особливістю біржового ринку США є наявність жорстких правил лістингу цінних паперів при допуску їх до котирування на біржі.
АТ повинні виконувати такі вимоги:
" ринкова вартість акцій, що обертаються на ринку, повинна бути не менше, ніж 18 млн. дол.;
" число акцій, розміщених на ринку, повинно складати не менше 1,1 млн. штук;
" прибуток до сплати податку має становити не менше 2,5 млн. дол. в останній фінансовий рік та не менше 2 млн. дол. у два попередні роки і т. ін.
При допуску до котирування на біржі приймається до уваги також роль компанії в національній економіці, становище на ринку, перспектива прибутковості.
У Росії в ролі професійних учасників фондового ринку виступають комерційні банки, що мають усі права на операції з цінними паперами, 60 фондових бірж (відповідно до чинного законодавства фондові біржі створюю і ься як закриті акціонерні товариства і повинні мати не менше трьох членів. Членами біржі можуть бути тільки її акціонери); 660 інституціональних фондів; більше 550 недержавних пенсійних фондів; більше 3000 страхових компаній; саморегулюючі організації; Союз фондових бірж.
Висновки
Проаналізувавши фондові ринки різних зарубіжних країн, виділимо їх основні риси:
1. Для всіх країн притаманна єдина структура інституціональних учасників РЦП: комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди, довірчі товариства і т. д., але з певними відмінностями. Так, наприклад, в Японії всі банки працюють на ринку цінних паперів і вони є головними інвесторами промисловості, в той час, як у США на фондовому ринку працюють тільки інвестиційні банки, а комерційним банкам заборонено займатися операціями з цінними паперами.
2. Для всіх країн притаманний широкий розвиток фондових бірж і жорсткі правила лістингу при допуску акцій компаній до котирування на біржовому ринку.
3. Усім країнам властиве широке використання похідних цінних паперів: ф'ючерсів, опціонів тощо. Панівною формою торгівлі стають ф'ючерсні біржі.
4. В усьому світі запроваджена і продовжує розвиватись комп'ютеризація біржової та позабіржової діяльності. Відбувається процес інтеграції фондових ринків в єдиний електроно комп'ютерний ринок.
Основні риси фондового ринку України. Торгівля цінними паперами в Україні, як і в інших країнах світу, здійснюється на біржовому (Донецька фондова біржа, Київська міжнародна фондова біржа, Українська міжбанківська валютна біржа, Кримська фондова біржа, Українська фондова біржа) та позабіржовому (ПФТС, "телефонний ринок", міжбанківські операції з цінними паперами) фондових ринках, де відповідно до чинного законодавства обертаються пайові, боргові та похідні цінні папери.
Торгівля цінними паперами (зокрема акціями) незначних обсягів здійснюється на фондових біржах Це пояснюється пропозиціями на фондових торгах акцій неліквідних підприємств, незадовільним станом самих цінних паперів, що виставляються на продаж, небажанням чи неспроможністю багатьох українських компаній дотримуватись правил відкритого звітування, необхідного для робо їй па біржі тощо.
Широкого розвитку набув ринок державних боргових зобов'язань, що скорочує інвестиції у національне виробництво, і, відповідно, стримує розвиток вторинного ринку корпоративних цінних паперів. Вторинний ринок не функціонує через відсутність законодавчої бази щодо його розвитку.
У законодавчому порядку на українському фондовому ринку необхідно визначитись з моделлю корпоративної власності: англо-американська або континентальна західноєвропейська. На сьогоднішній день в Україні функціонує західноєвропейська модель, при якій перехід компаній із рук в руки здійснюється за бажанням власників, а біржовий оборот не-великий. Але ця модель склалася стихійно, і бажано було б закріпити її (або скасувати) в певних нормативних актах:
" дати опис та узаконити види угод із цінними паперами;
" визначити види спекулятивних угод, які ґрунтуються на кон'юнктурному коливанні цін, різниці цін на різних ринках, попиті та пропозиціях, сезонному коливанні цін, коливанні цін на сировину, на інфляції та ін.;
" правила укладання угод і розрахунків за ними;
" відповідальність сторін в угоді;
" роль посередників і торговців цінними паперами у проведенні угод;
" вирішити питання оподаткування операцій із ф'ючерсними контрактами та іншими похідними фінансовими інструментами;
" вдосконалити інформаційну підтримку ринку;
" запровадити видання біржами бюлетені про свою діяльність;
" увести довгострокове перспективне планування розвитку ринку цінних паперів на мікро- і макрорівнях;
" зацікавити населення брати участь у діяльності фондового ринку на правах дрібного інвестора.
Список використаної літератури
1. Державне управління: теорія і практика / За ред. проф. В.Б. Авер'янова. К., 1998.
2. Кузнєцова Н. С., Назарчук І. Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К: Юрінком Інтер, 1998.
3. Михасюк І.Р., Мельник А.Ф., Крупка А. Державне регулювання економіки. Львів, 1999.
4. Михасюк І.Р., Залога С.М., Сажинець С.И. Основи та важелі державного регулювання економіки. Львів, 1998.
5. Мельник В. А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. - К.: А. Л. Д. ВІРАР, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве