WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Еволюція і основні тенденції розвитку фондових ринків - Контрольна робота

Еволюція і основні тенденції розвитку фондових ринків - Контрольна робота

Положення про інвестиційні фонди та компанії).
Ринок державних цінних паперів - важливий компонент фінансових ринків світу. У фінансовому світі цінні папери держави використовуються як еталон вільного від ризику доходу, як вічна альтернатива іншим вкладам капіталу. Формування ринку державних цінних паперів відбувається після виникнення ринку цінних паперів корпорацій. Це особливо важливо для країн з перехідною економікою, уряди яких звикли вилучати значну частку доходів юридичних осіб і користуватися прямими кредитами центрального банку /для покриття видатків бюджету. Світова практика свідчить, що всі розвинені країни використовують випуск державних цінних паперів як неемісійне джерело для фінансування дефіциту бюджету.
Для кожної країни характерна своя специфіка в емісії та розповсюдженні державних цінних паперів, зумовлена особливостями історичного та економічного розвитку країни та ринку позичкових капіталів, повноваженнями різних рівнів державного управління.
У колишньому СРСР до кінця 80-х років в обігу знаходилися переважно облігації державних позик. Обіг акцій обмежується головним чином, 20-ми роками. Перші радянські державні позики були випущені у натуральній формі (у 1992 р. хлібна, а у 1923 р. - хлібна, цукрова). Облігації цих позик продавалися за гроші, проте їх власникам надавалося право одержати під час оплати вартість облігацій натурою (зерном, цукром). Облігації грошових позик радянська держава почала випускати з 1922 року.
Облігації державних позик розміщувались як серед населення, так і серед державних і кооперативних підприємств. З 1962року було припинено розміщення облігацій серед державних підприємств, а з 1946 року - серед колгоспів. З 1927 року Радянська держава почала регулярне розміщення облігацій із розстрочкою сплати. Випуск таких облігацій було припинено лише у 1958 році, а за 1974 - 1990 рр. держава ці облігації викупила. З 1938 року в СРСР випускалися в обіг також облігації державних 3%-них внутрішніх виграшних позик, що вільно продавалися населенню за готівку та купувалися в установах Ощадного банку (раніше -в ощадних касах). У практиці розміщення облігацій державних позик у СРСР застосовувалися різні їх види: процентні, процентно-виграшні, безпрограшні та виграшні.
Проблеми, пов'язані з виконанням зобов'язань за облігаціями колишнього СРСР щодо своїх громадян, які є їх власниками, повинна вирішувати Україна. Указом Президента України від 15 червня 1994 року № 306/94 "Про першочергові заходи щодо компенсації громадянам України втрат від знецінення цінних паперів і грошових заощаджень" передбачається викупити у населення облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року. Викуп інших цінних паперів колишнього СРСР має проводитись поступово у міру вишукування відповідних коштів.
Емісійними цінними паперами визнаються цінні папери, що засвідчують однаковий обсяг прав їх власників у межах одного випуску цінних паперів по відношенню до особи, яка бере на себе вказані зобов'язання (емітента).
Цінні папери, не віднесені цим Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому законодавством порядку та відповідно до умов, визначених цим Законом, якщо це не буде суперечити правовій природі зобов'язань за цими цінними паперами (групи платіжних та товаророзпорядчих цінних паперів), і спеціальним законам про ці групи та(або) види цінних паперів.
Випуск цінних паперів - сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, що забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і мають однакові умови розміщення на фондовому ринку відповідно законодавства України.
Емісія - установлена законодавством України сукупність та послідовність дій емітента щодо розміщення емісійних цінних паперів.
Розміщення цінних паперів - відчуження емісійних цінних паперів емітентом шляхом укладення цивільно-правових договорів із першими власниками.
Обіг цінних паперів - вчинення правочинів, у тому числі укладення та виконання цивільно-правових договорів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
За видом емітента емісійні цінні папери поділяються на:
1) державні цінні папери - цінні папери, розміщені державою в особі уповноваженого законодавством органу державної виконавчої влади;
2) цінні папери адміністративно-територіальних одиниць - цінні папери, розміщені від імені Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування;
3) корпоративні цінні папери - цінні папери, розміщені юридичними особами незалежно від форми власності та організаційно-правової форми за винятком держави, Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
4. Еволюція фондових бірж на ринку цінних паперів
Фондові біржі є у багатьох країнах світу. Найбільші з них за розмірами обігу цінних паперів і за кількістю членів - Нью-Йоркська і Токійська. Найстаріша фондова біржа в Амстердамі, що функціонує і нині, була організована у 1608 році. У Росії торгівля цінними паперами провадилася на товарних біржах, і тільки на найстарішій (1703 р.) Петербурзькій біржі у 1900 році був створений спеціальний фондовий відділ для торгівлі цінними паперами, відділений юридично від товарної торгівлі. Історично російська фондова торгівля була пов'язана передусім з державни-ми цінними паперами. На Петербурзькій біржі торгівля ними розпочалася після випуску перших внутрішніх державних позик 1809 р. і 1811 р., а торгівля акціями та облігаціями акціонерних товариств - у 30-х роках XIX ст.
Особливо швидко біржовий фондовий обіг почав зростати у другій половині XIX ст. зв'язку із значним поширенням державного кредиту і розвитком акціонерного підприємництва. У 1913 році державні цінні папери разом з акціями російських залізниць становили 4/5 загального обсягу цінних паперів фондового відділу Петербурзької біржі.
Під час першої світової війни біржі в країні були закриті. Після Лютневої революції 1917 року Московську біржу було відкрито, але її діяльність тривала всього кілька місяців. У Радянській республіці відкриття біржі відбулося у 1921 році. А через два роки при Московській товарній біржі організовано перший у республіці фондовий відділ.
У наступні роки право на заснування фондових відділів було надано ще дев'яти найбільшим товарним біржам. На початку 1926 року загальний обіг фондових відділів при товарних біржах операцій із цінними паперами досяг 200 млн. крб. Проіснували радянські біржі недовго. На початку 30-х років в умовах переходу докомандно-адміністративної економіки та ліквідації фінансового ринку в країні біржову діяльність було припинено. У кожній країні існує своя національна, історично сформована система бірж. Розглянемо фондові ринки окремих розвинених країн.
Для фондового ринку Японії притаманна моноцентрична модель біржової системи, коли домінуюче положення займає одна біржа, розташована у фінансовому центрі країни (в даному випадку Токійська, на долю якої припадає
Loading...

 
 

Цікаве