WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Державне регулювання біржової діяльності - Реферат

Державне регулювання біржової діяльності - Реферат

гарантій (створення розрахункових палат, страхування учасників угод і ін.).
Недолік закону полягає й у тому, що він не містить переліку видів угод, які можуть укладатися на товарних біржах. Такий перелік повинен включати не тільки угоди з реальним товаром, які мають місце сьогодні, але і ф'ючерсні, і опційні угоди. Необхідно дати чітке визначення цим поняттям.
Закон "про товарну біржу" - практично єдиний правовий акт, що регламентував діяльність товарних бірж в україні до середини 90-х років. Починаючи з цього періоду було прийнято ряд нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток біржового ринку в країні і на ліквідацію прогалин у його правовому регулюванні. Ці документи сприяли активізації біржової діяльності. Однак, на жаль, ця активізація була нетривалою або сприяла ще більшому посиленню позицій небіржового товару на українських товарних біржах. Очевидно, що появу цілого ряду нормативно-правових актів варто розглядати не як юридичне оформлення наслідку розвитку економічних умов для діяльності товарних бірж, а як форму адміністративного впливу, за допомогою якого була почата спроба штучного створення цих самих економічних умов. Спроба ця, як показала наступна практика діяльності товарних бірж в україні, виявилася невдалою, оскільки в умовах формування ринкової економіки адміністративні заходи діють або нетривалий час, або їхній вплив виявляється дуже незначним.
Найбільш тісно з адміністративними заходами пов'язане створення аграрного біржового ринку, спад і піднесення біржової активності на ньому внаслідок не завжди послідовних і не до кінця продуманих дій держави щодо розвитку й удосконалювання біржової торгівлі.
Прийняті в середині 90-х років минулого сторіччя нормативно-правові акти торкнулися насамперед біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Серед цих нормативно-правових актів варто назвати указ президента україни "про заходи щодо реформування аграрних відносин" від 18.01.95 р., що передбачав створення системи аграрних бірж, постанову кму № 425 від 11.04.1996 р. "про державну комісію з питань організації біржового сільськогосподарського ринку". З прийняттям цих і деяких інших нормативно-правових актів посилився державний контроль за біржовим ринком і біржовою торгівлею в агропромисловому секторі.
Особливу роль в активізації діяльності аграрних бірж у 1995-1996 роках відіграла постанова кму № 41 від 10.01.96 р. "про квотування на зернові й олійні культури", відповідно до якої біржі одержали пільги по оформленню і реєстрації експортних контрактів. З цією постановою пов'язаний найбільш активний період у діяльності аграрних бірж. Однак нормативно-правові акти не тільки активізували діяльність аграрних бірж. Вони ж привели і до значного зниження ділової активності на товарних біржах.
На діяльності паливних бірж в Україні чітко видно негативні наслідки адміністративних заходів держави, за допомогою яких була почата спроба підвищення технічного рівня виробництва на підприємствах вугільної промисловості. Так, з кінця 1995 року відбулося різке збільшення обсягів угод на вугільному ринку. Така ситуація склалася в зв'язку з прийняттям закону україни "про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах", відповідно до якого іноземним замовникам дозволено закуповувати давальницьку сировину на митній території україни в суб'єктів підприємницької діяльності. Вугільний концентрат, реалізований на паливних біржах, став об'єктом таких угод. З моменту одержання іноземними фірмами можливості укладати контракти безпосередньо з виробниками вугільної продукції ділова активність на паливних біржах пішла на спад.
Сьогодні на паливно-енергетичному ринку склалася ситуація, коли розвитку його біржового сегмента "перешкоджає створення оптового ринку енергетичного вугілля з єдиним покупцем ДАК "вугілля України", тобто в країні діє державний енергоринок. У той же час практично в усіх країнах функціонують електричні біржі.
Тривалий час неврегульованим залишався ринок нерухомості, об'єктом купівлі-продажу на якому починаючи з 1994 р. Були приватизовані квартири громадян. У 1999 році на товарних біржах на основі наказу голови дпа україни почалася реалізація рухомого майна в рахунок погашення податкової заборгованості. Цим наказом визначено умови, яким повинні відповідати товарні біржі, що виявили бажання вибрати новий напрямок своєї діяльності.
Починалися і спроби організації торгівлі на українських товарних біржах заставним майном, порядок проведення торгів по реалізації якого визначено положенням "про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) по реалізації закладеного майна", затвердженим постановою кму № 1448 від 22.12. 1997 р.
Однак не всі біржі мають на це право, а тільки ті, які відповідають вимогам, зазначеним у положенні "про умови і порядок проведення конкурсів по визначенню бірж із продажу активів, які знаходяться в податковій заставі" (затверджене наказом № 120 дна україни 24.03. 2005 р.).
Отже, недосконалість правової основи діяльності товарних бірж в україні є очевидною. Це, на нашу думку, є вирішальним фактором, який визначає особливості біржового ринку в країні. Головні з них такі:
- велика кількість бірж, більша частина з яких веде низькоактивну діяльність;
- торгівля ведеться як біржовим, так і небіржовим товаром;
- обмежене коло торговців, серед яких майже немає виробників;
- незначна частка біржових угод в загальному обсязі оптового товарообороту.
Усунення цих проблем шляхом законодавчого врегулювання, встановлення державного контролю за створенням і діяльністю бірж сприятиме подоланню тих недоліків, які гальмують розвиток біржової торгівлі в україні.
Серед них:
- відсутність строкових ринків, які дають можливість прогнозувати ціни, укладати довгострокові контракти, забезпечувати безперебійне постачання продукції;
- нерозвиненість операцій хеджування на біржових ринках, що обмежує можливості виробників по страхуванню цінових ризиків;
- слабко розвинута біржова інфраструктура (складські приміщення, транспортні організації);
- обмежене коло біржових послуг (в основному це тільки організація торгів і оформлення (реєстрація) контрактів;
- відсутність безперервного моніторингу окремих біржових ринків;
- низький рівень виконання біржових угод.
3. Особливості регулювання біржової діяльності
зі сторони держави
Розвиток біржової діяльності має два історичних напрямки:
* регулювання з боку держави (державне регулювання);
* регулювання з боку бірж й інших учасників ринку (використання принципу саморегулювання біржового ринку).
Зарубіжний досвід свідчить, що державнийконтроль біржової діяльності базується на дотриманні таких принципів:
* суспільної корисності;
* гласності й відкритості біржових торгів;
* довіри;
* саморегулювання;
* гарантії прав учасників біржової торгівлі.
Досвід країн ринкової економіки свідчить про досить тісну взаємодію держави і ринкової системи взагалі та в регулюванні біржової діяльності зокрема. У процесі такої взаємодії на державу покладені обов'язки забезпечення ринку і біржової торгівлі

 
 

Цікаве

Загрузка...