WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу - Дипломна робота

Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу - Дипломна робота

загальне економічне зростання до кінця 2005 року складало 5,0 % і не перевищить (за оптимістичним прогнозом) 5,4 % .
Рис. 2.1 .Динаміка номінального та реального ВВП за 2003-2005 роки
Загальне уповільнення розвитку економіки у 2005 році визначало темпи економічногозростання у 2006 році. Враховуючи подальшу соціальну спрямованість бюджетної політики, пов'язану з підвищенням соціальних виплат із бюджету, можна припустити, що темпи зростання реального ВВП у 2006 році були нижчими, ніж 107,0 %, які прогнозувалися Урядом.
Інші соціально-економічні показники, такі як зниження експорту, уповільнення притоку іноземних інвестицій в Україну, зростання інфляції (порівняно з 2004 роком), які спостерігалися у 2005 році, також можуть вплинути на зменшення темпу росту реального ВВП, порівняно з тим, що прогнозувалися Урядом. Частка перерозподілу доходів через зведений бюджет України у 2006 році прогнозувався на рівні 29,2 %, тоді як у 2005 році 30,2 %. (див. рис. 2.2.).
Рис.2.2. Динаміка номінального ВВП та співвідношення доходів до ВВП (частки, що перерозподіляється через зведений бюджет України) за 2002-2006 роки
Важливим фактором впливу на наповненість дохідної частини державного бюджету є як внутрішній так і зовнішній державний борг (рис.2.3.). Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування зумовлюють необхідність розв'язання проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів удосконалення механізму його управління. Як переконує досвід багатьох країн, чим обтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній і внутрішній борг, тим активніше входить його обслуговування у взаємодію з функціонуванням економіки та її фінансової системи. Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні.
Рис. 2.3. Зовнішній і внутрішній державний борг України
Слідуючим фінансовим індикатором який впливає на формування дохідної частини державного бюджету є рівень зовнішньої фінансової допомоги від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій. Згідно з пояснювальною запискою до Державного бюджету України на 2007 рік зовнішні запозичення надходитимуть від:
" траншу Позики на політику розвитку Світового банку - 500 млн. доларів США;
" випуску ОЗДП - 500 млн. доларів США;
" Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Японського банку міжнародного співробітництва - 391,8 млн. доларів США.
В Україні поспішна лібералізації зовнішньої торгівлі з початку реформ, яка супроводжувалась поступовим скороченням системи тарифних обмежень і квот, стимулювала швидке зростання обсягів експорту з низькою часткою кінцевої продукції за умов, коли для багатьох підприємств збільшення експортних постачань було єдиним засобом виживання. Разом з тим зниження рівня протекціоністських заходів та неконтрольоване зростання зовнішніх позик внаслідок зниження валютного курсу призводили до більш високих темпів зростання імпорту в порівнянні з експортом, в результаті чого сформувалась тривала тенденція від'ємної динаміки чистого експорту, що спричиняло посилення залежності економіки України від іноземних кредитів (рис.2.4.).
Рис. 2.4. Міжнародні валютні резерви (млрд.дол.США).
Відбулось накопичення критичного державного зовнішнього боргу та збільшення боргового навантаження на виробництво, коли обсяги земних кредитів, отриманих Україною на забезпечення структурних змін, витрачались, як правило, не за призначенням, а в основному на поточні бюджетні потреби. Це призводило до нарощування зовнішньої заборгованості України (Див.рис.2.5.).
Проблема обслуговування державного боргу безпосередньо впливає на інвестиційний потенціал України. Так, останні декілька років спостерігається чітка тенденція трансформації зовнішнього боргу у внутрішній. Подібна тактика не є оптимальною з огляду на перспективи економічного зростання. Аргументація такої позиції ґрунтується на існуванні "ефекту витіснення", який призводить до нехтування інвестиційними потребами реального сектора економіки. Фактично відбувається їх примусове витіснення з фінансового ринку не ринковими, а адміністративними заходами на користь потреб державного сектора економіки. Загальновідомими є приклади штучного стимулювання попиту на державні облігації. Наприклад, вимога НБУ щодо зарахування сум, спрямованих банківських установ на придбання облігацій внутрішньої державної позики, до обов'язкових страхових фондів.
Рис.2.5. Запозичення й погашення щодо державному боргу України в 2006 році.
Слід відмітити позитивну тенденцію Закону України про Державний бюджет на 2007 рік, яка склалася ще при внесенні змін до державного бюджету на 2006 рік, щодо джерел фінансування дефіциту. Де передбачаються значні надходження від приватизації державного майна, які складали понад 8 млрд.гривень (Див.рис.2.6).
Таким чином, на 90 % дефіцит бюджетних коштів покриватиметься не за рахунок запозичень, а за рахунок приватизаційних надходжень. Це є свідченням дотримання положення Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік щодо визначення приватизаційних надходжень та запозичень взаємокомпенсуючими джерелами. Надходження коштів від здійснення державних запозичень (зовнішніх і внутрішніх) заплановані в обсязі 11 579,0 млн.грн., що на 2 105,2 млн.грн. більше рівня 2006 року .
Рис.2.6. Надходження коштів від приватизації державного майна
за 1996 - 2006 роки, млн.грн.
Також для забезпечення економічного зростання держава має здійснювати інвестиції в людський капітал, приймаючи на себе певні зобов'язання з фінансування освіти та надання медичної допомоги кожній людині.
Однак в умовах скорочення дохідної частини бюджету за рахунок запровадження податкової реформи збільшення продуктивних видатків бюджету можливе лише за рахунок перегляду їх структури, відмови від підтримки збиткових галузей економіки, підвищення ефективності бюджетних витрат. Взагалі після прийняття рішення про скорочення податкового тиску питання підвищення економічності та ефективності бюджетних видатків, удосконалення організаційно-правових механізмів управління видатками, удосконалення контролю за витрачанням коштів стають найбільш важливими питаннями щодо бюджету.
Теорія економіки попиту особливо підкреслює важливість рівня оподаткування для стимулювання інвестицій. Зниження податкового тиску збільшує вільні ресурси для бізнесу і підтримує інвестиційний попит. Разом з тим стимулюючий ефект податків не можна розглядати без урахування зв'язку між податками та державними видатками, частина з яких позитивно впливає на економічне зростання. Особливо це стосується продуктивних видатків бюджету на розвиток науки, людського капіталу та інфраструктури. Отже, існуюча податкова система не змогла забезпечити стимулів для розвитку та підприємницької активності. Високі ставки оподаткування стримують розвиток виробництва та
Loading...

 
 

Цікаве