WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу - Дипломна робота

Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу - Дипломна робота

похідним є обов'язкове забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть задовольнятися завдяки ринковому механізму, а також можливістю кожної людини.
Будучи головною ланкою фінансової системи, державний бюджет визначає ефективність функціонування бюджетів усіх рівнів і окремі види централізованих фондів фінансових ресурсів. Пошук оптимального співвідношення бюджетів різних рівнів має ґрунтуватися на визначенні оптимального співвідношення процесів централізації та децентралізації державного управління, на відповідному розподілі повноважень і функцій органів державного управління імісцевого самоврядування. Саме розмежування їхніх функцій повинно стати основою для визначення доходів різних рівнів влади. При цьому розподіл повноважень між ними, а також система їхніх видатків повинні бути закріплені законодавчо. Ефективному використанню фінансових ресурсів на основі саморегулювання заважають монопольні, регіональні, галузеві, групові інтереси підприємців в їх розподілі на свою користь. Ринковий механізм не в змозі забезпечити в повній мірі перерозподіл коштів на користь цілей і завдань держави, особливо в період кризи. В таких умовах виникає об'єктивна необхідність підсилювати державні методи фінансового регулювання, втручання держави в економіку і проводити жорстку фінансову політику. Держава в особі законодавчих і виконавчих органів встановлює загальні правила поведінки учасників ринку у вигляді певних обмежень.
Дослідження економічних криз світового господарства розкриває ще одну особливість, яка полягає в тому, що криза є наслідком дії ринкових сил і, як правило, всі країни виходили з кризового стану за допомогою активної участі держави, в умовах жорсткого державного регулювання, особливо у фінансовій сфері. Тому не варто сподіватися на пошук безболісних рішень, що забезпечують миттєвий соціальний добробут і динамічний розвиток без великих зусиль усіх і кожного упродовж певного періоду часу, а також не слід покладатися на ринок як на панацею від усіх негараздів у суспільстві, бо ринок - це механізм виявлення суспільних потреб і пристосування до них суспільного виробництва, а не мета суспільного розвитку.
Соціально-ринкова економіка в Україні визначається як проміжний шлях між класичною ринковою економікою, що відстоює лібералізм, і керованою державою плановою економікою, яка відповідає марксистським традиціям. Це оптимальний вибір для України, оскільки він передбачає врахування і поєднання свідомості й менталітету громадян із принципами ринкової економіки, яка має стати передумовою розвитку українського суспільства, та відживаючими твердженнями, що держава за все піклується.
Аби здійснити реальну розбудову економіки за допомогою соціально-ринкової спрямованості й досягнення соціального добробуту, необхідно не вдосконалювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, а налагодити виробництво і не заважати відродженню вітчизняного виробника. Державний бюджет - це надзвичайно складне й чутливе соціально-економічне явище, що виступає головною ланкою фінансової системи держави. Вона опосередковує понад 70% усіх фінансових відносин і містить різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність і перерозподіляє значну частину ВВП.
Державний бюджет потребує насамперед чіткого правового оформлення, адже він тісно пов'язаний з правовими відносинами. Проте, як свідчить аналіз чинного законодавства в Україні, упродовж останніх років у сфері державних фінансів ми маємо повну відсутність правових гарантій з боку держави. Великою проблемою є надмірна централізація фінансових ресурсів у державному бюджеті. Їхня децентралізація має відбуватися не перерозподілом засобів державного бюджету, як законодавчим закріпленням джерел бюджетних доходів територіальних громад, а завдяки докорінній зміні підходу до правового регламентування управління державним бюджетом.
Сконцентровані в бюджеті кошти призначаються для здійснення державної соціально-економічної політики, забезпечення оборони і безпеки держави. За допомогою бюджету виконуються державні та місцеві програми з розвитку і успішного функціонування галузей економіки з проведення конверсії військово-промислового комплексу, охорони здоров'я, зміцнення науково-технічного потенціалу і культури, покращення матеріального становища населення та окремих його груп, підтримки соціально-економічного розвитку регіонів.
Акумуляція в державому бюджетні значних грошових коштів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки і культури на всій територій країни. Бюджет є могутнім інструментом державного управління. Значення державного бюджету обумовлено не тільки величиною коштів, які концентруються у ньому. В безпосередньому взаємозв'язку з бюджетом і під його впливом функціонують всі інші ланки фінансової системи. Він є провідником фінансової політики держави.
Державний бюджет України розробляється на базі наявної дохідної частини, тому важливим є її реальне визначення та повне виконання. В основу мають бути покладені об'єктивні оцінки прогнозних макроекономічних показників. Тому прирозробці державного бюджету слід враховувати таке:
" річні проекти мають складатися лише на основі існуючої податкової бази,
" поступове впровадження нових податкових змін, особливо тих, що стосуються значного скорочення надходжень до бюджету ;
" поступове скасування податкових пільг із переходом до диференційованої сплати податків у відповідних галузях ;
" проста й доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податків.
Пошук шляхів забезпечення стабільності надходжень до державного бюджету необхідно здійснювати через призму аналізу та оцінки політики державних доходів, ефективності суспільно-економічних відносин і фінансово-економічних реформ. Цю проблему треба розглядати та оцінювати з врахуванням об'єктивних економічних законів суспільного розвитку та суспільного відтворення з обох боків.
По-перше, це поточні завдання та зобов'язання держави із за-безпечення виконання доходів бюджету згідно із затвердженими пока-зниками бюджету на відповідний бюджетний рік. У цьому випадку від-бувається процес виконання планових зобов'язань шляхом мобілізації надходжень до бюджету.
По-друге, це довгострокова програма визначення стратегії політики державних доходів, забезпечення стабільності джерел їх надходження, окреслення напрямів зростання та тенденцій приросту доходів бюджету та загальнодержавних цільових фондів за рахунок інтенсивних та екстенсивних факторів впливу.
Політика доходів державного бюджету, її стратегія, мета й цілі досягнення в країні залишається невизначеною. Невиконання бюджету останніми роками, зростання бюджетної заборгованості, а також заборгованості по пенсійних та інших соціальних і прирівняних до них виплат, є одним наслідків відсутності Концепції управління державними доходами, породжує неоднозначність,
Loading...

 
 

Цікаве