WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Цінні папери: класифікація, види, взаємозв'язки - Реферат

Цінні папери: класифікація, види, взаємозв'язки - Реферат

пред'явника і запобігти таємному скуповуванню контрольних пакетів з метою встановлення монополізму.
Безплатні акції випускають з метою розподілу їх серед акціонерів, як правило, пропорційно кількості акцій, що уже їм належать.
Сума випуску привілейованих акцій обмежена десятьма відсотками всього статутного фонду акціонерного товариства. Ці папери надають їхнім власникам майнове право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у відшкодуванні своєї долі капіталу при ліквідації акціонерного товариства. Однак власник такої акції позбавлений права брати участь в управлінні товариством (не має права голосу), якщо інше не передбачене статутом.
Щорічний прибуток за привілейованими акціями нараховується, як правило, за твердим процентом, що зафіксований на бланку акції. Коли ж за якийсь окремий рік обсяг чистого доходу не дозволяє виплатити дивіденди в такому розмірі, то дивіденди за привілейованими акціями можуть виплачуватись із резервного фонду. У разі, коли розмір дивідендів на прості акції більший, ніж фіксована величина відсотка привілейованих, власники останніх можуть одержати відповідну доплату.
Як свідчить світова практика, існують такі види привілейованих акцій:
- кумулятивні, тобто такі, що дають власникам право не тільки на поточний, а й на не виплачений раніше з тих чи інших причин дивіденд (виплата відбувається до розподілу прибутку між власниками простих акцій);
- некумулятивні, тобто ті, власники яких втрачають дивіденди за будь-який період в разі, коли рада директорів не оголосила про їхню виплату;
- з пайовою участю, які дають власникам право на отримання додаткових дивідендів понад суму, що передбачена, якщо дивіденди на прості акції більші;
- конвертовані, які можуть обмінюватись на обумовлену кількість простих;
- акції з коригованою ставкою дивідендів, прибуток за якими, на відміну від акцій з фіксованою ставкою, змінюється (як правило, щоквартально) на основі аналізу тенденцій до підвищення чи зниження процентних ставок на державні цінні папери або на основі інших індикаторів ринку фінансових ресурсів;
- відзивні, тобто ті, які акціонерне товариство має право викупити за ціною з надбавкою до номіналу.
Якщо акціонерне товариство випускає кілька класів привілейованих акцій, їм присвоюють літери А і В. При цьому акції класу А надають власникам більше привілеїв, ніж класу В (часто акції класу А дають право на участь в управлінні).
Прості акції - це акції, прибуток від яких повністю зумовлюється чистим доходом підприємства та його дивідендною політикою.
Власник простої акції має право брати участь в управлінні акціонерним товариством (право голосу на зборах акціонерів). Прибуток товариства розподіляється між власниками цих акцій пропорційно до вкладеного капіталу, тобто залежить від кількості придбаних акцій. Одиницею величини вкладеного капіталу в даному випадку служить номінальна вартість однієї акції.
При ліквідації акціонерного товариства власники простих акцій мають право на частину активів підприємства в останню чергу. Тобто після того, як будуть компенсовані всі інші зобов'язання та погашена заборгованість перед власниками облігацій і привілейованих акцій.
В країнах Заходу, крім наведеної класифікації, склалася ще й стала схема розподілу акцій за категоріями - залежно від рівня їхньої прибутковості і фінансового ризику, що передбачається.
Щодо кожної категорії акцій застосовується певний термін. Зазначимо, що ця термінологія започаткована у США, проте в силу інтеграційних процесів на міжнародному ринку цінних паперів вона зрозуміла і вживається фахівцями в галузі фінансової та біржової справи більшості країн.
Акції "з блакитними корінцями" - випускаються найпотужнішими широковідомими корпораціями (у США, наприклад, IBM, Dow Chemical, General Motors, Hewlett - Packard та інші), які утримують лідерство у своїх галузях, а головне, протягом всієї своєї історії стабільно виплачують дивіденди акціонерам.
Прибутковими акціями називають акції компаній, які виплачують дивіденди, що перевищують середній рівень. До них, як правило, належать телефонні корпорації, водо-, газо-, електропостачання. Високий рівень дивідендів пояснюється тим, що прибутки цих компаній в меншій мірі залежать від коливань ринкової кон'юнктури, адже вони потрібні завжди: і в період спадів, і в період підйомів.
Акції зростання - це акції корпорацій, доходи і прибутки яких вищі від середнього рівня, однак виплати по дивідендам зазвичай не перевищують 35 відсотків. Поясняється така дивідендна політика тим, що ці корпорації прагнуть у першу чергу фінансувати наукові та інші дослідження, а також розширити масштаби виробництва і можливості його збуту.
Циклічні акції характерні тим, що їхня ціна зростає і падає синхронно зі спадами та підйомами в економіці, тобто відповідно до ритмів ділової активності. В основному це акції корпорацій базових галузей економіки - важкої промисловості (найчастіше металургійних підприємств), автомобільної, целюлозно-паперової тощо.
Спекулятивні акції - так називають акції "молодих" корпорацій, тобто тих, що виникли недавно, або корпорацій, що не можуть пред'явити курс цінних паперів за останні 5-6 років. Такі акції звичайно продаються "з прилавка" і, як правило, не потрапляють на біржу або ж перебувають в обігу на спеціальних так званих "спекулятивних" біржах (наприклад, Ванкуверська в Канаді).
Види і характеристика облігацій
Друге місце як об'єкт торгівлі на фондових біржах посідають облігації. Облігації є нічим іншим, як терміновим борговим зобов'язанням з фіксованим процентом, за допомогою якого держава і муніципальні (місцеві) органи, а також підприємства мобілізують фінансові ресурси. При цьому найбезпечнішими вважаються вклади в облігації державних і місцевих позик, котрі гарантуються властями і забезпечуються відповідним майном.
Згідно із законодавством України, облігації підприємств мають право випускати підприємства усіх форм власності. Акціонерні товариства можуть їх випустити на суму, що не перевищує 25 % величини статутного фонду, і тільки після повної оплати всіх попередніх емісій акцій. Володіння облігацією не дає права брати участь в управлінні товариством.
Як і акції, облігації можуть бути іменними та на пред'явника, знаходитися у вільному обігові та з обмеженнями. Крім того, розрізняють процентні та безпроцентні (цільові) облігації. Прибуток із процентних облігацій виплачується відповідно до умов їхнього випуску, якими передбачаються розміри та строки виплати процентів. Номінальна вартість облігації повертається власникові після її погашення.
Прибуток з облігацій цільових позик (безпроцентних) не виплачується.Власнику такої облігації після настання обумовленого строку надається можливість придбати відповідні товари.
Залежно від того, яким умовам відповідає та чи інша облігація, їх можна згрупувати за такими категоріями:
- виходячи із ступеня безпеки - гарантовані (безпечні) облігації; впевненість у погашенні цих облігацій у встановлений термін грунтується на наявності оголошеної
Loading...

 
 

Цікаве