WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Учасники біржових торгів - Реферат

Учасники біржових торгів - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Учасники біржових торгів
До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.
Біржовий посередник проводить роботу по формуванню своєї постійної клієнтури, в інтересах якої він укладає угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару. Біржовий посередник також укладає угоди для підприємств або організацій, що не є його постійними клієнтами.
Біржові угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару на умовах біржових торгів можуть здійснюватися тільки через біржових посередників, якими є:
* брокери - члени біржі, які укладають контракти на продаж або купівлю товарів на замовлення клієнтів і отримують за свою роботу винагороду у вигляді комісійних;
* дилери - члени біржі, що здійснюють біржове або торгове посередництво за свої кошти і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; їх прибутки формуються за рахунок різниці між ціною покупця і продавця біржового товару, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют;
* трейдери (біржові спекулянти) - члени біржі, які торгують для себе;
* маклери (джобери) - біржові посередники, які купують і продають тільки для себе і за свої кошти, на відміну від брокерів, які укладають угоди з клієнтами за їх кошти;
* маклери, що ведуть біржові торги;
* оператори (помічники маклера), які фіксують укладення угоди у своєму колі (секторі);
* клерки - службовці, що виконують різні обов'язки в торговому залі біржі. "Телефонний" клерк приймає замовлення від фірми або безпосередньо від клієнтів. Ранер (клерк-посильний) переносить замовлення від "телефонного" клерка до брокера фірми і навпаки. Однак він це здійснює не часто, а, вибравши зручну позицію, передає інформацію жестами.
Кожний дилер або трейдер може найняти собі клерків-помічників, але, як правило, вони виконують всі ці функції самі. На деяких біржах брокери також обходяться без клерків, і самі зв'язуються по телефону з клієнтами..
На Чиказькій торговій біржі клерки мають жовті піджаки. Вони повинні розміщуватися поза ямою (долівкою).
У ямі, серед брокерів і трейдерів знаходиться тільки клерк у голубому піджаку- це обліковець цін. При кожній зміні ціни контракту він зобов'язаний повідомити про це за допомогою засобів зв'язку.
У торговому залі біржі знаходяться і клерки у світло-зелених піджаках з чорними латками на спині. Це контролери, які інформують про угоди, укладені раніше, але потім визнані помилковими, їхнє завдання - знайти учасників таких угод і усунути помилки. Є в залі також клерки, що стежать за дотриманням правил торгівлі брокерами і трейдерами.
Службовцями товарних бірж (клерки та інші) є фізичні особи, які беруть участь у її функціонуванні, на основі трудового договору у формі контракту.
Умови праці службовців біржі регулюються трудовим договором у формі контракту згідно із Законом України "Про товарну біржу" та іншими законодавчими актами.
Службовцям біржі забороняється брати участь у біржових операціях і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах.
Службовцями бірж крім клерків і операторів є:
* співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, які допомагають брокерам оформити укладену угоду;
* працівники відділу (бюро) експертизи біржі, які проводять експертизу товарів, що виставляються на торги, а також надають необхідну консультацію учасникам торгів;
* працівники юридичного відділу біржі, які надають необхідну консультацію при оформленні укладених угод і складанні біржових договорів;
* помічники брокерів, які мають право бути присутніми у біржовому залі, але не мають права укладати угоди.
Хід біржового торгу можуть контролювати члени Біржового комітету (ради), члени ревізійної комісії, старший маклер і начальник відділу організації торгів біржі.
Відвідувачі біржових торгів - це юридичні та фізичні особи, які не є членами біржі, але відповідно до установчих документів біржі мають право на укладення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими.
Постійні відвідувачі мають статус брокерських контор або незалежних брокерів і можуть займатися біржовим посередництвом. Вони не беруть участі у формуванні статутного капіталу і управлінні біржею, користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право на участь у біржовій торгівлі, в розмірі, що визначений відповідним органом управління біржі. Надання постійному відвідувачеві права на участь у біржових торгах на термін більше З років не допускається. Кількість постійних відвідувачів не повинна перевищувати 30% від загальної кількості членів бірж.
Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод тільки з реальним товаром від свого імені і за свої кошти.
Біржовими брокерами є службовці або представники підприємств, установ і організацій - членів біржі і біржових посередників, а також незалежні брокери.
Діючий на біржі брокер, маючи відповідну ліцензію державної влади, може вести торгівлю як у власних інтересах, так і в інтересах клієнта-замовника. Однак суворі правила біржі, а також комп'ютерні системи контролю, які є в її розпорядженні, сприяють неухильному виконанню такого положення: брокер зобов'язаний насамперед виконати замовлення клієнта і тільки після цього може укласти угоду, яка вигідну йому самому.
Для багатьох біржовиків їх трудова діяльність набула характеру сімейної справи. Зі слів віце-президента Чиказької фондової біржі Ендрю Йемма, приблизно третина брокерів мають сімейні біржові традиції. Вони успадкували свої робочі місця від батьків та інших родичів. Але більшість біржовиків раніше не мала ніякого відношення до біржових торгів. На Чиказькій торговій біржі, наприклад, працює немало колишніх юристів, музикантів, водіїв таксі. Багато хто з них розпочав свою біржову кар'єру з посади розсильного. Віковий склад біржовиків сягає від 25 до 75 років. Що стосується стажу біржової діяльності, то, як вказується у виданій Чиказькою торговою біржею брошурі, він може різнитися від декількох хвилин до 50 років залежно від того, наскільки і як часто біржовик виявляється вірним у своїх думках, наскільки він добросовісний і любить свою роботу.
Відносини між біржовими посередниками і їх клієнтами визначаються на основі відповідного договору, оскільки біржа в межах своїх повноважень може регламентувати їх взаємовідносини, застосовувати у встановленому порядку санкції до біржових посередників, якіпорушують передбачені нею правила взаємовідносин біржових посередників з їх клієнтами. Біржові посередники мають право вимагати від своїх клієнтів внесення гарантійних внесків на свої розрахункові рахунки, відкриті в розрахункових установах (клірингових центрах), а також надання прав на розпорядження ними від імені біржового посередника відповідно до даного йому доручення.
Список використаної літератури.
1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа.- М.: Финансы и статистика, 1981.- 210 с.
2. Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1994.- 640 с.
3. Биржевая деятельность. Учебник/Под ред. проф. А. Г. Грязновой, проф. Р. В. Корнеевой, проф. В. А. Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 240 с.
4. Биржи в СССР: первый год работы.- М., 1991.- 240 с.
5. Бланк И. А. Торгово-посредническое предпринимательство. Экономические основы биржевой торговли.- К., 1992.- 230 с.
6. Бородулин В. Рынки ценных бумаг США.- М.: Московская центральная фондовая биржа, 1992.- 320 с.
7. Брокер и дилер - биржевые дельцы. Руководство по биржевой деятельности.- Частное право, 1991.- 92 с.
8. Буренин А. Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки.- М.: Тривола, 1995.- 240с.
9. Быков А.В. и др. Биржевая торговля. Что это такое? - Красноярск: 1991.- 463с.
10. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Организация и техника биржевой торговли / ВЗФЭИ. - М.: Экономическое образование, 1995.- 324 с.
11. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Товарные биржи. - М.: Высшая школа, 1991.-112с.
12. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело.- М.: Внешторгиздат, 1990.- 263 с.
13. ГолубовичА. Д., Миримская О. М. Биржевая торговля и инвестирование в США.- М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1991.-184 с.
14. Гольцберг М. А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. - К.: Текст, 1992.- 94 с.
15. Гудков Ф. В. Инвестиции и ценные бумаги. Руководство по работе с долговыми обязательствами.- М.: ИНФРА-М, 1996.- 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве