WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Організація біржового управління - Реферат

Організація біржового управління - Реферат

позабіржових угодах.
Обов'язковою функцією Котирувальної комісії є нагляд за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об'єктивних відомостей.
Вона також повинна встановлювати базу біржового бюлетеня, тобто список товарів, що котируються, з вказівкою типового обсягу товарного друку. Котирувальна комісія надсилає до інформаційно-довідкового відділу біржі дані про ціни і тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно опублікованого котирування. Спільно з Арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних питань.
У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і брокерами під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду - Арбітражної комісії біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов'язковими до виконання сторонами конфлікту. Це деякою мірою погоджувальна комісія. При незадоволенні висновками розгляду справи Арбітражною комісією будь-якою із сторін справа передається до судової інстанції.
Важливим підрозділом стаціонарної структури біржі є Розрахункова палата, її функції полягають в оперативному і точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, в регулюванні і формалізації процедури платежів. На вітчизняних біржах поки що немає сучасних Розрахункових палат у повному розумінні цього слова. Подібним підрозділом на українській біржі є розрахунково-фінансові центри, без яких нормальне функціонування біржі неможливе. На ф'ючерсних біржах Розрахункова палата є головним гарантом виконання угод, оскільки вона здійснює облік маржі, що знаходиться в заставі і надає кредит контрагентам угоди.
Оскільки головна функція біржі - надання комплексу посередницьких послуг, то основною робочою структурою біржі є інститут біржових маклерів. Тепер їх частіше називають біржовими брокерами. Суть справи від цього не змінюється, різне лише походження самих термінів: слово "маклер" походить з німецької мови, яка сприйняла його з фламандських діалектів, "брокер" - з англійської. Слід чітко розрізняти біржових маклерів (брокерів) і комісіонерів або посередників, які працюють на біржі (зареєстрованих і таких, що сплатили збір), у тому числі посередників (маклерів, брокерів), які представляють членів біржі, але не є посадовими особами або офіційними представниками біржі. Раніше такі посередники називалися вільними або приватними маклерами. Слід зазначити, що як раніше, так і тепер за кордоном та в Україні у нормальній діловій практиці поєднання в одній особі офіційного і "вільного" маклера (брокера) не допускається. Що стосується окремих виключень з цього загального принципу, які в даний час мають місце на окремих біржах, їх потрібно визнати неправомірними і такими, що обмежують права членів біржі та її відвідувачів.
Основна функція біржового маклера (брокера) - посередництво за плату ("куртаж") при укладенні угод в біржових торгах членами біржі або їх представниками (брокерськими фірмами, брокерами) і встановлення біржових цін. Біржові угоди, як правило, укладаються біржовим маклером (брокером), але можуть укладатися і безпосередньо учасниками біржових торгів.
Згідно дореволюційного законодавства біржові маклери були посадовими особами біржі. Вони повинні були пройти відповідне випробування на професійну придатність, яке проводилося біржовими комітетами. На свою посаду маклер обирався загальними зборами членів біржі. Рішення ж загальних зборів набирало чинності лише після затвердження його відповідними державними органами, що здійснювали контроль за біржовою діяльністю. Особливі вимоги пред'являлися і до фондових маклерів. На всіх біржових маклерів - товарних, фондових, вексельних страхових, фрахтових, а також на біржових нотаріусів і аукціоністів розповсюджувалося правило про заборону поєднувати посаду маклера з підприємництвом, крім маклерської діяльності, або службою в торгово-промислових підприємствах.
Біржове котирування, тобто фіксування і опублікування цін, що склалися на біржі, є однією з найважливіших функцій біржі. Біржове котирування проводиться, як правило, Котирувальною комісією, яка працює під безпосереднім контролем Біржового комітету (або іншого виконавчого органу, передбаченого статутом біржі). У структурі Котирувальних комісій нерідко створюються відповідні секції за окремими групами товарів.
Створення на біржах Арбітражних комісій пов'язане з тим, що здійснення біржових операцій, як правило, не обходиться без спорів, які повинні вирішуватися в максимально короткі строки і без складної формальності, властивої процедурі вирішення спорів у державних судах. Цим вимогам цілком задовольняє процедура розгляду спорів біржовим Арбітражем.
Обов'язковість дотримання арбітражної процедури вирішення спорів, зумовлена членством у біржовому товаристві або допуском до участі у біржових торгах (для постійних і разових відвідувачів).
Арбітражна комісія затверджується загальними зборами членів біржі на певний строк, як правило, на рік. При розгляді спорів біржові арбітражні комісії керуються законодавством, а також діючими на даній біржі правилами і торговими звичаями.
Рішення біржового Арбітражу не позбавляє сторін спору можливості звернутися потім з позовом до суду або до державного арбітражу.
Аналогічні вимоги існували й існують в зарубіжному законодавстві. Виконавчі органи кожної біржі досить різноманітні. Вони залежать від обсягів угод, що укладаються на біржі, кількості брокерських контор, які працюють на ній, і виду товару, торгівля яким здійснюється на біржі.
Список використаної літератури.
1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа.- М.: Финансы и статистика, 1981.- 210 с.
2. Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1994.- 640 с.
3. Биржевая деятельность. Учебник/Под ред. проф. А. Г. Грязновой, проф. Р. В. Корнеевой, проф. В. А. Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 240 с.
4. Биржи в СССР: первый год работы.- М., 1991.- 240 с.
5. Бланк И. А. Торгово-посредническое предпринимательство. Экономические основы биржевой торговли.- К., 1992.- 230 с.
6. Бородулин В. Рынки ценных бумаг США.- М.: Московская центральная фондовая биржа, 1992.- 320 с.
7. Брокер и дилер - биржевые дельцы. Руководство по биржевой деятельности.- Частное право, 1991.- 92 с.
8. Буренин А. Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки.- М.: Тривола, 1995.- 240с.
9. Быков А.В. и др. Биржевая торговля. Что это такое? - Красноярск: 1991.- 463с.
10. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Организация и техника биржевой торговли / ВЗФЭИ. - М.: Экономическое образование, 1995.- 324 с.
11. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Товарные биржи. - М.: Высшая школа, 1991.-112с.
12. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело.- М.: Внешторгиздат, 1990.- 263 с.
13. ГолубовичА. Д., Миримская О. М. Биржевая торговля и инвестирование в США.- М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1991.-184 с.
14. Гольцберг М. А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. - К.: Текст, 1992.- 94 с.
15. Гудков Ф. В. Инвестиции и ценные бумаги. Руководство по работе с долговыми обязательствами.- М.: ИНФРА-М, 1996.- 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве