WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Види та організація угод на фондовому ринку - Реферат

Види та організація угод на фондовому ринку - Реферат

ціни, і не тільки на даній біржі, а в масштабах галузі або навіть всієї країни. Для задоволення цієї потреби розробляються і публікуються фондові індекси, для розрахунку яких зазвичай використовуються результати котирування.
Фондовий індекс свідчить про зміну ціни акційвеликої групи авторитетних компаній. Чим ширша вибірка, тим індекс ближчий до індикатора стану окремої галузі або всієї економіки загалом. Індекси переважно будують не за галузевою ознакою, а за капіталізацією, тобто за сумарною ринковою вартістю всіх акцій, що знаходяться в обігу.
У загальному вигляді фондові індекси являють собою зміну середніх цін певного набору цінних паперів. Використовується середня арифметична проста, середня арифметична зважена, середня геометрична.
Середня арифметична проста визначається таким чином: ціни акцій усіх емітентів на момент закриття торгів складаються і отримана сума ділиться на кількість складових. При цьому кожна акція має однакову вагу незалежно від розміру компанії-емітента. Цей метод найбільш простий.
При визначенні середньої арифметичної зваженої за вагу беруться, як правило, показники капіталізації. Тим самим враховується реальний масштаб ринку, вплив акцій, за якими капіталізація вища і які більш ліквідні. Стан ринку порівнюється з базисним або попереднім періодом.
Середня геометрична, що використовується для визначення фондового індексу, обчислюється шляхом множення цін акцій. З отриманого добутку визначається корінь n-го ступеня, де п - кількість акцій.
Розробка фондових індексів була почата в кінці XIX століття, коли Чарлз Доу почав розраховувати в США середній показник зміни курсу акцій 11 найбільших компаній. В Україні нині фондові індекси розробляють і публікують 4 інвестиційні компанії та Українська фондова біржа. Робота щодо створення єдиної системи розрахунку фондових індексів в Україні продовжується, а її головна мета полягає в підведенні більш міцної інформаційної бази під прийняття рішень щодо угод на фондовому ринку.
Результати котирування і фондові індекси при всьому їх великому значенні не дають гарантій на успіх тієї чи іншої угоди. Фондова угода залишається справою ризикованою.
Як уже зазначалося, угода на фондовому ринку - це процес, що складається з цілого ряду етапів і операцій. І на кожному етапі, на кожній операції інвестора може підстерігати несприятливий збіг обставин.
Кожен з учасників фондової угоди чимось ризикує вже на перших етапах її укладення. Чим же? Адже він ще не обтяжив себе договірними зобов'язаннями і тим більше поки що не передав цінні папери (якщо він продавець) або не заплатив за них (якщо він покупець). Виявляється, що ризик на цих етапах угоди може зводитися до можливої втрати часу на переговори з контрагентом. Таке розуміння ризику вірне, але лише поверхневе. Цілком зрозуміло, що сам час для кожної людини представляє цінність, і прикро його втрачати, до того ж зробивши зайві турботи щодо укладення угоди. Але головне в тому, що за час оформлення угоди, яка не відбулася, учасник угоди втратить можливість "заробити гроші" в іншому місці. У таких випадках добросовісна сторона такої угоди втрачає можливість укласти угоду з іншою особою. Отже, тут доводиться мати справу з втраченою фінансовою вигодою.
Першопричини зриву процесу укладення угоди різні. Один з її учасників, будучи спочатку платоспроможним, потім міг виявитися на грані банкрутства (із своєї вини або через обставини), міг змінити своє рішення продовжувати вести переговори на предмет укладення угоди у зв'язку з можливістю здійснити більш вигідну купівлю (продаж) цінних паперів або іншої угоди поза фондовим ринком.
Слід враховувати і ту обставину, що ситуація на ринку може призвести не тільки до втраченої вигоди, а й спричинити прямі збитки, коли продавець цінних паперів, не отримавши вчасно грошей від покупця, буде не в змозі виконати свої зобов'язання перед третіми особами, що може підвести його під штрафні санкції або примусити укласти аналогічну угоду на не вигідних для себе умовах. Такий ризик іменується "ризиком понесення збитків по відшкодуванню".
Але навіть при акуратному виконанні зобов'язань з угод ризик все ж залишається. Особливо в умовах слабо організованої і неконтрольованої фондової діяльності. Розмір ризику може бути значним, а сам він слабо передбачуваний, оскільки існує багато чинників, що зумовлюють нестабільність ринку. До таких чинників належать: зміна міри ліквідності і прибутковості цінних паперів, коливання ставки банківського кредиту, порушення балансу попиту і пропозиції на фондовому ринку, падіння або зростання цін на активи товарного і валютного ринків, хвиля інфляції, рентабельність галузей народного господарства, що часто змінюється, непередбачені інноваційні процеси, фінансова нестабільність емітентів, труднощі в здійсненні приватизації, конкуренція торговців цінними паперами, вияв нових тенденцій у бюджетній і податковій політиці, неузгодженість термінів розрахунку на світовому ринку цінних паперів тощо. Ймовірно, легше перерахувати те, що не впливає на курс цінних паперів. Особливо, якщо ще враховувати вплив політичних і суспільних явищ, які впливають на зміст, форму і темпи економічної реформи в країнах з перехідною економікою.
Всі ці та інші чинники знаходяться у взаємодії - функціональній або стохастичній. Існують спроби їх класифікувати. Пропонується, зокрема, поділяти ризик на систематичний і несистематичний. Перший з них викликається загальноринковою зміною курсів цінних паперів, що впливає на курс акцій конкретної фірми. Другий вид ризику (несистематичний) зазвичай поєднують із станом конкретної фірми і оцінюють його незалежно від стану ринку загалом. У цьому випадку корисно знати рейтинг (комплексну оцінку) даного цінного паперу, оскільки в ньому важливою складовою є надійність отримання прибутку.
Існують й інші підходи до класифікації ризику. Так, наприклад, рекомендується виділяти загальний ризик, пов'язаний з певним видом капіталу, і ринковий ризик, пов'язаний з групою капіталу (портфелем інвестицій).
На основі вивчення характеру і міри взаємозв'язків між різними чинниками ризику, розробляються системи і методи захисту від ризику. Існують три види такого захисту:
1) запобігання подіям, які можуть завдати збитків;
2) зменшення збитків, що вже наступили;
3) страхування від збитків шляхом передачі відповідальності іншій особі.
Під кожний вид захисту від ризику, особливо під страхування, підводиться складний математичний апарат, описаний в багатьох наукових виданнях зарубіжних вчених і відображаючий досвід біржової гри та сучасну методологію фінансового аналізу. У розвиток цієї методології помітний внесок роблять українські вчені.
Оптимісти вважають (і не без підстав), що можна не тільки здійснювати захист від ризику, але й управляти ним. Однак для цього треба не тільки досконало володіти механізмом укладення фондової
Loading...

 
 

Цікаве