WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Біржові та позабіржові опціони - Реферат

Біржові та позабіржові опціони - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Біржові та позабіржові опціони
Опціонні контракти можна поділити на два типи: біржові і позабіржові. Більшість світових фондових, товарних і фінансових ф'ючерсних бірж пропонують контракти на ф'ючерси, операції з якими здійснюються під їх контролем.
Здійснення операцій на одній із опціонних бірж можливе лише членами цієї біржі, які володіють місцем або орендують його на біржі. Тому приватні особи і організації, які бажають купити або продати опціони на біржі, повинні відкрити спільний рахунок з членом відповідної біржі. Покупці повинні заплатити організації комісійні, через яку вони укладають угоду. Розмір комісійних буде залежати від частоти і обсягів їх операцій.
Здійснення операцій на біржі можливе тільки за курсами, які склалися на ринку, однак ні про які переговори між партнерами не може бути і мови. Операції підтверджуються телексом на наступний день роботи. Покупцям не дозволяють купувати опціони, якщо у них на рахунках недостатньо коштів для виплати премії або маржі з премії. Це з'ясовується у той же день, коли виконується замовлення.
Нині позабіржові опціони є предметом торгівлі у кожному світовому фінансовому центрі. Найбільші угоди укладають в Нью-Йорку і Лондоні, де середній обсяг операції коливається від 15 до 25 млн. дол. США. Операції на 50-100 млн. дол. США умовно стали повсякденними. Деякі французькі банки в Парижі також активно беруть участь в операціях разом із швейцарськими банками в Цюріху і Женеві. Інші центри торгівлі опціонами знаходяться у Франкфурті, Копенгагені, Осло, Берліні, Стокгольмі, Брюсселі, Амстердамі, Сінгапурі, Сіднеї, Токіо, Чикаго, Торонто і Лос-Анджелесі. Банки й корпорації, що знаходяться в інших частинах світу, вважають за краще здійснювати свої операції в одному з фінансових центрів світу.
Важко оцінити загальний світовий торговий оборот опціонів. Приблизно половина всіх операцій є прямими і здійснюються поза інститутом брокерів, а тому майже неможливо отримати точну цифру цих операцій. Хоча приблизно можна передбачити, що позабіржовий обсяг операцій перевищує щомісяця 100 млрд. дол. умовної загальної суми.
Банк завжди виставляє дві ціни за опціон: бажану ціну - це ціна, за яку банк купить опціон, і ціну, що пропонується - це ціна, за яку банк продасть опціон. Різниця між цими двома цінами називається спредом. Банк завжди намагається купувати і продавати за найбільш вигідним курсом. Для міжбанківських операцій, враховуючи, що коливання курсу є суб'єктивною мірою, сторони домовляються про ціну коливання напряму або через брокера і потім підставляють ці цифри в модель ціноутворення опціону, погоджуючи при необхідності курс операції, фактичну премію, дельту-коефіцієнт хеджування.
Оскільки банки пропонують дві ціни премій опціонів, то вони призначають дві ціни коливання курсу для інших банків з метою дати їм можливість використати коливання курсів. Погодивши деталі операції по телефону, партнери підтверджують її телексом, як правило, в той же день.
Кожний тип опціону має свої переваги й недоліки. Біржові опціони часто мають значно більш ліквідні ринки, ніж позабіржові опціони. Ціни покупців і продавців передаються по телебаченню або їх легко отримати безпосередньо на біржі, а операції, як правило, можна здійснювати без будь-яких обмежень в обсязі. Однак біржові опціони передбачають певний обсяг контракту і розмір ставки (ціни) виконання стандартних біржових товарів. Таким чином, якщо хедж не знаходиться у тісному зв'язку з товаром даної біржі, то він буде неоптимальним. Позабіржові опціони можна укласти для конкретної позиції, що хеджується, але різниця між цінами продавця і покупця буде, ймовірно, великою. Тому хеджеру слід порівняти переваги індивідуального, але більш дорогого опціону з дешевим і ліквідним опціоном.
Багато які опціони не передбачають фізичної поставки базисного активу. У цьому випадку на дату закінчення замість поставки інструмента на основі різниці між ціною виконання і ціною базисного активу визначається розрахункова сума. Формуючи хедж з використанням опціонів, хеджер повинен також враховувати можливість фізичної поставки товару.
Спекулятивні угоди.
Поширеними біржовими операціями є спекулятивні угоди, які укладаються з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Спекулятивний прибуток отримують з різниці між ціною біржового контракту в день укладення і ціною в день його виконання.
Виділяють різні види спекулятивних угод. Так, спекулянти можуть скуповувати біржові контракти з метою їх наступного продажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називається грою на підвищення цін. Спекулянтів в цьому випадку називають "биками", а купівлю біржового контракту - довгою позицією. Продаж раніше купленого контракту при спекуляції на підвищення цін називають ліквідацією. Інший вид спекуляції - гра на зниження цін. Спекулянти продають біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за нижчими цінами. Таких спекулянтів прийнято називати "ведмедями", продаж контракту - короткою позицією, а його подальший відкуп -покриттям.
Ще один вид спекуляції - це спекуляція на співвідношенні цін одного і того ж товару або взаємопов'язаних товарів, або цін на товари з різними термінами поставки. У цьому виді спекуляції найбільш відомою є операція типу спред (спрединг, або стредл). Ця операція полягає в одночасній купівлі і продажу ф'ючерсних контрактів з різними термінами поставки з метою отримання комерційної вигоди від різниці в котируванні цін цих позицій (наприклад, купівля березневих і продаж травневих контрактів).
Залежно від часу володіння біржовими контрактами виділяють Дві групи спекулянтів. Перша з них - скалпери (scalpers), або джобери; вони вивчають найбільш незначні коливання цін і ліквідують контракти через кілька хвилин або годин після придбання, забезпечуючи тим самим ліквідність ринку. Друга група - це позишн трейдери (position traders), або фло-трейдери (floor traders), які вкладають гроші у спекулятивні операції на порівняно тривалий період часу (дні, тижні, місяці). Ця група спекулянтів сприяє переходу капіталу з одного ринку на інший і визначає рівень спекулятивної активності на товарних біржах.
Список використаної літератури.
1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа.- М.: Финансы и статистика, 1981.- 210 с.
2. Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1994.- 640 с.
3. Биржевая деятельность. Учебник/Под ред. проф. А. Г. Грязновой, проф. Р. В. Корнеевой, проф. В. А. Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 240 с.
4. Биржи в СССР: первый год работы.- М., 1991.- 240 с.
5. Бланк И. А. Торгово-посредническое предпринимательство. Экономические основы биржевой торговли.- К., 1992.- 230 с.
6. Бородулин В. Рынки ценных бумаг США.- М.: Московская центральная фондовая биржа, 1992.- 320 с.
7. Брокер и дилер - биржевые дельцы. Руководство побиржевой деятельности.- Частное право, 1991.- 92 с.
8. Буренин А. Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки.- М.: Тривола, 1995.- 240с.
9. Быков А.В. и др. Биржевая торговля. Что это такое? - Красноярск: 1991.- 463с.
10. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Организация и техника биржевой торговли / ВЗФЭИ. - М.: Экономическое образование, 1995.- 324 с.
11. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Товарные биржи. - М.: Высшая школа, 1991.-112с.
12. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело.- М.: Внешторгиздат, 1990.- 263 с.
13. ГолубовичА. Д., Миримская О. М. Биржевая торговля и инвестирование в США.- М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1991.-184 с.
14. Гольцберг М. А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. - К.: Текст, 1992.- 94 с.
15. Гудков Ф. В. Инвестиции и ценные бумаги. Руководство по работе с долговыми обязательствами.- М.: ИНФРА-М, 1996.- 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве