WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Ринок фінансових ресурсів. Основні напрями іноземного інвестування. Правове регулювання інвестиційної діяльності - Контрольна робота

Ринок фінансових ресурсів. Основні напрями іноземного інвестування. Правове регулювання інвестиційної діяльності - Контрольна робота


Контрольна робота
на тему:
Ринок фінансових ресурсів. Основні напрями іноземного інвестування. Правове регулювання інвестиційної діяльності
?
ПЛАН
1. Ринок фінансових ресурсів.
2. Основні напрями іноземного інвестування.
3. Правове регулювання інвестиційної діяльності.
4. Задача.
5. Список використаної літератури.
1. Ринок фінансових інвестицій.
Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів в різноманітні фінансові інструменти. Значну частину фінансових інструментів займають цінні папери.
Ринок цінних паперів - це історична категорія, яка з'явилася і розвинулясь в умовах товарно-грошових відносин іперетворилась в особливу сферу економічних відносин.
Цінні папери - це грошові документи, які:
- свідчать про право на володіння часткою капіталу;
- визначають взаємовідносини між організацією, яка випустила цінні папери та їх власником;
- виплату доходів передбачають у вигляді дивідендів або процентів;
- надають можливість передачі грошових та інших прав на цінні документи іншим особам.
Основною особливістю цінних паперів є їх здатність одночасно виконувати грошову функцію та виступати інструментом короткострокового або довгострокового інвестиційного інвестування капіталу з метою отримання доходу.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. На відміну від загально прийнятої світової практики, призначення названих цінних паперів, умрви їх випуску та обігу мають в Україні наступні особливості:
- Акції комерційних банків фізичні особи можуть купувати після подання декларації про доходи, а юридичні - балансу.
Акції - це цінний папір без установленого строку обігу, який забезпечує внесення певного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним та на отримання частини прибутку у формі дивідендів.
Акції можуть бути простими іменними, на пред'явника та привілейованими.
- Облігації підприємств випускаються у розмірі 25% статутного фонду після оплати усіх випущених акцій. Дохід від облігацій виплачується за рахунок коштів, які залишились після розрахунків з бюджетом та розрахунків з обов'язковими платежами. Державні облігації випускаються на пред'явника. Комерційні банки можуть їх купувати за рахунок власних і залучених коштів. Дохід за державними цінними паперами не оплачується.
Облігації - це термінові боргові зобов'язання з фіксованим процентом, з допомогою якого даржава та муніципальні органи, мобілізують фінансові ресурси.
Облігації можуть бути іменними і на пред'явника. Також розрізняють процентні та цільові облігації. Прибуток від процентної облігації виплачується відповідно до умов їх випуску.
- Казначейські зобов'язання в Україні можуть випускатися на пред'явника і розміщуватись серед населення .
- Векселі в Україні використовуют ься тільки для оплати товарів, сировини та послуг. Вивезення їх за кордон є забороненим.
Векселі - це цінний папір, який засвідчує незабезпечене зобов'язання сплатити в зазначений термін борг.
Векселі мають властивість обігу - за допомогою передаточного надпису можуть переходити з рук у руки. Що дозволяє їм:
- виступати засобор кредитування;
- прискорити розрахунки між суб'єктами господарування;
- бути інструментом оформлення взаємної заборгованості конт-рагентів;
- замінювати низку бартерних операцій.
- Інвестиційні сертифікати випускаються інвестиційними фондами та компаніями і мають такі характеристики:
- дають право на одержання доходу у вигляді дивідендів;
- обсяг емісії не може перевищувати 15-кратного розміру статутного фонду;
- розміщуються і викуповуються за ціною, яка відповідає вартості чистих активів;
- обмінюються на приватизаційні папери.
-Приватизаційні папери - особливий вид державних цінних паперів, які свідчать про право їх власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, житлового і земелиного фонду. Бувають іменні майнові сертифікати, компенсаційні сертифікати та житлові чеки, які офіційно не підлягають купівлі-продажу.
Онціон- це угода між партнерами, один із яких виписує і продає опційний сертифікат, а інший - купує його. Існують два різновиди опціонів: "американський", який можна реалізувати протягом усього терміну контракту, і "європейський", що реалізовується на певну дату.
Ф'ючерс - контракт, згідно якого особа, що уклала його, бере на себе зобов'язання після закінчення певного строку продати клієнту відповідну кількість фінансових інструментів за обумовленою ціною.
Варранти - це специфічний вид цінних паперів, які випускаються разом з привілейованими акціями та облігаціями і дають власнику право на купівлю простих акцій за обумовленою ціною протягом встановленого періоду. Це дозволяє акціонерному товариству знизити процент регулярних виплат за облігаціями чи привілейованими акціями, бо надає можливість інвесторам одержувати прибуток на різниці курсів продажу акцій у випадку їх зростання.
2. Основні напрями іноземного інвестування.
Під іноземними інвестиціями розуміють усі цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно законодавству України з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту.
Інвестиції поділяються на державні та приватні.
Державні інвестиції - це позики, кредити, які одна держава або група держав надає іншій державі. Ідеться про відношення між державами, що регулюються міжнародними договорами і до яких застосовуються норми міжнародного права.
Приватними інвестиціями є інвестиції, які надають приватні фірми, компанії чи громадяни однієї країни відповідним суб'єктам іншої країни.
Перелік видів іноземних інвестицій, що надається в законодавчих актах і міжнародних договорах, є приблизним, а не вичерпним, оскільки поняття інвестицій охоплює всі види майнових цінностей, які іноземний інвестор вкладає на території приймаючої сторони.
Залежно від ступеня контролю над зарубіжними компаніями інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Прямі інвестиції - основна форма експорту приватного капіталу, що забезпечує встановлення ефективного контролю і надає право безпосереднього розпорядження закордонною компанією.
Прямі інвестиції поділяються на дві групи:
- трансконентальні капітальні вкладення, зумовлені кращими умовами ринку. Витрати відіграють незначну роль , основне знаходження на ринку. Витрати виробництва є вирішальними для визначення країни даного континенту, в якій необхідно створювати нові виробничі потужності;
- транснаціональні вкладення - прямі вкладення, часто в сусідній країні.
Портфельні інвестиції - капітальні вкладення, частка яких у капіталі нижче межі, визначеної для прямих інвестицій. Вони не забезпечують контролю за закордонними компаніями, обмежуючи прерогативи інвестора отриманням частки прибутку.
Іноземні інвестиції класифікуються:
I.За інституціальною природою:
- приватні;
- державні;
- міждержавних організацій;
- недержавних організацій;
- змішані.
II. За метою інвестування:
- досягнення фінансової мети;
- досягнення підприємницької мети;
- досягнення іншої мети.
III. За формою оформлення:
- явні інвестиції ( юридично правельно оформлені проводки капіталу);
- приховані інвестиції (оформлені у виді інвестицій перетоку
Loading...

 
 

Цікаве