WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Теоретичні засади формування дохідної частини Державного бюджету - Курсова робота

Теоретичні засади формування дохідної частини Державного бюджету - Курсова робота

соціально-культурні заходи, потреби оборони, управління.
Розмір валового внутрішнього продукту безпосередньо впливає на обсяг надходжень до бюджету. Щорічні темпи спаду ВВП (найвищі - 23% у 1994 році) разом із небувалою гіперінфляцією (максимальна середньорічна - 4834,9% у 1993 році) і високим рівнем безробіття свідчать, що економіка була в стані стагфляції. У наступні роки криза тривала, але темпи спаду ВВП значно уповільнилися (до 10% у 1996 році, 2% у 1998 році й до 0,2% у 1999 році). І тільки у 2000 році спад припинився і було досягнуто приросту ВВП до попереднього року на 5,8% при інфляції 25,8%, а в 2001 році - на 9,1% при інфляції 6,1%. Проте реальний стан вітчизняної економіки відображають темпи спаду ВВП відносно 1990 року, які в 2003 році досягли 59,2% і в 2005 році - 52,9%.
За умов функціонування ринкової економіки в системі формування доходів Державного бюджету провідною і основною є податкова форма фінансових взаємовідносин держави та її суб'єктів [74, с.37].
Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах "населення" і "підприємницькі структури". Система оподаткуваннянаселення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.
Обсяг ресурсів, що концентрується в державному бюджеті - одна із ключових проблем діяльності держави в умовах ринку. Об'єктивність процесу концентрації частини валового внутрішнього продукту в розпоря-дженні держави є сьогодні загальновизнаною. Це зумовлено загальною метою суспільного виробництва, яку коротко можна подати так: зростання добробуту всіх і кожного громадянина зокрема.
У цьому зв'язку дуже важливо знайти найдосконаліші й економічно виправдані форми і методи мобілізації коштів у розпорядження держави, а для стійкості її фінансового становища правильно визначити фактори, що впливають на процес мобілізації ресурсів.
На рівень доходів державного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування. Розглянемо лише економічний напрям як найбільш вагомий. Усі фактори, які впливають на виконання дохідної частини бюджету, можна поділити на дві групи: економічні та організаційні. До економічних слід віднести склад і структуру доходів, зміну об'єкта оподаткування і зміну ставок податку. До організаційних факторів відносяться стабільність податкової системи, платіжна дисципліна, організація взаєморозрахунків в економіці, податкова культура, наявність санкцій, у тому числі кримінальне відповідальності за несвоєчасну сплату податків та інших платежів, оптимізація податкового процесу.
Важливим фактором впливу на наповненість дохідної частини державного бюджету є як внутрішній так і зовнішній державний борг.
Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування зумовлюють необхідність розв'язання проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів удосконалення механізму його управління. Як переконує досвід багатьох країн, чим обтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній і внутрішній борг, тим активніше входить його обслуговування у взаємодію з функціонуванням економіки та її фінансової системи. Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні.
Рис. 3. Динаміка ВВП у 1997-2005 рр.[21,с.7]
Досліджуючи економічні передумови формування державного боргу, зазначимо, що бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення й зростання державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. Дефіцит може бути пов'язаний із необхідністю здійснення значних державних вкладень у розвиток економіки. В цьому разі він відображає не кризовий стан суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон'юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. Дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність фінансово-кредитних зв'язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку бюджетний дефіцит - явище надзвичайно загрозливе, яке потребує вжиття не лише термінових економічних заходів для стабілізації економіки, фінансового оздоровлення господарства, а й відповідних політичних рішень.
З різних причин в Україні на початку утвердження періоду форму-вання ринкового середовища податкова політика, її принципи, засади та підходи в мобілізації державних доходів не сприяли визначенню реального податкового навантаження і не стимулювали легальне виробництво, його розвиток та зростання; не було закладено правової основи та засад формування підприємця нового типу, належного рівня його фінансово-податкової культури. В умовах виходу економіки України на траєкторію економічного зростання все більшої ваги набуває проблема гармонізації податкових відносин і підвищення регулюючої ролі держави в економічних процесах, що може бути вирішена реалізацією поставлених цілей .
Досягнення поставленої мети потребує вирішення цілої низки взаємопов'язаних завдань.
По-перше, необхідно створити якомога ширшу базу основних податків, що забезпечить їх максимальну нейтральність. У цьому питанні основна проблема полягає у рішучому і послідовному скасуванні численних пільг, що перетворюють всю податкову систему в свою протилежність.
По-друге, ефективність державних податків значною мірою знижується через значний обсяг заборгованості суб'єктів господарювання по податках. Незважаючи на численні адміністративні заходи і штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань суми податкового боргу з року в рік, що поряд з пільгами руйнує податкове поле, посилює негативний вплив податків на дії суб'єктів господарювання.
Вказані негативні тенденції гальмують створення раціонального й ефективного податкового поля. А це, в свою чергу, є однією з головних причин існування потужного тіньового сектора економіки (близько 60% ВВП) і не сприяє припливу іноземних інвестицій (на початок 2005 р. обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України становив трохи більше 5,0 млрд дол. США, що майже в 10 разів менше, ніж за той же час залучено таких інвестицій Соціалістичною Республікою В'єтнам).
При цьому не можна не відзначити, що, незважаючи на боротьбу з пільгами і спробами законодавців розширити базу оподаткування, питома вага податкових надходжень разом із
Loading...

 
 

Цікаве