WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансове планування як складова фінансової діяльності підприємства (yа прикладі ВО “Електроконтакт”) - Дипломна робота

Фінансове планування як складова фінансової діяльності підприємства (yа прикладі ВО “Електроконтакт”) - Дипломна робота

323].
Подальший розгляд ним цих питань свідчить про однозначне розуміння фінансового плану і кошторису, з чим важко погодитися, оскільки кошторис відображає, як правило, лише витрати на утримання підприємства (установи) чи підрозділу. Поряд з цим тут підкреслюється важлива характеристика фінансового плану щодо визначення необхідних фінансових ресурсів. Так. автор уточнює, що фінансовий план (кошторис доходів і видатків) показує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для поточної та довгострокової діяльності, дає орієнтир у фінансовій діяльності підприємств на плановий рік[17, с. 136]. Спірним є як розуміння фінансового плану, так і визначення фінансової діяльності.
Взаємозв'язок фінансового плану з іншими планами різних підрозділів відмічає Е. Гринолл. хоча також визнає його бізнес-планом. На його думку, "Фінансовий план - це не що інше, як бізнес-план на наступний рік, виражений у фінансових показниках". Отже, фінансовий план - це не просто запропонований план або "перелік бажаного" окремого підрозділу, а те, що стикується з планами всіх інших підрозділів організацій в інтересах досягнення поставлених завдань"[17, с. 139].
У широкому розумінні розглядають фінансовий план В.М. Гриньова і В.О. Коюда. За їх визначенням. "Фінансовий план є узагальнюючим розділом плану розвитку фірми і має відображати всі джерела фінансових ресурсів для здійснення передбачених заходів фірми. Крім того, фінансовий план має враховувати заходи з формування іміджу фінансової стійкості фірми і впливу на курсову вартість випущених фірмою цінних товарів"[31, с. 424]. Такої ж думки дотримується Л.М. Павлова: фінансовий план можна розглядати як завдання за окремими показниками, а також як фінансовий документ, що забезпечує взаємозв'язок показників розвитку підприємства з ресурсами, що мають місце, взаємодію сукупної вартісної оцінки засобів, які беруть участь у відтворювальних процесах, і грошового капіталу, що використовується.
На наш погляд, більш чітким буде таке визначення: фінансовий план - це документ, що відображає обсяг надходжень коштів і їх спрямування у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань перед державою, банками, постачальниками та іншими кредиторами.
1.2 Принципи і методи фінансового планування
Процес планування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій та закономірностей розвитку об'єкту планування та середовища його діяльності. Найбільш загальною науковою основою планування е система об'єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попиту та пропонування. В планах підприємства повинні бути реалізовані вимоги цих законів та враховані об'єктивні результати макро- та мікроекономічного аналізу стану та тенденції розвитку умов господарювання.
Фінансове планування на підприємстві (чи внутрішньофірмове фінансове планування) базується на використанні трьох основних нею систем (або ще їх можна назвати видами фінансового планування):
1) Прогнозування фінансової діяльності.
2) Поточне планування фінансовою діяльністю.
3) Оперативне планування фінансової діяльності.
Кожній з цих систем фінансового планування притаманний певний період і свої форми реалізації його результатів (табл.1.1)
Таблиця 1.1
Системи фінансового планування і форми реалізації його результатів на підприємстві
Системи фінансового планування Форми реалізації результатів фінансового планування Період планування
1.Прогнозування фінансової діяльності Розробка загальної фінансової стратегії і фінансової політики по основним напрямкам фінансової діяльності підприємства до
3-х років
2.Поточне планування фінансової діяльності Розробка поточних фінансових планів по окремих аспектах фінансової діяльності До 1 року
3.Оперативне планування фінансової діяльності Розробка і доведення до виконавців бюджетів, платіжних календарів і інших форм оперативних планових завдань по усім основним питаннях фінансової діяльності місяць, квартал
Поряд з загальними принципами управління і планування (позаяк друге є функцією першого) існують і специфічні принципи планування, до яких відносять цільову направленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкту та предмету планування.
Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Чітко та зважено визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування. В загальному випадку відокремлюють п'ять основних цілей підприємства:
- господарсько-економічну, обумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільне необхідної конкретної продукції;
- виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства - випуск певної продукції належної якості;
- науково-технічну, тобто постійне прискорення науково-технічного прогресу, що матеріалізується в постійному поліпшенні продукції і оновленні технічної бази виробництва;
- соціальну - якомога повніше забезпечення потреб працівників підприємства в матеріальній та духовній сферах;
- екологічну - забезпечення вимоги відтворюваності ресурсів та виготовлення екологічно безпечної (чистої) продукції.
Пріоритетність тієї чи іншої мети може змінюватись в залежності від економічної політики держави, історичного періоду, екологічного становища в регіоні та світі тощо. В умовах командно-адміністративної системи з її директивним плануванням мали зверхність виробничо-технологічні цілі. При переході до ринкової економіки, з появою підприємств різних форм власності, ліквідацією системи жорсткого централізованого планування цілепокладання на підприємстві стає завданням його керівництва.
Ефективність та реальність планів значною мірою залежить від ступеню реалізації принципу системності. Цей принцип вимагає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі. Системний підхід повинен мати місце щодо обгрунтування та вирішення планових завдань на будь-якому рівні управління. За допомогою системного аналізу можна відповісти на такі важливі питання, як: визначення цілей та їх субординація, порівняння альтернативних шляхів та способів досягнення визначених цілей, що відрізняються одна від одної складністю, термінами реалізації, соціальними наслідкамитощо.
Важливою проблемою та передумовою життєздатності планування є забезпечення його безперервності.
Принцип безперервності означає:
1. Підтримування безперервної планової перспективи, формування та періодичну зміну горизонту планування, що залежить від загальних соціально-політичних та економічних передумов, темпів науково-технічного прогресу в галузі, тривалості впливу управлінських рішень, ступеню передбачуваності майбутнього.
2. Взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів.
3. Своєчасне корегування перспективних та поточних планів, враховуючи початкові сигнали про зовнішні (регіон, економіка в цілому) та внутрішні (всередині самого підприємства) зміни умов
Loading...

 
 

Цікаве